Постанова № 67049014, 08.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2017 року справа № 316/122/17(2-а/316/71/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 березня 2017 року по справі № 316/122/17 (2-а/316/71/17) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії прокурора, викладені у відповіді від 30.12.2016 року № 157/Г-1;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників відповідно до постанови від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», виходячи з 80 % заробітної плати, без обмеження її максимального розміру згідно із ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами та доповненнями), що діяв на час призначення пенсії відповідно до довідки від 14.12.2016 року № 18-963 вих-16, виданої прокуратурою Запорізької області, починаючи з 22.12.2016 року та зобов'язати здійснювати виплату перерахованої пенсії в прядку і строки, визначені чинним законодавством, а також виплати заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 березня 2017 року позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області про визнання протиправними дій Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,- задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області щодо відмови в перерахунку пенсії.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» виходячи з 80% заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII із змінами і доповненнями, що діяв на час призначення пенсії, з урахуванням довідки від 14.12.2016 року № 18-963 вих.-16, виданою Прокуратурою Запорізької області, починаючи 22.12.2016 року.

Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до набрання вказаною постановою законної сили.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, отже законодавчо визначених підстав для такого перерахунку не було. Тому у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої дії в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. При цьому зазначено, що надана позивачу відповідь є відповіддю на звернення останнього, а не рішенням про відмову.

Крім того, Енергодарським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначено по тексту апеляційної скарги, що у відповідності до постанови КМУ від 21.12.2016 року № 988 «Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» відповідача по справі Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області реорганізовано шляхом злиття в Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке є його правонаступником.

З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва у зв'язку з реорганізацією, що підтверджується також даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі ст. 55 КАС України здійснено заміну Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області його правонаступником - Енергодарським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 197 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 18.01.2003 року призначена пенсія за вислугу років в розмірі 80 % від суми місячного заробітку на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ з відповідними змінами), яку він отримує до теперішнього часу.

З 01.12.2015 року було підвищено заробітну плату працівникам органів прокуратури, у зв'язку з чим 22.12.2016 року позивач звернувся до відповідача з проханням перерахувати йому пенсію за вислугу років з урахуванням довідки прокуратури Запорізької області від 14.12.2016 року № 18-963 вих-16 (а.с. 8).

Листом № 157/Г-1 від 30.12.2016 року позивачу було відмовлено в перерахунку, оскільки з 01.06.2015 року було скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (а.с.8).

Визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії за приписами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», та зобов'язання вчинити такі дії і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії. Оскільки позивач набув право на пенсію до встановлення змін у законодавстві, то відповідні обмеження на нього не поширюються.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної; плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15.07.2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014року, згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що законодавчо визначені підстави для такого перерахунку з цього часу є відсутніми.

Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, ні умови, ні порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено, і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

За таких обставин, з 15.07.2015 року попередні законодавчо встановлені підстави для перерахунку пенсій працівникам прокуратури скасовані, оновлене законодавство таких підстав не містить, - у зв'язку з чим підстав для такого перерахунку пенсій працівникам прокуратури немає.

Таким чином, суд не може підміняти собою законодавчий орган, встановлюючи додаткові підстави до перерахунку пенсії там, де їх не визначив законодавчий орган.

Щодо висновку суду першої інстанції стосовно перерахунку пенсії позивача без обмеження граничного розміру, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

В подальшому до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни Законом № 911-VIII від 24.12.2015 року. Вказану статтю доповнено реченням наступного змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно зокрема до Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати 10740 гривень».

Дані норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, отже, законних підстав для виплати пенсії в більшому, ніж обмежено, розмірі немає.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивачу призначено пенсію до внесення вищезазначених змін в законодавство, а тому його права на отримання пенсії без обмеження граничного розміру не можуть бути звужені, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав: «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (п. 23 рішення).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Судовою колегією також враховується і правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, а відповідно апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів апеляційного суду керується приписами ст. 94 КАС України.

З урахуванням факту відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 до набрання законної сили постановою суду першої інстанції та наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 640 грн. за подання адміністративного позову в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 березня 2017 року по справі № 316/122/17 (2-а/316/71/17) - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень), здійснивши зарахування за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко