Вирок № 67067609, 12.06.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1980/17-к н.п. 1-кп/415/389/17

ВИРОК

Іменем України

12 червня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

за участю: секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Зайченко І.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240000610 від 25.03.2017 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не інваліда, раніше судимого: 11.07.2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст.81, ч. 3 ст.81, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України (1960 р.) до 4 років позбавлення волі, 12.03.2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.187, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі, 04.08.2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст.296, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 29.03.2012 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 11 днів, 05.12.2014 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2017 року, в період часу з 11:00 до 12:00 годин, ОСОБА_1, перебував у дворі свого будинку АДРЕСА_2, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, розсунувши дошки у паркані, який розділяє двори будинків та через отвір, що утворився, проник до подвір'я, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав металеву арматуру (із сталі) довжиною 4.2 метри діаметром 22 мм, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/276е від 30 березня 2017 року вартістю 97 гривень 88 копійок та металеву арматуру (із сталі) довжиною 4.4 метри діаметром 22 мм, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/276е від 30 березня 2017 року вартістю 102 гривні 54 копійки, які належать ОСОБА_2, чим спричинив останній майнової шкоди відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/276е від 30 березня 2017 року на загальну суму 200 гривень 42 копійки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він його в повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 25 березня 2017 року, в період часу з 11:00 до 12:00 годин, він розсунувши дошки у паркані, який розділяє двори будинків, через отвір, що утворився, проник до подвір'я, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, звідки таємно викрав металеву арматуру (із сталі) довжиною 4.2 метри, діаметром 22 мм.. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання. Вчинив злочин через те, що постірбо було купити продукти харчування. Викрадене майно потерпілій ОСОБА_2 було повернуто.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання надала заяву, згідно якої просила судовий розгляд провести без її участі, показання данні нею в ході досудового розслідування підтримує у повному обсязі. Майнових претензій до обвинуваченого не має, викрадене майно було їй повернуто. Обвинувачений вибачався перед нею за скоєне. Просила призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини події, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у приміщення, вчинене повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який офіційно не працює, має постійне місце проживання, не одружений, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с. 42), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 40, 41), раніше судимого (а.с. 43-45), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, єдиного джерела доходів не має, маючого не зняту та непогашену судимість за вчинення умисних злочинів, знову вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією частиною 3 статті 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття винного, сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків - усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який у судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, з урахуванням думки потерпілої, яка щодо призначеного покарання посилалася на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 ч.1 і ч. 2 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлений, у зв'язку з повним відшкодуванням завданих збитків.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням у рамках даного кримінального провадження:

- товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/276е від 30.03.2017 року (а.с. 35, 36), витрати у сумі 351 гривня 84 копійки (а.с. 37) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст.100 КПК України речові докази:

- металева арматура (із сталі) довжиною 4.2 метри, діаметром 22 мм, що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 58), - підлягає поверненню власнику - потерпілій ОСОБА_2,

- металева арматура (із сталі) довжиною 4.4 метри, діаметром 22 мм, що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 58), - підлягає поверненню власнику - потерпілій ОСОБА_2.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 і ч.2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи у сумі 351 гривню 84 копійки в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- металеву арматуру (із сталі) довжиною 4.2 метри, діаметром 22 мм, що згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, - повернути власнику - потерпілій ОСОБА_2,

- металеву арматуру (із сталі) довжиною 4.4 метри, діаметром 22 мм, що згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, - повернути власнику - потерпілій ОСОБА_2.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко