Рішення № 67062351, 09.06.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.06.2017

Справа № 320/780/16-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

при секретарі Чудаковій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання графіку платежів до кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №320/780/16-ц за його позовом до ПАТ «Укрсиббанк», ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» про визнання графіку платежів до кредитного договору недійсним, яким стягнути з відповідачів на його користь витрати по сплаті судового збору, витрати на оплату судово-економічної експертизи в розмірі 11010 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 12000 грн.

Заява обґрунтована тим, що у вказаній справі при ухваленні рішення від 25.04.2017, яким було даний позов задоволено, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: витрат на сплату судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп., витрат на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 11010 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 12000 грн., які були понесені позивачем.

Особи, які брали участь у розгляді справи, про час і місце розгляду справи оповіщені у встановленому порядку, в судове засідання не з'явилися, що відповідно до ч.3 ст.220 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно п.6 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді даної справи Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали Мелітопольського міськрайонного суду від 25 травня 2016 року було проведено судово-економічну експертизу, витрати на проведення якої були оплачені позивачем ОСОБА_1 до її проведення у розмірі 11010 грн. (том 4 а.с.12).

Судовий збір сплачено позивачем у розмірі 551 грн. 20 коп. (том 1 а.с.19).

Із змісту поданої заяви та досліджених матеріалів даної справи встановлено, що при винесенні рішення судом не вирішено питання про витрати, понесені позивачем на проведення судово-економічної експертизи та на сплату судового збору.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи належать витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз та витрати на правову допомогу.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, понесені позивачем витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 11010 грн. та на сплату судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. підлягають стягненню з ПАТ «УкрСиббанк» на користь позивача, оскільки кредитний договір, умови якого позивач просив визнати недійсними, було укладено саме з цим товариством.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 12000 грн., то суд вважає, що законних підстав для стягнення вказаної суми у даному випадку немає.

Зі змісту ст.84 ЦПК України вбачається, що витрати, повязані з оплатою правової допомоги надаються адвокатами або іншими фахівцями в галузі права.

Позивач 30.02.2016 уклав договір про надання юридичних послуг з ОСОБА_2, копію якого надав до суду. Крім того, позивач надав до суду копію розписки ОСОБА_3 про отримання від ОСОБА_1 12000 грн. за надання юридичних послуг. Імя в цих двох документах не співпадає.

Але, будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 має юридичну освіту, є адвокатом чи фахівцем в галузі права суду не надано, в Єдиному реєстрі адвокатів його прізвище відсутнє. Не надано суду і звіт про виконану ним роботу. Більш того, у вищевказаних договорі та розписці вказані різні імена ОСОБА_2.

Фактично ОСОБА_3 приймав участь у розгляді цивільної справи в якості представника позивача за довіреністю (том 1 а.с.40).

При таких обставинах суд вважає, що у стягненні витрат на правову допомогу слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 84, 88, 212, 214, 220 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ЄДРПОУ 09807750, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, витрати на сплату судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 11010 грн., а всього 11561 грн. 20 коп.

У стягненні витрат на правову допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду, а особи, які не були присутні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: