Постанова № 67048110, 08.06.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року Справа № П/811/3163/15.

провадження № 2-кас/811/4/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0021851704 від 08.10.2014 року, яким нараховано податкове зобов'язання зі сплатою податку з доходів фізичних осіб у розмірі 70376,47 грн., та нараховано суму зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17594,12 грн., винесених Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби Кіровоградської області в акті перевірки дійшла до хибного висновку, зазначаючи, що сума боргу платника податку є анульованою за самостійним рішенням банку до закінчення строку позовної давності та є об'єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб, а тому податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі. При цьому відповідач посилається на те, що позивачем не задекларовано в 2013 році суму списаної (анульованої) заборгованості перед ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі 405579,17 грн., що є, на думку відповідача, його доходом. При цьому, як наслідок, позивач не сплатив податок на доходи фізичних осіб з даної суми.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі (а.с.157). Представник відповідача подав заяву, відповідно до змісту якої заперечує проти позову та просить судове засідання провести без його участі (а.с.147).

Дана справа розглядається вдруге.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.64-67).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 28.01.2016 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 р. у справі №П/811/3163/15 - без змін (а.с.87-88).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2017 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 28.01.2016 р. та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд (а.с.129-132).

У вищевказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначає, що для правильного вирішення спору суду необхідно було враховувати те, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. А відтак, слід було дійти висновку про те, що на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо. Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком. Прощена неустойка у вигляді пені та штрафів не є його доходом і додатковим благом, сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, а неустойка ним не отримується, та при цьому, банківська установа вправі на свій розсуд визначати доцільність її стягнення.

Вищим адміністративним судом України вказано, що судом першої та судом апеляційної інстанції при вирішенні даної справи не було перевірено обґрунтованість їх висновків в частині відмови у задоволенні позовних вимог відповідно до норм чинного законодавства (а.с.129-132).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 08.06.2017 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 12.06.2017 р.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2014 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті донараховано грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за період, що перевіряється, на загальну суму 70376,47 грн. (а.с.9-12).

08 жовтня 2014 р. Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0021851704, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 70376,47 грн. за основним платежем та 17594,12 грн. за штрафними (фінансовими) (а.с.8).

Відповідно до ч. 5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Судом встановлено, що 02.05.2008 року між закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №800003899, відповідно до змісту якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 757500 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язується прийняти кредит на відповідних умовах та повернути його (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору факторингу від 16.07.2013 року, укладеного між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ «Кредитні ініціативи», останній набув статусу кредитора за Кредитним договором №800003899 від20.05.2008 р. (а.с.38-41).

Судом встановлено, що 16 липня 2013 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та позивачем було укладено Додатковий договір до кредитного договору №800003899 від 20.05.2008 року про припинення зобов'язань переданням відступного (а.с.38-41).

Зі змісту даного договору суд встановив, що станом на 16 липня 2013 року згідно умов кредитного договору №800003899 від 20.05.2008 року заборгованість позивача складала 815579,17 грн., в тому числі і відсотки за користування кредитом (а.с.38-41).

Відповідно до умов Договору про припинення зобов'язань переданням відступного вбачається, що первісні зобов'язання припиняються переданням позивачем (боржником) ТОВ «Кредитні ініціативи» (кредиторові) відступного. Відступним за даним договором є грошові кошти в національній валюті України в сумі 410000,00 грн. в свою чергу після отримання ТОВ «Кредитні ініціативи» грошових коштів, які передані позивачем (боржником) кредитору в якості відступного на підставі даного договору, припиняються всі та кожне із зобов'язань за Кредитним договором, за рішенням кредитора здійснюється анулювання задишку боргу (а.с.38-41).

Таким чином, судом встановлено, що після сплати позивачем відступного 16.07.2013 р. залишок боргу в сумі 405579,17 грн. було анульовано (прощено) (а.с.56).

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Згідно з абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до пп. 14.1.47, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Таким чином, на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо.

Згідно з абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Тому відсотки, які було нараховано боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Оскільки нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком, прощена неустойка у вигляді пені та штрафів не є його доходом і додатковим благом, сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, а неустойка ним не отримується, та при цьому, банківська установа вправі на свій розсуд визначати доцільність її стягнення.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградською ОДПІ не доведено порушення позивачем норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 879,72 грн. підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021851704 від 08 жовтня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 70376,47 грн. основного платежу та 17594,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 879,72 грн. (вісімсот сімдесят дев'ять грн. 72 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39484073).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду С.В. Дегтярьова