Ухвала суду № 67050009, 08.06.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/611/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

08 червня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,

секретар судового засідання: Черняк А.В.,

за участю:

представника позивача: Поника І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова до Тульчинської районної державної адміністрації, Комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2017 року Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова звернувся до суду з позовом до Тульчинської районної державної адміністрації, Комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, у якому просив стягнути суму боргу за надання освітніх послуг.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні при вирішенні апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Відповідачі та третя особа повноважних представників в судове засідання не направили. Про дату, час і місце судового засідання були повідомленні завчасно і належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зважаючи на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся з вимогами стягнути солідарно з Тульчинської районної державної адміністрації та Комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" на користь Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова основну суму боргу за навчання в сумі -7688 грн.; стягнути солідарно з Тульчинської районної державної адміністрації та Комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" на користь Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова пеню на суму боргу в розмірі - 3455 грн. 59 коп.; стягнути солідарно з Тульчинської районної державної адміністрації та Комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" на користь Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова суму збитків від інфляції в розмірі - 1683 грн. 02 коп.; стягнути солідарно з Тульчинської районної державної адміністрації та Комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" на користь Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова 3 (три) проценти річних від простроченої суми в розмірі - 365 грн. 23 коп.; стягнути солідарно з Тульчинської районної державної адміністрації та Комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" на користь Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова судові витрати в розмірі - 1600 грн.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що у даній справі спірні правовідносини виникли на підставі договору №7 від 20 серпня 2013 року про надання освітньої послуги, а саме з приводу неналежного виконання відповідачами умов договору стосовно оплати освітньої послуги.

Крім того, за приписами п.10.3 Договору №7 у випадку виникнення спорів з питань, що становлять предмет даного Договору, чи у зв'язку з ним, Сторони вирішують ці питання шляхом переговорів. За неможливості вирішення спору шляхом переговорів вони підлягають вирішенню господарським судом.

Згідно з ст. 12 ГПК України Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство; 9) справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.

Визначаючись з доводами апелянта стосовно того, що предметом розгляду даної справи є невиконання умов адміністративного договору, суд апеляційної інстанції вказує на таке.

Положеннями п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

В той же час, неналежне виконання відповідачами своїх договірних зобов'язань, що проявилось у порушенні строків оплати за надання освітньої послуги третій особі не містить в собі ознак бездіяльності суб'ктів владних повноважень, передбачені нормами КАС України. Більше того, укладення Договору №7 не вказує на здійснення відповідачами владних управлінських функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, як це передбачено нормами п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи відносно виникнення у даній справі спірних правовідносин з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинним адміністративного договору не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із господарських відносин, а саме із договору №7 про надання освітньої послуги, а тому такий спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 червня 2017 року.