Постанова № 67089669, 06.06.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 червня 2017 р. № 2-а- 3956/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - Топоркова К.В.,

представника відповідача - Ковальчука Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Теплоелектроцентраль -«Есхар» звернувся до суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати дії СДПІ ВПП у м. Харкові щодо зазначення в акті перевірки №658/23-106/30034023 від 17.03.2011 року порушень з боку ДП ТЕЦ-2 «Есхар»п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п8.7.1 п.8.7, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, в результаті чого за період, що перевірявся, підприємством було занижено податок на прибуток, на загальну суму 152437,00 грн.; п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого за період, що перевірявся, підприємством було занижено податок на додану вартість у сумі 389019,00 грн. -протиправними та визнати податкові повідомлення-рішення №00000000400854 від31.03.2011 року та № 0000410854 від 31.03.2011 року - протиправними і скасувати їх.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року та Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

16.08.2016 року Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду провадження по справі було зупинено та справу направлено до Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України для проведення судово - економічної експертизи.

12.04.2017 року Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було поновлено провадження по справі № 3956/11/2070.

В судовому засіданні в обґрунтування позову представник позивача зазначив, що за період із 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харків було проведено документальну невиїзну перевірку Державного підприємства «Теплоелектроцентраль-2 «Есхар»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

На підставі Акту №658/23-106/30034023 від 17.03.2011 року, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення: №0000400854 від 31.03.2011 року, яким згідно з п.п. 54.3.2 пункту 54.3 ст.54, абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ДП ТЕЦ-2 «Есхар» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 486273,75 грн., в тому числі 389018,00 грн. основного платежу та 97254,75 грн. штрафних санкцій; № 0000410854 від 31.03.2011 року, яким згідно з п.п. 54.3.2 пункту 54.3 ст.54, абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ДП ТЕЦ-2 «Есхар»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 190546,25 грн., в тому числі 152437,00 грн. основного платежу та 38109,25 грн. штрафних санкцій.

Позивач вважає, що дії відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, є безпідставними та неправомірними, порушують права та законні інтереси ДП ТЕЦ-2 «Есхар» у сфері публічно-правових відносин, а тому зазначені вище податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, при цьому вказавши, що винесені податкові повідомлення -рішення відповідають вимогам діючого законодавства, правомірні та законні, а тому просив задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Теплоелектроцентраль-2» «Есхар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період 012.01.2009 року по 30.09.2010 року .

За результатами вказаної перевірки 17 березня 2011 року СДПІ ВПП у м. Харкові було оформлено відповідний акт перевірки № 658/23-106/30034023.

Актом перевірки встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді допущені порушення податкового законодавства, а саме: п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, в результаті чого за період, що перевірявся, підприємством було занижено податок на прибуток, на загальну суму 152437,00 грн. та п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого за період, що перевірявся, підприємством було занижено податок на додану вартість у сумі 389019,00 грн.

На підставі Акту №658/23-106/30034023 від 17.03.2011 року, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

1) №0000400854 від 31.03.2011 року, яким згідно з п.п. 54.3.2 пункту 54.3 ст.54, абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ДП ТЕЦ-2 «Есхар» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 486273,75 грн., в тому числі 389018,00 грн. основного платежу та 97254,75 грн. штрафних санкцій;

2) № 0000410854 від 31.03.2011 року, яким згідно з п.п. 54.3.2 пункту 54.3 ст.54, абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ТЕЦ-2 «Есхар» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 190546,25 грн., в тому числі 152437,00 грн. основного платежу та 38109,25 грн. штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємий період ДП ТЕЦ-2 «Есхар» мав взаємовідносини:

- з ТОВ "Техенергоресурс" - за рахунок яких в податковому обліку підприємством в 1 кварталі 2009 року сформовані валові витрати на поліпшення основних фондів на суму 112373 грн., сформовано податковий кредит з ПДВ за квітень 2009 року у сумі 22475 грн.;

- з ТОВ Компанія "Восток-комплект" - за рахунок яких в податковому обліку підприємством у 1 кварталі 2009 року сформовані валові витрати на поліпшення основних фондів на суму 123236,26 грн.. а також у 2-3 кварталах 2009 року сформована балансова вартість основних фондів 1 та 3 груп на суму 2.872.897,62 грн., сформовано податковий кредит з ПДВ за січень 2009 року у сумі 102834 грн.; за лютий 2009 року у сумі 47.927 грн.; за квітень 2009 року у сумі 58.335 грн.; за травень 2009 року у сумі 109.434 грн.; за липень 2009 року у сумі 157.835 грн.; за серпень 2009 року у сумі 122.862 грн.;

- з ТОВ "Електроспецтех" - за рахунок яких в податковому обліку підприємством в 4 кварталі 2009 року збільшено балансову вартість основних фондів 1 групи на суму 222.454,91 грн., сформовано - податковий кредит з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 9.489 грн., за листопад 2009 року у сумі 25.435 грн., за грудень 2009 року у сумі 9.566 грн.

На підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунку 6311 «Розрахунки по виконаних роботах» встановлено, що взаємовідносини між ДП "ТЕЦ-2 "Есхар" та ТОВ "Електроспецтех" здійснювались з посиланням на договори підряду: - №63 від 11.09.2009 року;- №71 від 13.11.2009 року; - №72 від 13.11.2009 року; - №73 від 16.11.2009 року; - №1210 від 12.10.2009 року; - №2010 від 20.10.2009 року.

З посиланням на вказані договори ДП "ТЕЦ-2 "Есхар" в податковому обліку сформовано збільшення в 4 кварталі 2009 року балансової вартості основних фондів 1 групи за рахунок ТОВ "Електроспецтех" на суму 222.454,91 грн.

Згідно акта перевірки, первинні документи щодо фактичного здійснення ТОВ "Техенергоресурс" та ТОВ "Електроспецтех" підрядних робіт протягом періоду, що перевірявся до перевірки ДП ТЕЦ-2 «Есхар»не надавалися.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до положень підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для формування валових витрат є наявність у платника податку - покупця відповідних розрахункових та платіжних документів, а підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пов'язують виникнення у платника податків права на включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів, а сплачених ним у складі такої вартості сум податку - до складу податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, передбачені цим підпунктом.

Згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

При цьому, відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

Таким чином, суд зазначає, що незначні недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені податковим органом в результаті перевірки платника податку, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, за умови, якщо вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Крім іншого, суд вказує, що у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З матеріалів справи вбачається, відповідно до висновку судової економічної експертизи № 10092 від 27.02.2017 року , зазначення в акті перевірки № 658/23-106/30034023 від 17 березня 2011 року порушення з боку ДІІ «ТЕЦ-2 «Есхар» вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за період, який перевірявся, підприємством був занижений податок на прибуток на загальну суму 152437,00 грн.; вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з економічної точки зору експерта - документально будь-яким чином не обґрунтовані.

Як вбачається з письмових документів, які долучені до матеріалів справи і досліджені судовим експертом, позивач надавав під час перевірки усі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, здійснених між ним та ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех» та Компанією «Восток-Комгілект».

В матеріалах справи є засвідчені належним чином копії відповідних документів, а саме: податкових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок, платіжних доручень, актів приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в), довідок про вартість виконаних підрядних робіт (за формою № КБ-3), актів приймання виконаних підрядних робіт (за формою № 2-па),фінансового плану підприємства, затвердженого 16.10.2008 року Органом управління Міністерством палива та енергетики експертного висновку та інвестиційної програми ДІІ ТНЦ-2 «Есхар» на 2009 р., актів обстеження, дефектних актів.

Вказані обставини не заперечуються актом податкової перевірки, а навпаки підтверджуються, що знайшло своє відображення у акті перевірки та в узагальненому переліку документів, які було використано при проведенні перевірки.

Таким чином, оригінали зазначених документів (документальна обґрунтованість засвідчених копій яких підтверджена експертом- економістом) - в силу ст.80 Кодексу адміністративного судочинства мають силу речових доказів по справі.

Крім того суд зазначає, що згідно до листа Головного відділу податкової міліції СДІII по роботі з ВІIIІ м. Харкова №5676/10/26-012 від 22.04.2011 року, у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ДП ТЕЦ-2 «Есхар» - відмовлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені документи, які узгоджуються із висновком проведеної судової економічної експертизи, обґрунтованість висновків акту перевірки та прийнятих на підставі податкових повідомлень - рішень, повністю спростовується.

Крім того суд зазначає, що висновок судової економічної експертизи №10092 від 27.02.2017 року ХНДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса, повністю відповідає вимогам ст.82 Кодексу адміністративного судочинства, зокрема: детально зазначено матеріали, які експерт використав, докладно описано проведене дослідження, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтована відповідь на поставлене судом питання. Експертом в повному обсязі досліджувались як сам акт податкової перевірки, так і подані сторонами справи документальні докази, якими обґрунтовуються їх пояснення, твердження та заперечення.

Отже, відповідач, всупереч вимогам ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства не надав жодних доказів недійсності складених позивачем документів по правочинам, укладених угод із його контрагентами та реальності провадження господарських операцій і понесених витрат.

Також не встановлено порушень з боку позивача і під час проведення судової економічної експертизи.

Відтак, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податковоих повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар".

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень рішень - №0000400854 та № 0000410854 від 31.03.2011 року підлягають задоволеню.

Щодо позовних вимог про визнання дій СДПІ ВПП у м. Харкові щодо зазначення в акті перевірки №658/23-106/30034023 від 17.03.2011 року порушень з боку ДП ТЕЦ-2 «Есхар»п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п8.7.1 п.8.7, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, в результаті чого за період, що перевірявся, підприємством було занижено податок на прибуток, на загальну суму 152437,00 грн.; п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого за період, що перевірявся, підприємством було занижено податок на додану вартість у сумі 389019,00 грн. - протиправними суд зазначає наступне.

В розумінні норм Податкового кодексу України висновки акту перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не створюють для платника податків додаткових обов'язків, жодним чином не впливають на права Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" як платника податків, не є документом, котрий зумовлює настання певних правових наслідків. З огляду на викладене, суд залишає позов без задоволення у цій частині вимог.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку що позов Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення - №0000400854 від 31.03.2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000410854 від 31.03.2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" (63524, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Есхар, вул.152 Стрілецької дивізії, 16, код ЄДРПОУ 30034023) судові витрати в загальному розмірі 1509 (одна тисяча п'ятсот дев'ять ) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г код ЄДРПОУ 399440996).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови буде виготовлено 12.05.2017 року

Суддя О.М. Тітов