Рішення № 67066234, 26.04.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42719/16-ц

Провадження № 2/761/2603/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 01 грудня 2016 року звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління національної поліції у м. Києві (далі - Відповідач), про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 серпня 2002 року Шевченківським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, у зв'язку зі зверненням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо шахрайських дій щодо належної їй квартири АДРЕСА_1, було накладено арешт, з метою попередження шахрайських дій. Зазначає, що 08 серпня 2002 року Шевченківським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві було повідомлено, що справа за заявою ОСОБА_2 розглянута та в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Також вказує, що померла є її матір'ю. Зазначає, що після смерті матері вона, як спадкоємець, звернулась до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою на прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв'язку з тим, що на квартиру спадкодавця накладено арешт. Крім того вказує, що при зверненні до Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві щодо звільнення нерухомого майна з-під арешту, отримала відмову. Просить суд ухвалити судове рішення, яким зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, який накладено на підставі звернення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо шахрайських дій із належною їй квартирою АДРЕСА_1.

У судове засідання Позивач не з'явилася. На адресу суду 26 квітня 2017 року подала клопотання про розгляду справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання також не з'явився. На адресу суду 26 квітня 2017 року подав клопотання про розгляду справи у його відсутність. Одночасно у клопотанні зауважив, що сторона Відповідача заперечень щодо позовних вимог не має.

Суд вважає за можливим розгляд справи у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, на праві власності належить ОСОБА_2, що підтверджується Відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1, на підставі повідомлення щодо звернення ОСОБА_3 про накладення арешту на її квартиру з метою попередження шахрайських дій, від 12 серпня 2002 року, Шевченківським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві накладено арешт (а.с. 4, а.с. 6).

Як вбачається із матеріалів справи, листом Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 08 серпня 2002 року за № 3060 повідомлено про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2, від 09 березня 2016 року, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, про що зроблено відповідний запис за № 3988 (а.с. 8).

Згідно Постанови Першої Київської державної нотаріальної контори від 30 листопада 2016 року, Позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з законом на квартиру АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (а.с. 2).

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом частин 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи, що наявність арешту на квартиру, що входить до складу спадщини є перешкодою для Позивача в оформленні права на спадщину, та враховуючи, що обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно, відпали, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає присудженню судовий збір у розмірі 551 грн. 21 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статтей 316, 319, 321, 328, 391, 1218, 1297 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 3, 10, 57-60, 88, 174, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту - з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, арешт на яку накладено на підставі повідомлення Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 12 серпня 2002 року б/н (реєстраційний номер обтяження 1456279).

Стягнути із Головного управління Національної поліції у м. Києві (Код ЄДРПОУ 40108583, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривень 21 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :