Рішення № 67059114, 08.06.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 червня 2017 року Справа № 913/314/17

Провадження №26/913/314/17

За позовом першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в

особі позивача Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків.

до відповідача 1 - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Сєвєродонецьк, Луганська область

до відповідача - 2 - Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, м. Кремінна, Луганська область

про визнання рішення комітету з конкурсних торгів та договору про закупівлю за державні кошти на загальну суму 149995,00 грн. недійсним

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від прокурора: Перегонцева Н.С., прокурор відділу, за службовим посвідченням №044395 від 04.10.16;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача - 1: представник не прибув;

від відповідача - 2: представник не прибув.

В судовому засіданні 08.06.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського

процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.04.2017 перший заступник прокурора Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області із позовом в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про:

- визнання недійсним протоколу засідання тендерного комітету відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 24.01.2017, відповідно до якого розглянуто тендерні пропозиції учасника на відповідність вимогам тендерної документації та визначено переможцем процедури закупівлі - відкритих торгів "ДК021:2015:15100000-9 - продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти" фізичну особу - підприємця ОСОБА_2

- визнання недійсним договору про закупівлю №21 від 06.02.2017 на загальну суму 149995,00 грн., укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Кремінською районною державною адміністрацією за результатами проведення процедури закупівлі - відкритих торгів "ДК021:2015:15100000-9 - продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти", припинити зобов'язання за ним на майбутнє.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2017 призначено розгляд в судовому засіданні питання щодо підтвердження підстав представництва першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби на 25.04.2017;

21.04.2017 Прокуратура Луганської області направила на адресу суду уточненння до позовної заяви (18.04.2017 №08-169ех -вих -17), яке судом долучено до матеріалів справи.

Крім того, прокурором було заявлене клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

На виконання ухвали господарського суду Луганської області від 13.04.2017 прокурор надав пояснення (№08-219вих-17 від 21.04.2017 ), в яких зазначив, що не вбачає підстав для представництва інтересів Міністерства освіти та науки України у даній справі.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2017 підтверджено підстави представництва першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області з заявленими позовними вимогами, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.05.2017.

Також ухвалою від 25.04.2017 відкладено розгляд клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

26.04.2017 на виконання ухвали суду відповідач-2 через канцелярію господарського суду Луганської області подав пояснення №537 від 21.04.2017 , в яких зазначає, що за результатами оцінки електронного аукціону найбільш економічно вигідною визнано пропозицію учасника ФОП ОСОБА_2, та при наданні документального підтвердження відповідних документів, була надана в довільній формі підписана та завірена печаткою довідка, відповідно до якої за останні три роки ФОП ОСОБА_2 не була притягнута до відповідальності за порушення передбачені п.4 ч.6 п.1. ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Як вбачається з протоколу засідання тендерного комітету від 14.04.2017, доданого до поданих пояснень, за інформацією розміщеною на офіційному веб-сайті (www.amc.gov.ua) АМКУ: "дії ФОП ОСОБА_2 визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п.1. ст 50, п.4 ч.2 ст.6 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів)". Враховуючи це, за результатами обговорення члени тендерного комітету вирішили розірвати договори на закупівлю "м'ясо та м'ясопродукти" та "масло вершкове". До пояснень додані копії додаткових угод та копія протоколу засідання тендерного комітету.

10.05.2017 на виконання ухвали суду відповідач-2 через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву в якому продубльовані пояснення подані 26.04.2017 через канцелярію господарського суду Луганської області №537 від 21.04.2017, також відповідач-2 просить розглянути справу без його участі.

15.05.2017 на електронну пошту суду від Прокуратури Луганської області надійшли пояснення №08-256вих-17 від 12.05.2017, в яких зазначено, що відзив на позовну заяву на адресу прокуратури Луганської області станом на 12.05.2017 не надходив.

Суд розглянувши клопотання прокурора про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України відхиляє його враховуючи нищевикладене.

Відповідно до ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Згідно абзацам 4 і 5 п.п.1.6 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

В даному випадку прокурором не надано документального підтвердження та обґрунтування того, яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Крім того суд зазначає, що представник Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, у разі необхідності може бути викликаний до суду для дачі пояснень в порядку ст.ст.30, 65 Господарського процесуального кодексу України.

18.05.2017 Прокуратура Луганської області через канцелярію господарського суду Луганської області подала пояснення №08-256вих-17 від 12.05.2017, в яких зазначено, що відзив на позовну заяву на адресу прокуратури Луганської області станом на 12.05.2017 не надходив.

25.05.2017 відповідач-1 через канцелярію господарського суду Луганської області надіслав відзив, в якому зазначив, що договір №21 від 06.20.12017 розірвано згідно доповнення №2 від 14.04.2017 до договору №21 від 06.02.2017 чим обгрунтовує, що об'єкт оскарження відсутній.

29.05.2017 Прокуратура Луганської області через канцелярію господарського суду Луганської області подала письмові пояснення на відзив на позовну заяву №08-287 вих-17 від 24.05.2017, в якому зазначає, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення з позовом про визання такого догвоору недійсним, з огляду на це, просить позов задовольнити.

08.06.2017 на електронну пошту суду від Прокуратури Луганської області надійшло клопотання, про виправлення помилки, в якому прокуратура просить зазначити позивачем по справі Північно-східний офіс Держаудитслужби України, яке судом розглянуте та задоволено.

08.06.2017 в судовому засіданні прокурор позов підтримав повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Листом № 08-193 вих17 від 05.04.2017 перший заступник прокурора Луганської області повідомив Північно-східний офісу Держаудитслужби про намір звернення до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби з позовною заявою про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів та договору про закупівлю за державні кошти на загальну суму 149995,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що перший заступник прокурора Луганської області правомірно, згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до річного плану закупівлі за державні кошти відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області на 2017 рік було проведено закупівлю за кодом «ДК 021:2015:15100000-9-продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти» з очікуваною вартістю 463574,00 грн.

Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів, оприлюднене за №UА- 2017-01-03-000183-а та згідно з реєстром отриманих пропозицій конкурсних торгів на адресу управління освіти Кремінської РДА надійшли 3 пропозиції конкурсних торгів на закупівлю послуг за кодом «ДК021:2015:15100000-9- продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти» від 3-х учасників:

1- від ФОП ОСОБА_2, з остаточною ціновою пропозицією за результатами аукціону-149995, 00 грн.

2- від ФОП ОСОБА_3, з остаточною ціновою пропозицією за результатами аукціону-150000, 00 грн.

3- від ФОП ОСОБА_4, з остаточною ціновою пропозицією за результатами аукціону-200000, 00 грн.

Відповідно до протоколу тендерних торгів, цінових пропозицій найбільш економічно вигідною пропозиція було визнано пропозицію ФОП ОСОБА_2

24.01.2017 на засіданні тендерного комітету прийнято рішення: про відповідність тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2, вимогам тендерної документації на закупівлю за кодом «ДК021:2015:15100000-9- продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти»; визнати ФОП ОСОБА_2 переможцем відкритих торгів «ДК021:2015:15100000-9- продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти»; прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з ФОП ОСОБА_2

06.02.2017 на підставі протоколу засідання тендерного комітету, між відповідачем-2, як замовником, з однієї сторони та відповідачем-1, як постачальник/учасник, з іншої сторони, було укладено договір №21 від 06.02.2017.

Умовами договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити товар, а саме «ДК021:2015:15100000-9- продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти», а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1.); найменування товару, що постачається учасником за умовами цього договору, одиниці його виміру, вартість та строки його надання визначені у Специфікації, що є невід'ємною частиною останнього(п. 1.2.); обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3); кількість товару, що є предметом договору, може бути скоригована в залежності від виділення асигнувань та потреб замовника (п.2.7); ціна цього договору становить 149995,00 грн у тому числі: ПДВ 0,00 грн. (п.3.1.), ціна цього договору може бути зменшення за взаємною згодою сторін (п.3.2.).

Відповідно до специфікації до договору найменування товару: яловичина морожена; печінка яловича, морожена; печінка куряча, морожена; сало свинне.

23.02.2017 доповненням №1 до договору №21 від 06.02.2017 було внесено зміни до специфікації та збільшено ціну на продукти харчування, зазначена зміна не призвела до збільшення суми наведеної в договорі №21 від 06.02.2017.

Рішеннями адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №4-р/к від 19.11.2015, №5-р/к від 19.11.2015, №6-р/к від 19.11.2015 (копії яких наявні в матеріалах справи) ФОП ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за порушення передбачені пунктом 4 ч.2 ст. 6, п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) та на неї накладено штраф.

Відповідною довідкою ФОП ОСОБА_2 підтвердила відсутність підстав відмови в участі у процедурі закупівлі відповідно до ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 14.04.2017 було розірвано договори на закупівлю «м'ясо та м'ясопродукти» та «масло вершкове» з ФОП ОСОБА_2

Згідно доповнення №2 від 14.04.2017 до договору №21 від 06.02.2017 Відділ освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області та ФОП ОСОБА_2 зменшили суму договору на 133094,31 у зв'язку з розірванням договору.

Відповідно до доповнення №3 від 14.04.2017 до договору №19 від 27.01.2017 Відділ освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області та ФОП ОСОБА_2 зменшили суму договору на 126934,92 у зв'язку з розірванням договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" принципами здійснення закупівель є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі", який регулює спірні відносини сторін, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 закону встановлено, що у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендернрних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 30 вказаного Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.

Зокрема, положеннями п. 4 ст. 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлені підстави для прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі.

Суд звертає увагу на те, що законодавцем в ч.3 цієї статті встановлено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній Формі.

Положеннями ч.3 ст.17 Закону закріплено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до п.1.ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Відповідно до п.2 .ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» до початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. У разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.

Відповідно до п.3 .ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.

Відповідно до п.4.ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

Відповідно до п.5 .ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій. Якщо за результатами розгляду тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерні пропозиції менше ніж двох учасників, процедура закупівлі відміняється. Замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції.

Відповідно до п.6 .ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7 .ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Суд зауважує проте, що ч.7 ст.28 Закону надано саме право замовнику звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч.1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що нормами чинного законодавства не встановлено обов'язок замовника здійснювати перевірку наданої інформації учасниками згідно п.4 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" на суб- сайтах територіальних відділень Антимонопольного комітету України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких в т.ч. відноситься і визнання правочину недійсним.

Згідно ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч. 1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Абзацами 1-2 пп.2.1 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного' майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, зокрема про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.З ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину

прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до приписів ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно з ч.З ст.207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №3-195гс15, ч.З ст.207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення. Якщо ж за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним з моменту його виникнення і припиняється на майбутнє, а не з моменту укладення.

Підпунктом 2.7 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 Цивільного кодексу України як один із способів захисту, проте згідно ч.1, ч.2 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

За змістом положень ст. 207 ГК господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що відповідно до річного плану закупівлі за державні кошти відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області на 2017 рік було проведено закупівлю за кодом «ДК 021:2015:15100000-9-продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти» з очікуваною вартістю 463574,00 грн. Оголошенням про проведення відкритих торгів, оприлюднене за №UА-2017-01-03-000183-а та згідно з реєстром отриманих пропозицій конкурсних торгів на адресу управління освіти Кремінської РДА надійшли 3 пропозиції конкурсних торгів на закупівлю послуг за кодом «ДК021:2015:15100000-9- продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти» від 3-х учасників:

1- від ФОП ОСОБА_2, з остаточною ціновою пропозицією за результатами аукціону-149995, 00 грн.

2- від ФОП ОСОБА_3, з остаточною ціновою пропозицією за результатами аукціону-150000, 00 грн.

3- від ФОП ОСОБА_4, з остаточною ціновою пропозицією за результатами аукціону-200000, 00 грн.

Відповідно до протоколу тендерних торгів, цінових пропозицій найбільш економічно вигідною пропозиція було визнано пропозицію ФОП ОСОБА_2

Під час здійснення вивчення прокуратурою Луганської області стану додержання вимог діючого законодавства у сфері здійснення державних закупівель за державні кошти в діяльності відділу освіти Кремінської державної адміністрації Луганської області з ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання договору про закупівлю №21 від 06.02.2017. Встановлено, що ФОП ОСОБА_2 було подано недостовірну інформацію при наданні документального підтвердження відповідних документів, була надана в довільній формі підписана та завірена печаткою довідка "ФОП ОСОБА_2, відповідно до якої за останні три роки ФОП ОСОБА_2 не була притягнута до відповідальності за порушення передбачені п.4 ч.б п.1. ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів(тендерів)", що спростовується рішеннями адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №4-р/к від 19.11.2015, №5-р/к від 19.11.2015, №6-р/к від 19.11.2015

Твердження прокурора про обов'язок Кремінською державною адміністрацією Луганської області проведення перевірки інформації в порядку ч. 7 ст.28 «Про публічні закупівлі» суд відхиляє, адже відповідно до ч.7 ст.28 Закону замовнику надано право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції та не є обов'язком.

Згідно Стаття 4. ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно абз. 4 ст.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Суд, виходячи з вищезазначених норм, обґрунтовує законність звернення з даним позовом наступним законодавством:

Згідно ч.1 ст. 215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1. ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п.3. додатку №2 до Тендерної документації, на підтвердження підстав, передбачених ст. 17 Закону Закону України «Про публічні закупівлі», переможцем подається довідка у довільній формі із зазначенням, що учасник протягом останніх трьох років не притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Відповідно до п.4. ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення оформлене протоколом засідання тендерного комітету відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 24.01.2017, відповідно до якого розглянуто тендерні пропозиції учасника на відповідність вимогам тендерної документації та визначено переможцем процедури закупівлі - відкритих торгів "ДК021:2015:15100000-9 - продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти" фізичну особу - підприємця ОСОБА_2, та укладання вподальшому договору про закупівлю №21 від 06.02.2017 на загальну суму 149995,00 грн., відповідачами було порушено приписи п.3. додатку №2 до Тендерної документації та п.4. ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", адже відповідно до п.4 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", наявність факту притягнення учасника до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), є обовязковою умовою для відхилення тендерної пропозиції учасника, а тому рішення оформлене протоколом засідання тендерного комітету відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 24.01.2017 суперечить приписам ст. 203 ЦК України.

Твердження відповідача-2, що розірвання договору на закупівлю "м'ясо та м'ясопродукти" та "масло вершкове" є підставою припинення провадження у справі судом відхиляються, з огляду на те що відповідно до частини 2 статті 216 ЦК України передбачено, що якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Визнання правочину недійсним, породжує право на відшкодування збитків та моральної шкоди, у разі їх наявності відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, а отже припиняючи провадження на підставі п. 1. ч. 1 ст. 80, особа буде позбавлена права на таке відшкодування.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсним рішення оформленого протоколом засідання тендерного комітету відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 24.01.2017 та договору №21 від 06.02.2017 про закупівлю за державні кошти є законними, обгрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача - 1 в розмірі 1600,00 грн, на відповідача -

2 в розмірі 1600,00 грн, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, М, 85. 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги першого заступника прокурора Луганської області задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення оформлене протоколом засідання тендерного комітету відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 24.01.2017, відповідно до якого розглянуто тендерні пропозиції учасника на відповідність вимогам тендерної документації та визначено переможцем процедури закупівлі - відкритих торгів "ДК021:2015:15100000-9 - продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти" фізичну особу - підприємця ОСОБА_2

3. Визнати недійсним договір про закупівлю №21 від 06.02.2017 на загальну суму 149995,00 грн., укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Кремінською районною державною адміністрацією за результатами проведення процедури закупівлі - відкритих торгів "ДК021:2015:15100000-9 - продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти", припинити зобов'язання за ним на майбутнє.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ - 02909921, місцезнаходження: 93408, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщіни, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк УДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ 02142023, місцезнаходження: 92900, Луганська область м. Кремінна, вул. Банкова, буд.2) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ - 02909921, місцезнаходження: 93408, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщіни, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк УДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

6. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу

України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2017

Суддя С.В. Масловський