Ухвала суду № 67090801, 07.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/8251/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВВВ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВВВ» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ханіна Анна Василівна, Публічне акціонерне товариство «БАНК ВОСТОК», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», Компанія «Канела Інвестмент Лтд» про визнання неправомірним наказу та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-ВВВ» (далі - Позивач, ТОВ «БУД-ВВВ») звернулось до суду із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач, Мінюст) у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 26.04.2016 за результатами розгляду скарги ТОВ «Торговий дім «Дарниця» від 19.04.2016 з уточненнями до неї від 26.04.2016;

- визнати протиправним та скасування Наказ Мінюсту №1319/5 від 05.05.2016, який прийнято на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 26.04.2016 за результатами розгляду скарги ТОВ «Торговий дім «Дарниця» від 19.04.2016 з уточненнями до неї від 26.04.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача та третіх осіб, а саме: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ханіну А.В., представника ТОВ «Торговий дім «Дарниця», представника Компанії «Канела Інвестмент Лтд», що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.04.2016 ТОВ «Торговий дім «Дарниця» звернулось до Мінюсту зі скаргою в порядку ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (з урахуванням поданих уточнень до скарги від 26.04.2016), в якій просило скасувати ряд прийнятих рішень та їх державну реєстрацію (Т.1 а.с.72-101).

Скарга ТОВ «Торговий дім «Дарниця» була мотивована, тим, що єдиний законний засновник ТОВ «Торговий дім «Дарниця» - Компанія «Феліндако ЛТД», з 30.01.2013 втратила корпоративний і управлінський контроль над ТОВ «Торговий дім «Дарниця» (що встановлено у судовому рішенні, яке набрало законної сили), в результаті чого всі реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомості після 30.01.2013 (включаючи первинну реєстрацію права власності з відкриттям розділу) були вчинені без належних волі та волевиявлення з боку ТОВ «Торговий дім «Дарниця», а тому відповідні рішення та записи державних реєстраторів та спеціальних суб'єктів підлягають скасуванню. Також, скаржником зазначено про порушення при вчиненні реєстраційних дій вимог п. 6 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту від 14.12.2012 № 1844/5, ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 01.01.2013), п. 27, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.06.2011 № 703 (в редакції станом на 01.01.2013).

За результатами розгляду скарги, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 26.04.2016 було складено Висновок, згідно з яким рекомендовано частково задовольнити скаргу ТОВ «Торговий дім «Дарниця» (далі по тексту - Висновок)(Т.1 а.с.272-292).

На підставі Висновку, 05.05.2016 Мінюстом було прийнято Наказ «Про часткове задоволення скарги ТОВ «Торговий дім «Дарниця» від 19.04.2016 року з уточненнями до неї від 26.04.2016 року» №1319/5 від 05.05.2016 (далі по тексту - оскаржуваний Наказ), відповідно до якого, скаргу задоволено частково, а саме:

- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності №211393 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 лютого 2013 року №551406, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;

- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку за №211431 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 лютого 2013 року №551406, прийнятого державним реєстратором прав па нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;

- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку за №211448 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень віл 25 лютого 2013 року №551406. прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головною управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;

- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження за №211466 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 лютого 2013 року №551406, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;

- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження за №211488 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 лютого 2013 року №551406, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;

- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження за №211500 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 лютого 2013 року №551406, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;

- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 лютого 2013 року №609210, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень віл 11 березня 2013 року №805182, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В.;

- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 березня 2013 року №961638, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;

- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 березня 2013 року №963239, прийняте приватним нотаріусом Ханіною А.В.;

- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності №384770 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень віл 19 березня 2013 року №980838, прийнятого приватним нотаріусом Київською міського нотаріальною округу Ханіною А.В.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2013 року №1006015, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Пилипчуком В.А.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2013 року №1006833, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Хаустовим А.А.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2013 року №1008444, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Пилипчуком В.А.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2013 року №1008801, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Хаустовим А.А.;

- скасовано запис Державною реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку за №402947 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2013 року №1025271, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;

- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження за №403313 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2013 року №1026099, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;

- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право №409560 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 березня 2013 року №1042135, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;

- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно віл 23 березня 2015 року №20204719, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;

- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 березня 2015 року №20275155, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;

- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 березня 2015 року №21659788, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;

- відмовлено в задоволенні скарги в частині закриття розділу Державного реєстру прав за №13315680000.

Не погоджуючись з Висновком та оскаржуваним Наказом, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом, для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Компанію «Феліндако ЛТД» було визнано єдиним законним учасником ТОВ «Торговий дім «Дарниця», у тому числі після 29.01.2013, усі без винятку угоди (правочини), реєстраційні дії та будь-які інші операції щодо належного ТОВ «Торговий дім «Дарниця» нерухомого майна, які вчинялись без згоди та волевиявлення Компанії «Феліндако ЛТД», не можна вважати законними, а тому відповідні рішення державних реєстраторів та спеціальних суб'єктів правомірно були скасовані Мінюстом.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі по тексту - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно визначено ст. 37 Закону.

Правовими положеннями частин 1 і 2 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мінюсту, його територіальних органів або до суду.

Так, Мінюст розглядає скарги, а саме:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мінюсту.

Отже, на час виникнення та існування спірних правовідносин, Мінюст був уповноважений розглядати скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії, за винятком реєстраційних дій, проведених на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір.

Згідно із ч. 6 та 8 ст. 37 Закону за результатами розгляду скарги Мінюст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Разом з тим, Мінюст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мінюсту визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 було затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі по тексту - Комісія), положення та склад яких затверджуються Мінюстом або відповідним територіальним органом.

Згідно із п. 2 розділу 1 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Мінюсту від 12.01.2016 №37/5, Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Мінюсті, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п. 12 Порядку).

Згідно із п. 14 Порядку висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що: 1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації; 2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених п. 2 ч.6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 2 ч.6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Таким чином, виходячи з наведених положень законодавства, Мінюст та утворена ним Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації мали належні повноваження на розгляд скарги ТОВ «Торговий дім «Дарниця» і діяли на підставі і в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо порушення відповідачем Порядку в частині повідомлення позивача про розгляд скарги ТОВ «Торговий дім «Дарниця», колегія суддів апеляційної інстанції повідомляє наступне.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення; чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Між тим, п.9 Порядку передбачено, що під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до п. 10 Порядку суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє скаржнику (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкту оскарження та іншим заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) рекомендованою телеграмою;

2) телефонограмою;

3) факсимільним повідомленням;

4) засобами електронної пошти.

Згідно із п. 11 Порядку копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п.12 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, 25.04.2016 листом №5/№5/12127-033-16/19К Мінюст повідомив ТОВ «БУД-ВВВ» про розгляд скарги ТОВ «Торговий дім «Дарниця» та скерував в якості додатків копію скарги (Т.1 а.с.21).

Повідомленням від 26.04.2016 №11 ТОВ «БУД-ВВВ» просило відкласти розгляд скарги ТОВ «Торговий дім «Дарниця» на іншу дату (Т.1 а.с.260)

Тобто, позивач був обізнаний про засідання Комісії, на якому буде розглядатися скарга ТОВ «Торговий дім «Дарниця», а тому посилання останнього про порушення відповідачем Порядку розгляду скарги є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мінюсту та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Торговий дім «Дарниця» в особі його повноважних органів управління, дізналось про оскаржувані рішення державних реєстраторів лише 18.04.2016 - після набрання чинності судовими рішеннями у справі №910/13186/15, їх виконання (встановлення корпоративного та управлінського контролю над ТОВ «Торговий дім «Дарниця») та отримання інформаційної довідки щодо об'єкту нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Таким чином, ТОВ «Торговий дім «Дарниця» було подано скаргу в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 37 Закону, а доводи позивача щодо закінчення 30-денного строку для подачі скарги не відповідають фактичним обставинам справ, а тому не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Щодо розгляду скарги ТОВ «Торговий дім «Дарниця» по суті, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваного Висновку, Комісією були виявлені чисельні порушення вимог законодавства при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144Б, а саме:

- записи №211393, №211448 (про іпотеку) та №211466, №211488, №211500 (про обтяження) були вчинені з порушенням вимог п. 6 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012р. № 1844/5. Державним реєстратором невірно було ідентифіковано об'єкт нерухомого майна, щодо якого відкрито розділ Державного реєстру прав, з об'єктами нерухомого майна, щодо яких були зареєстровані обтяження у реєстрах іпотеки та заборони відчуження;

- рішення №609210 та №805182 були прийняті з порушенням вимог п. 2.9. розділу ІІ Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. №3502/5, п. 1 ч. 2 ст. 9, ч. 4 ст. 15 Закону у редакції від 01.01.2013. Державним реєстратором було внесено до запису Державного реєстру прав зміни щодо опису об'єкту обтяження, які не заявлялись до внесення;

- рішення №961638, №963239 були прийняті з порушенням вимог пунктів 2.1., 2.14.1. розділу ІІ Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5. Зміни до записів були внесені нотаріусом, який не проводив державну реєстрацію прав на відповідний об'єкт нерухомого майна;

- рішення №980838, рішення №1006015, №1006833, №1008444, №1008801 та записи №402947, №403313, №409560 (як похідні від рішення №980838) були вчинені з порушенням п. 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, ст. 92, 97, 203 ЦК України. Зокрема, відсутня сканована копія, на підставі якого проводилась державна реєстрація; договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013 було укладено щодо неправомірно зміненого об'єкту обтяження (предмета іпотеки) та нелегітимними органами управління ТОВ «Торговий дім «Дарниця», тобто без дійсного волевиявлення юридичної особи;

- рішення №1042135, №20204719, №20275155, №21659788 були прийняті з порушенням ч. 4 ст. 4, ч. 2 ст. 9 , ч. 1 ст. 24 Закону у редакції від 01.01.2013, а саме: державним реєстратором було зареєстроване похідне речове право за відсутності державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Отже, оскаржуваний Висновок відповідає нормам чинного законодавства України, а апелянтом, в свою чергу, не надано жодних обґрунтувань та належних доказів, які б спростовували висновки Комісії щодо вчинення таких рішень та записів з порушенням вимог законодавства.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 16.09.2015 у справі №910/13186/15, залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016;

- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім «Дарниця», оформлене протоколом №38 від 29.01.2013, на підставі якого 100% частки Компанії «Феліндако ЛТД» було відчужено на користь ТОВ «Юридична фірма «Тріумф», а Компанію «Феліндако ЛТД» виключено зі складу учасників товариства;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав від 29.01.2013, укладений між Компанією «Феліндако ЛТД» та ТОВ «Юридична фірма «Тріумф»;

- витребувано у ОСОБА_1 на користь Компанії «Феліндако ЛТД» частку в статутному капіталі ТОВ «ТД «Дарниця» розміром 100% статутного капіталу товариства, що у грошовому виразі складає 119 510,00 грн.;

- визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім «Дарниця», оформлені протоколом №39 від 28.02.2013, протоколом №43 від 01.04.2013 та зміни до установчих документів, державну реєстрацію яких проведено 30.01.2013, 06.03.2013, 05.04.2013, 08.04.2013, 27.08.2013.

У справі №910/13186/15 судами було встановлено, що передача частки Компанії «Феліндако ЛТД» у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Дарниця» розміром 100% на користь ТОВ «Юридична фірма «Тріумф» відбулась без будь-яких доказів волевиявлення Компанії «Феліндако ЛТД» на відчуження власної частки, що є прямим порушенням приписів ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», а також статей 148, 237, 238, 244, 245 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000814891 від 06.04.2016, що 06.04.2016 на підставі судового рішення були скасовані записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які були внесені щодо ТОВ «Торговий дім «Дарниця», починаючи з 30.01.2013, що відновило корпоративний та управлінський контроль Компанії «Феліндако ЛТД» над ТОВ «Торговий дім «Дарниця».

Згідно з пунктами 11.3., 11.11.2.1. Статуту ТОВ «Торговий дім «Дарниця» у редакції від 06.04.2012 до компетенції загальних зборів учасників Товариства відносяться: прийняття рішення про укладання Товариством угод, що укладаються Товариством на суму, що перевищує 50 000 гривень. Без рішення Загальних зборів Учасників товариства Генеральний директор Товариства не має права: укладати будь-які угоди та вступати у будь-які інші правовідносини, пов'язані з відчуженням, закладанням майна Товариства у будь-який спосіб, або іншими діями з майном; укладати від імені Товариства кредитні (депозитні) угоди, договори застави, будь-яких інших договорів щодо відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна Товариства, незалежно від суми таких угод та договорів; укладати від імені Товариства угоди, або здійснювати фінансові операції на суму, що перевищує 50 000 гривень. Будь-які рішення, прийняті Генеральним директором Товариства від імені Товариства з порушенням приписів п. 11.11.2.1. цього статуту, є недійсними та не породжують для Товариства жодних юридичних наслідків.

10.12.2012 загальними зборами учасників ТОВ «Торговий дім «Дарниця» було прийняте рішення, оформлене протоколом №36/1 від 10.12.2012, яким встановлено, що будь-які дії та операції щодо нерухомого майна, належного ТОВ «Торговий дім «Дарниця», включаючи, але не обмежуючись: подачею від імені ТОВ «Торговий дім «Дарниця» будь-яких заяв, у тому числі заяв про державну реєстрацію будь-яких речових прав; отриманням: довідки-характеристики з БТІ (або іншого уповноваженого органу), дозволів, інших документів; укладанням та підписанням будь-яких угод та договорів; реєстрацією речових прав у відповідних органах БТІ та/або інших уповноважених реєстраційних органах, можуть вчинятися лише за умови прийняття відповідного попереднього рішення загальними зборами учасників ТОВ «Торговий дім «Дарниця» та надання загальними зборами учасників Товариства конкретно визначених повноважень виконавчому органу Товариства на вчинення таких дій та/або операцій.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 27.04.2016 у справі №6-62цс16, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017, у справі № 910/10442/16 за позовом ТОВ «Торговий дім «Дарниця» до ТОВ «БУД-ВВВ» про визнання договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсним - позов задоволено повністю. Визнано недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-ВВВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В., зареєстрований в реєстрі за номером 2280 (Т.2 а.с.204-235).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскільки Компанію «Феліндако ЛТД» було визнано єдиним законним учасником ТОВ «Торговий дім «Дарниця», у тому числі після 29.01.2013, усі без винятку угоди (правочини), реєстраційні дії та будь-які інші операції щодо належного ТОВ «Торговий дім «Дарниця» нерухомого майна, зокрема й спірного, які вчинялись без згоди та волевиявлення Компанії «Феліндако ЛТД», не можна вважати законними, а тому відповідні рішення державних реєстраторів та спеціальних суб'єктів правомірно були скасовані відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, Мінюстом, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та оскаржуваних рішень, відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та додатково наданих поясненнях, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВВВ» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.