Постанова № 67049866, 01.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - управління ДАБІ у Миколаївській області), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2016 року № 206, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000.

Крім цього, позивач, на підставі відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, просив закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначено про відсутність здійснення ним проступку в сфері будівництва, містобудування та архітектури та про протиправність прийнятого рішення.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав незаконною та скасував постанову управління ДАБІ у Миколаївській області №206 від 30 серпня 2016 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.96-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Провадження у справі закрив.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, управління ДАБІ у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга може бути частково задоволена на наступних підставах.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі Договору № 050115 на виконання проектних робіт від 05 січня 2015 року та додатку №1 до цього договору «Завдання на проектування», укладеного між ТОВ «Адепт-Проект» (Проектувальник) та ТОВ «Колос 2011» (Замовник), проектувальник здійснював розробку робочого проекту «реконструкція зернотоку ТОВ «КОЛОС 2011» з розміщенням зерносховищ силосного типу», за адресою: Україна, Миколаївська область, Очаківський район, Островська сільська рада, вул. Москаленка, 46 (а.с.23-25).

Проектна документація була розроблена ТОВ «Адепт-Проект» та 27 січня 2015 року та згідно акту приймання-передачі №27/1 передана замовнику ТОВ «КОЛОС 2011».

20 лютого 2015 року ТОВ «КОЛОС 2011» (Замовник) уклав договір підряду №20022015 з ПП «Адепт-Комплект» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов'язується на свій страх і ризик виконати будівельно-монтажні роботи на вищевказаному об'єкті.

23 лютого 2015 року між ТОВ «КОЛОС 2011» (Замовник) та ТОВ «Адепт-Проект» (Виконавець) укладено договір №230215 на виконання авторського нагляду, предметом якого є надання Виконавцем послуг по здійсненню авторського нагляду будівництва вказаного вище об'єкту.

Головним інженером та відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд було визначено ОСОБА_1

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Миколаївській області ОСОБА_2 проведено планову перевірку дотримання ТОВ «Колос 2011» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Перевірка проводилася на об'єкті будівництва «Реконструкція зернотоку ТОВ «Колос 2011» з розміщенням зерносховищ силосного типу».

17 серпня 2016 року відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За її результатами встановлені порушення ч.1 ст.31, ч.1 ст.29, ч.2 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч.1 ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2007 року №903, а саме:

- проектна документація на об'єкт будівництва розроблена з порушенням вимог містобудівного законодавства та без врахування технічних умов в частині водопостачання та забезпечення пожежної та техногенної безпеки;

- результати авторського нагляду щодо відхилення від проектних рішень не фіксуються в журналі авторського нагляду (а.с.13-15).

17 серпня 2016 року щодо ОСОБА_1 (а.с.17-18) складено протокол про адміністративне правопорушення та припис №278 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - до 19 вересня 2016 року (а.с.16).

30 серпня 2016 року відповідачем прийнято постанову № 206 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. (а.с.19).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірну постанову, суд першої інстанції виходив із процедурних порушень, допущених суб'єктом владних повноважень при притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Так, судом першої інстанції було зазначено, що при розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності позивача управлінням ДАБІ у Миколаївській області були порушені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме:

- розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності правопорушника та за відсутності його сповіщення про такий розгляд;

- позбавлення права на ознайомлення с матеріалами справи про адміністративне правопорушення та надання відповідних пояснень;

- недотримання строків зазначених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, наданих для усунення правопорушень.

На думку суду першої інстанції, сукупність допущених суб'єктом владних повноважень порушень прав позивача, дає підстави вважати його рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, щодо відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідає вимогам ст.159 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Частина 1 статті 29 цього Закону передбачає, що основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Частина 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачає, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

У відповідності до п 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіон України від 16 травня 2011 року за №45, для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування, основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Як свідчать матеріали справи, у п. 11 Договору № 050115 на виконання проектних робіт від 05 січня 2015 року та Додатку №1 до цього договору, укладеного між ТОВ «Адепт-Прект» та ТОВ «Колос 2011», Замовником та Проектувальником було обговорено, що проект водозабезпечення та водовідведення, а також проект пожежної сигналізації та автоматичного пожежегасіння має розроблятися за замовленням Замовника за окремими проектами (а.с.25).

Отже, позивач, який є головним інженером та відповідальною особою Проектувальника, що здійснює авторський нагляд, виконує проектні роботи лише за завданням Замовника і відсутність такого завдання не може ставитися йому в провину, як порушення норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КУпАП, передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва -

тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від дев'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У даному випадку слід вважати обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність в діях позивача вказаного складу адміністративного правопорушення, а довід апелянта, який наполягає на зворотному, є таким, що не заснований на переліченому вище законодавству та фактичних обставинах справи.

Далі апелянт свідчить про порушення позивачем п.5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903, яке полягає в тому, що результати авторського нагляду щодо відхилення від проектних рішень не фіксувалися у відповідному журналі.

Так, апелянт вказує на те, що під час проведення перевірки надано екземпляр журналу авторського нагляду, в якому зроблено запис про можливість заміни дорожнього покриття, без відмітки про прийняття до уваги Підрядником та Замовником. Згідно наданого журналу авторського нагляду в ньому зроблено записи про відвідування об'єкту. Зауважень та відхилень від проектних рішень не зафіксовано.

Матеріали справи свідчать про те, що під час проведення будівельних робіт за договором № ПД/1902/16 від 19 лютого 2016 року Підрядником (ПП «Адепт-Комплект») прийнято рішення звернутися з пропозицією до Замовника будівництва ТОВ «КОЛОС 2011» щодо заміни асфальтного покриття на армобетон з огляду на пересування зернотоком великовантажних автомобілів, що потребує збільшення зносостійкості дорожнього покриття у вигляді армобетону.

Це підтверджується листом № 91 від 23 лютого 2016 року (а.с.50).

Дана пропозиція була позитивно розглянута Замовником та Проектувальнику ТОВ «Адепт-Проект» направлено відповідне завдання для внесення відповідних змін до Робочого проекту.

Відповідні зміни були внесені до проекту ТОВ «Адепт-Проект» у березні 2016 року, що передувало моменту виконання робіт з улаштування армобетону.

Оскільки роботи були проведені у точній відповідності зі змінами до Проекту 092-050115-РП-Т2-00-ГП, які були затвердженні Замовником відповідним листом № 91 від 23 лютого 2016 року, у позивача були відсутні підстави для фіксування порушень у порядку авторського нагляду.

Про зазначені обставини, позивач вказував у своїх поясненнях на ім'я головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Миколаївській області ОСОБА_2 (а.с.20-21), який, зокрема і приймав рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Однак, вони не були взяті до уваги і не вплинули на результат прийнятого рішення.

Викладене, свідчить про правильність рішення суду першої інстанції щодо відсутності даного виду порушення з боку позивача та про необґрунтованість апеляційної скарги.

Поряд з викладеним вище, колегія суддів бажає зазначити наступне.

Згідно положень ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Іншого порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю чинним законодавством не передбачено.

Як встановлено матеріалами справи перевірка щодо дотримання умов містобудівного законодавства проводилася щодо Замовника будівництва.

Позивач представляє інших суб'єктів - Проектувальника та Підрядника.

З викладеного слідує висновок, що управління ДАБІ у Миколаївській області в порушення Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, притягнуло позивача до адміністративної відповідальності без здійснення щодо нього перевірочного заходу.

Окремо слід звернути увагу на те, що 13 грудня 2016 року управління ДАБІ у Миколаївській області зареєструвало ТОВ «Колос 2011» Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за №МК 143163482664, що підтверджується відповідною копією, яка міститься в матеріалах справи.

Погоджуючись з тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.96-1 КУпАП, колегія суддів вважає, що кінцевим результатом розгляду даного спору повинно бути скасування спірної постанови, як це передбачено ст.162 КАС України, а не закриття провадження, як це передбачено ст. 247 КУпАП.

Так, приписами абзацу 3 частини другої статті 17 КАС встановлено, що компетенція адміністративних судів не поширюється, зокрема на спори про накладення адміністративних стягнень.

Отже, тільки орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення має право вирішувати питання щодо закриття провадження у справі, за підставами визначеними у КУпАП.

Ураховуючи помилкове застосування з боку суду першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає можливим змінити постанову суду першої інстанції, виключивши з резолютивної частини посилання суду про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо визнає, що суд правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - задовольнити частково

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови і закриття провадження у справі - змінити, виклавши абзац другий її резолютивної частини в іншій редакції.

«Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 №206 від 30 серпня 2016 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.96-1 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень».

В іншій частині постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 грудня 2016 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова