Рішення № 67047135, 02.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4649/17

Провадження № 2/761/3718/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики та основної суми заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. 13 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики. На підтвердження чого між сторонами було укладено боргову розписку. Відповідно до умов договору позики ОСОБА_2 в день написання боргової розписки отримала в позику від ОСОБА_1 суму у розмірі 2 777 500,00 грн. строком на 9 років з кінцевим терміном повернення 13.02.2016 року. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, позику не повернула. У зв'язку з чим позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 2 777 500,00 грн., суму збитку 3% річних у розмірі 82 868,42 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 349 965,00 грн., та суму відсотків у розмірі 455 814,38 грн., а в загальному розмірі 3 666 147, 81 грн.

В судовому засіданні представник позивача зменшила суму стягнення та остаточно просила стягнути на користь позивача з ОСОБА_2 суму в розмірі 2 777 500,00 грн. Не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила. Заяв та клопотань від неї в адресу суду не надходило.

Суд, керуючись положеннями ст.ст. 169,224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 13 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, на підтвердження якого була написана розписка.

Відповідно з умовами вказаного договору відповідач отримала від позивача суму грошових коштів у розмірі 2 777 500,00 грн. з кінцевим строком повернення 13.02.2016 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження укладання договору, відповідачем було надано розписку, копія якої долучена до матеріалів справи.

Як зазначає представник позивача, ОСОБА_2 у визначний сторонами строк грошові кошти не повернула.

Доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань отримано не було.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, оскільки відповідачем порушені умови договору, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмір 2 777 500,00 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 533, 625, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, ч.4 ст.174, 179, 209, 212-215, 233 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму боргу в розмірі 2 777 500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 8 000,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя: