Ухвала суду № 67064630, 07.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3337/17 Головуючий у 1 інстанції: Колдіна О.О.

Провадження № 22-ц/796/6245/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року про визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року визнано неподаною та повернуто заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду, а справу направити до суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Посилається на те що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Подана нею заява про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, за формою та змістом відповідає вимогам ст. ст. 121, 258 ЦПК України та безпідставно залишена без руху ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року. На одинадцятій сторінці заяви вона зазначила, що встановлення юридичного факту поранення та загибелі її чоловіка ОСОБА_2 при виконанні обов'язку військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України обумовлено визначенням статусу ОСОБА_2 як особи, що перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року. Вона виконала вимоги ухвали суду від 20 лютого 2017 року та зазначила мету встановлення юридичного факту, пов'язані з цим права та неможливість підтвердження обставин в інший спосіб. Також вона зазначила, що після визначення статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, вона набуває право отримати допомогу від міжнародних гуманітарних організацій, у тому числі від Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Товариства Червоного Хреста України, що не було враховано судом першої інстанції.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в який просила встановити факт загибелі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов'язку військової служби 29 серпня 2014 року на території Донецької області в районі с. Новокатеринівка Старобешівського району внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням п'ятиденного строку для усунення наявних недоліків. За висновком суду ОСОБА_1 у заяві не зазначила з якою метою вона просить встановити факт та які її безпосередньо права пов'язані з встановленням даного факту.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду ОСОБА_1 подала заяву, в якій зазначила, що встановлення юридичного факту поранення та загибелі її чоловіка ОСОБА_2 при виконанні обов'язку військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України обумовлено визначенням статусу ОСОБА_2 як особи, що перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року. Після визначення даного статусу, вона отримає право звернутися за допомогою до міжнародних гуманітарних організацій, у тому числі до Міжнародної Федерації Червоного Хреста.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року визнано неподаною та повернуто заяву ОСОБА_1 з тих підстав, що недоліки заяви на виконання ухвали суду не усунуто.

Колегія суддів не убачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Вимоги до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення встановлені в ст.258 ЦПК України.

Відповідно до вказаної норми у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

При цьому, в заяві має бути чітко зазначено мету встановлення відповідного факту та яке юридичне значення має він для заявника, тобто має бути визначено право, виникнення зміна чи припинення якого пов'язане із встановленням такого факту.

В заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 було зазначено, що шляхом встановлення факту загибелі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов'язку військової служби 29 серпня 2014 року на території Донецької області в районі с. Новокатеринівка Старобешівського району внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, вона має на меті визначити статус її чоловіка - ОСОБА_2, як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених Конвенцією та іншими нормами міжнародного права.

Разом з тим, з заяви ОСОБА_1 не убачається який передбачений законом факт породжує певні юридичні наслідки (виникнення, зміну або припинення особистих та майнових прав особи) та виключає подальше вирішення спору про право, що підвідомче судовим органом, не визначено установу, на вимогу потрібно надати рішення про встановлення відповідного факту. Недоліки заяви ОСОБА_1 унеможливлюють вирішення судом питання чи дійсно встановлення юридичного факт потрібно для охорони прав та законних інтересів заявника або чи є встановлення факту, який не має юридичного значення, безпредметним.

Суд першої інстанції дійшов правильно залишив заяву ОСОБА_1 без руху, а в подальшому її повернув.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді