Ухвала суду № 67064633, 07.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

№22-ц/796/5446/17 Головуючий у1-й інстанції - ОСОБА_1

Унікальний №759/5975/16-ц Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - Панченка М.М.,

суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі - Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 132 690 грн. 69 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 25 лютого 2016 року о 18 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Стеценко відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної швидкості і дистанції, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем позивача - «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2. Унаслідок зазначеної ДТП пошкоджено автомобіль позивача та заподіяно матеріальний збиток в розмірі 180 727 грн. 37 коп. відповідно до висновку про вартість матеріального збитку № 3291/16-54 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля, складеного спеціалістами КНДІСЕ від 23 березня 2016 року. Оскільки цивільно-правову відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу, було застраховано в ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», указана страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування за полісом в межах ліміту відшкодування в розмірі 50 000 грн. за мінусом франшизи в сумі 510,00 грн., у зв'язку з чим позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню майнова шкода в сумі 132690,69 грн. яка складається з майнової шкоди завданої в результаті ДТП в розмірі 131237,37 грн. та витрат за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1453,32 грн.

Крім того, позивач посилався на те, що протиправними діями відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, яка виразилась у необхідності витрачати час на вирішення питань, пов'язаних з ДТП, а також у погіршенні стану здоров'я позивача. Завдану позивачу моральну шкоду останній оцінює в 5 000 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 132 690 грн. 69 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Скаржник посилається на те, що автомобіль позивача є фізично знищеним, з огляду на що підстави позову в межах даної справи є помилковими, а страхова компанія повністю покрила збитки позивача. Крім того, відповідач не вважає висновок про вартість матеріального збитку № 3291/16-54 належним доказом, оскільки зазначений документ був виконаний не в межах даної справи та без попередження експертів про кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП, що сталася 25 лютого 2016 року у м. Києві на вул. Стеценка, внаслідок якої належний позивачу автомобіль «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження /а.с. 4/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 36/ зазначений автомобіль належить позивачеві на праві приватної власності.

Згідно Висновку за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 23.03.2016 року за № 3291/16-54 з оцінки транспортного засобу «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, становить 180727,53 грн. /а.с. 9-49/.

Крім того, позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження було сплачено 1453 грн. 32 коп. на рахунок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз /а.с. 88/.

З матеріалів справи також слідує, що на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу по забезпеченому транспортному засобу «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3, було застраховано в ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», поліс № АЕ/4379023. Вказаним полісом також передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третьої особи, становить 50000,00 грн., франшиза складає 510,00 грн.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що матеріалами справи доводиться вина відповідача у заподіянні шкоди майну позивача, а страхова компанія відшкодувала позивачеві збитки в межах встановленого страхового ліміту, що є недостатнім для повного покриття завданої позивачеві матеріальної шкоди.

Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, згідно зазначеної норми права та на виконання умов страхового полісу ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» сплатило позивачу страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 49 490 грн.(50 000 грн. - 510 грн. франшизи).

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що з вини відповідача було пошкоджено в ДТП транспортний засіб позивача, а також недостатність здійсненої страхової виплати для відшкодування матеріальної шкоди позивачу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача різниці між заподіяною матеріальною шкодою та здійсненою страховою виплатою в розмірі 132690 грн. 69 коп. (180 727 грн. 37 коп. матеріального збитку згідно експертного дослідження + 1453,32 грн. витрат на експертне дослідження - 49 490 грн. страхової виплати).

Колегія суддів не може погодитися з доводами відповідача про те, що автомобіль позивача внаслідок ДТП був фізично знищеним, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем

або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Зі змісту висновку про вартість матеріального збитку № 3291/16-54 слідує, що вартість матеріального збитку, завданого майну позивача унаслідок ДТП, складає 180 727 грн. 37 коп. При цьому, ринкова вартість автомобіля до ДТП визначена у розмірі 247 844 грн. 01 коп.

З огляду на викладене та в силу наведених вище положень Закону, автомобіль, належний позивачеві, не може вважатися фізично знищеним, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача суму матеріального збитку, за вирахуванням страхової виплати.

Доводи апеляційної скарги про неспроможність відповідного експертного дослідження як доказу в межах даної справи, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідне дослідження виконане сертифікованим експертом у відповідній галузі спеціальних знань, а відповідачем жодним чином не спростовано указаний документ та не надано будь-якого іншого доказу на підтвердження розміру завданого позивачеві матеріального збитку.

З огляду на вищевикладене, оскаржуване судове рішення ухвалено на повноз'ясованих обставинах з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК Українисуд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307- 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: