Постанова № 6705, 13.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Київ "13" червня 2006 р. 16 год. 45 хв. Справа № 123/9а-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., при секретарі Коваль Н.В., розглянувши справу

За позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба”, с. Ксаверівка, Васильківський район

про стягнення 13 941 грн.,

за участю представників:

позивача:Пуш Н.М., довір. № 03-222/465 від 31.05.2006р.,

відповідача:не з’явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 03-118/343 від 17.05.2006 року Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі –Позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба” (далі –Відповідач) про стягнення 13 941 грн., з яких 13846 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання в 2005 році встановленого у відповідності зі ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” нормативу робочих місць на підприємстві відповідача та 95 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Представник позивача, в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, в судовому засіданні, 06.06.2006 року, надав суду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (Ф №10-П1), відповідно до якого сума адміністративно-господарських санкцій за недотримання в 2005 році встановленого у відповідності зі ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” нормативу робочих місць на підприємстві відповідача складає 13845 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника учасника судового процесу, судом встановлено:

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Як вбачається з даних Державної статистичної звітності за 2005 рік (Ф №10-П1), наданої відповідачем середньооблікова чисельность штатних працівників облікового складу за рік складає 81 чоловік. Таким чином, згідно з ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача розраховується виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників на підприємстві, а саме 81 х 4% = 3,24. Оскільки відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затверджене Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 (далі –Положення) у разі застосування 4% нормативу враховується лише цілі одиниці, норматив робочих місць становить 3 чоловіка.

Фактично відповідачем не працевлаштовано жодного інваліда, що підтверджено звітом відповідача за 2005 рік (Ф №10-П1), чим порушено ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” .

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” за порушення встановленого нормативу робочих місць відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Враховуючи, що відповідачем не працевлаштовано 3 інваліда, а середньорічна заробітна плата на його підприємстві становить 4 615 грн., що підтверджено статистичним звітом відповідача за 2005 рік (Ф №10-П1), адміністративно-господарські санкції розраховуються виходячи з середньорічної заробітної плати і становлять (4 615 грн. х 3 (не зайняті інвалідами робочі місця) = 13 845) 13845 грн.

Пунктом 14 Положення передбачено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньо облікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

На момент звернення позивача до суду з даним позовом адміністративно-господарські санкції в сумі 13845 грн. відповідачем не сплачені.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку адміністративно-господарських санкцій виходячи з середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача (4 615 грн. х 3 (не зайняті інвалідами робочі місця) = 13 845) замість суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 13845 грн. помилково зазначено - 13846 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення лише 13845 грн. адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, частиною 2 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За таких обставин, на підставі ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” з відповідача підлягає стягненню 13845 грн. адміністративно-господарських санкцій та 95 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Щодо решти позовних вимог в сумі 1 грн., помилково нарахованих позивачем до розміру суми адміністративно-господарських санкцій, суд вважає що останні задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 158, 161, 163, 167 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба” (08660, Київська область, Васильківський район, с. Ксаверівка, Центральний майдан, 4, код 03754047) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, код 24074109) 13845 грн. адміністративно-господарських санкцій та 95 грн. пені.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Є.П. Євграфова