Рішення № 67059160, 17.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2017Справа №916/4354/15

За позовом Одеської міської ради

до Одеської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Комунальної установи "Міська поліклініка № 29",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

2) Управління обласної ради з майнових відносин

3) Комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня"

про визнання недійсним свідоцтва про право власності.

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Чернова Г.А. - за довіреністю №276/исх - ГС від 26.12.2016 року;

від відповідача: Клібанська Л.І. - за довіреністю №01/03-39/23 від 17.01.2017 року;

від третьої особи-1: Фреїв О.М. (в.о. головного лікаря на підставі наказу №112-к від 05.05.2017 року);

від третьої особи-2: Періна А.Д. - за довіреністю №1 від 10.01.2017 року

від третьої особи-3: Кушнеров С.О. - за довіреністю від 20.01.2017 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 03.03.2009 року серії АА 273106, видане Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні загальною площею 69525,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. "О" майнового комплексу у зв'язку з порушенням права власності територіальної громади міста Одеси на це майно, яке остання набула у встановленому законом порядку під час розмежування державного майна між загальнодержавною та комунальною власністю.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2016 року (судді: Щавинська Ю.М., Бездоля Ю.С., Петренко Н.Д.) позов задоволено та визнано недійсним свідоцтво про право власності від 03.03.2009 року серії АА 273106, видане Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні загальною площею 69525,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. "О" майнового комплексу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року (судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А., Таран С.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України (судді: Вовк І.В., Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.) від 23.11.2016р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016р. та рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. скасовано, справу № 916/4354/15 передано до Господарського суду Одеської області для виконання ним вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2016 року матеріали справи № 916/4354/15 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За наслідками проведення автоматизованого розподілу матеріалів справи справу № 916/4354/15 розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 року справу №916/4354/15 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 21.02.2017 року.

21.02.2017 року через відділ діловодства суду від представника третьої особи -3 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 року розгляд справи відкладено на 14.03.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 року розгляд справи відкладено на 11.04.2017 року.

21.03.2017 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року задоволено клопотання Одеської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено розгляд справи на 25.04.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 року розгляд справи відкладено на 17.05.2017 року та доручено забезпечення проведення судового засідання у режимі відеоконференції Господарському суду Одеської області (65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29).

В судовому засіданні 17.05.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 17.05.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи-1, третьої особи-2 та третьої особи-3, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову в даній справі є визнання недійсним свідоцтва про право власності від 03.03.2009 року серії САА № 273106 (далі по тексту - Свідоцтво САА № 273106), виданого Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні загальною площею 69 525,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26 в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. «О» майнового комплексу.

Відповідно до Свідоцтва САА № 273106 власником майнового комплексу Одеської обласної клінічної лікарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26 загальною площею 69525,5 кв.м., яка складається з головного корпусу літ. «А», консультативної поліклініки літ. «Б», будівлі поліклініки № 29 літ. „О», будинку променевої терапії літ. «В», акушерського корпусу літ. «Г», господарського корпусу літ. «Д», трансформаторної підстанції літ. «Е», «Ж», «Ю», «З», «И», моргу літ. «К», складу літ. «М», сховища ГО літ. «Н», басейнів № 1-2, свердловини № 3, огорожі № 4-11, мостіння І, відображені у технічному паспорті від 12.08.2008р. є територіальні громади сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради (далі по тексту - відповідач).

Свідоцтво САА № 273106 видано на підставі рішення Одеської обласної ради від 25.11.1991 року №266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування і районів області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Одеська міська рада (далі по тексту - Позивач), посилаючись на постанову Кабінету міністрів України від 05.11.1991 року № 311 та рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ, вказує, що саме вона під час розмежування державного майна між загальнодержавною та комунальною власністю набула право власності на спірну будівлю поліклініки № 29.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.49 Закону України "Про власність", який діяв на час розмежування майна між загальнодержавною власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражем, третейським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.90р. "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.91р. "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" 05.11.1991 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" (далі по тексту - Постанова КМУ №311 від 05.11.1991), якою затвердив перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Згідно вищевказаного переліку до власності областей передано, зокрема, багатопрофільні та спеціалізовані лікарні для дорослих і дітей, пологові будинки, госпіталі для інвалідів Вітчизняної війни, диспансери, поліклініки, санаторії для лікування дорослих і підлітків, хворих на туберкульоз, дитячі спеціалізовані санаторії, станції переливання крові, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, будинки дитини, санітарно-епідеміологічні, дезинфекційні станції, бюро судово-медичної експертизи та патолого-анатомічні бюро, центри "Здоров'я", аптечні склади, магазини аптечні та оптики, будинки-інтернати для престарілих та інвалідів, бальнео- і грязелікарні, молочні кухні, лікарняні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, медичні бібліотеки, медичні училища, інші місцеві підприємства, організації та установи, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.

Пунктом 3 Постанова КМУ №311 від 05.11.1991 установлено, що:

- розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів;

- розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів.

У відповідності до постанови КМУ №311 від 05.11.1991 року прийнято рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 року №266-ХХІ (далі по тексту - Рішення від 25.11.1991 року №266-ХХІ), яким затверджено перелік державного майна, що передається у власність області, міст обласного підпорядкування та районів області.

Пунктом 4 рішення від 25.11.1991 року №266-ХХІ відділам, управлінням та комітетам облвиконкому, іншим органам, уповноваженим управляти державним майном, було доручено здійснити до січня 1992 року передачу державного майна до комунальної власності у відповідності із затвердженими цим рішенням переліками.

Згідно з додатком №2 до рішення від 25.11.1991 року №266-ХХІ до власності м. Одеса було передано, зокрема, районні поліклініки.

Згідно з рішенням виконавчого комітету ОМР від 06.04.1992р. № 104 „Про приймання до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, народної освіти та культури» затверджено акт приймання-передачі державного майна в комунальну власність м. Одеси по галузі „Охорона здоров'я від 12.02.1992р., складеного на підставі вищевказаної постанови КМУ від 05.11.1991р. № 311 та рішення обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №226-ХХІ, згідно якого відділ охорони здоров'я Одеського облвиконкому передав, а відділ охорони здоров'я Одеського міськвиконкому, за дорученням міськвиконкому, прийняв державне майно згідно з переліком, до якого увійшли 78 об'єктів охорони здоров'я.

Як вбачається з матеріалів справи, у цьому переліку по Суворовському району значиться, зокрема, Поліклініка №29 за адресою вул. Заболотного, 32-а.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність у осіб, що підписали акт від 12.02.1992р., належних повноважень, по-перше, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, жодним чином не підтверджено, а, по-друге, спростовується змістом п.4 рішення Облради від 25.11.1991р. №266-ХХІ.

Як встановлено судом і не спростовано відповідачем під час судового розгляду, станом на час розмежування державної власності спірне приміщення займала міська поліклініка №29 Суворовського району, правонаступником якої, згідно із статутом, є третя особа - Комунальна установа "Міська поліклініка № 29".

Пунктом 6 Порядку передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 року №285 (яка була чинною на час виникнення правовідносин) передача підприємств, об'єднань, організацій і установ з відання одних державних органів у відання інших державних органів провадиться з усіма їх активами і пасивами, з затвердженими для них планами виробництва, капітального будівництва, матеріально-технічного постачання, розвитку науки і техніки, планами з праці, з фінансовими планами, граничними асигнуваннями на утримання апарату управління, фондами персональних надбавок до посадових окладів, а також з іншими встановленими лімітами, завданнями і нормативами, а при передачі не закінчених будівництвом об'єктів - також і з проектно-кошторисною документацією.

За таких обставин, суд вважає, що територіальна громада міста правомірно набула внаслідок розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) право власності на Поліклініку №29 в цілому, у тому числі на спірне приміщення, щодо якого видано оспорюване свідоцтво.

Суд зазначає, що відповідно до статті 4 Цивільного кодексу УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Цивільне законодавство, зокрема, передбачало виникнення цивільних прав і обов'язків з адміністративних актів.

При цьому, як встановлено матеріалами справи, саме Комунальна установа «Міська поліклініка №29», що фінансується з міського бюджету, протягом років, наступних за такою передачею, безперешкодно користувалося приміщенням, несло відповідні витрати на його утримання, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (т. 3 а.с. 26-109).

Вищевказане також підтверджує передачу майна саме у власність, оскільки наявність об'єкту з 1980 року у тимчасовому користуванні, як про це стверджує представник третьої особи Комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня", не породжувала б обов'язку Комунальної установи «Міська поліклініка №29» та міського бюджету нести тягар його утримання.

Суд не бере до уваги посилання Комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» на те, що саме вона утримує вказане приміщення, а саме здійснює його газопостачання, оскільки матеріали справи (т.2 а.с.83-104) свідчать про відшкодування витрачених на використання природного газу коштів з міського бюджету через Комунальну установу „Міська поліклініка №29" та Комунальну установу „Міська поліклініка №18".

Посилання відповідача та третіх осіб на його боці щодо прийняття вказаного приміщення до експлуатації у складі майнового комплексу згідно з актом від 31.12.1980р. (т.3 а.с.131-133), також не спростовують вищевикладені висновки суду, з огляду на наступне.

Внаслідок закінчення будівництва до розмежування державної власності (1991р.), усі будівлі, в тому числі і спірна, відносилися до державної власності та були передані у комунальну власність згідно вищевказаної постанови КМУ від 05.11.1991р. № 311, у зв'язку з чим твердження про виникнення права власності у обласної ради з 31.12.1980 р. відповідно до ст.331 ЦК України є недоречним.

Наданий Комунальною установою «Одеська обласна клінічна лікарня» акт від 31.12.1980р. свідчить прийняття до експлуатації поліклініки, пансіонату та гуртожитку. При цьому, як вбачається зі свідоцтва про право власності від 03.03.2009р., консультативна поліклініка входить до Комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня" і в цій частині свідоцтво жодним чином не оспорюється. Натомість, як будівля пансіонату, так і будівля гуртожитку, у вказаному свідоцтві відсутні. Зазначені факти також спростовують посилання відповідача на те, що усі будівлі є цілісним майновим комплексом, частини якого не можуть експлуатуватися окремо. Крім того, жодних доказів, що такі посилання підтверджують, відповідачем та третіми особами на його боці також не надано.

Суд зазначає, що ні перебування майна на балансі, ні договір оренди, укладений щодо такого майна не є доказом, що підтверджує право власності обласної ради.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд враховує правову позицію, висловлену у листі Верховного Суду України аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України від 01.04.2014, про те, що питання про недійсність (незаконність) свідоцтв про право власності на майно, актів про право власності на землю, інших документів, виданих суб'єктами владних повноважень, може вирішуватися із застосуванням способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК, якщо це призводить до порушення, оспорення або невизнання цивільного права чи інтересу (зазначена правова позиція підтверджена й судовою практикою, зокрема, постановою Верховного Суду України від 03.06.2015 у справі № 927/19/13-г, якою підтверджено правильність застування норм права судами попередніх інстанцій під час прийняття рішення про задоволення позову про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу, і перегляду цього судового рішення).

Отже, з огляду на встановлені судом порушення права власності територіальної громади м. Одеси в собі Одеської міської ради на відповідне нерухоме майно, позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 03.03.2009 року серії САА №273106, виданого Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні, загальною площею 69 525,5 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. «О» майнового комплексу підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 03.03.2009 року серії САА №273106, видане Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні, загальною площею 69 525,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки №29, якій відповідає літ. «О» майнового комплексу.

3. Стягнути з Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4, код ЄДРПОУ: 25042882) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 08.06.2017 року.