Рішення № 67044691, 08.06.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3527/15-ц

Провадження № 2/553/225/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.06.2017м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Новака Ю.Д.,

при секретарі - Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання не з'явився представник позивача, але надіслав до суду заяву про те, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча завчасно та належним чином повідомлялись про час і місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що Позивачем договору застави суду надано не було, таким чином Позивач не надав суду всі необхідні документи, також Відповідачу ОСОБА_2 відомо, що Позивач забрав у Відповідачки ОСОБА_1 заставне майно - автомобіль, тобто фактично звернув стягнення на заставний автомобіль. Тобто Позивач скрив від суду той факт, що з метою виконання кредитного договору №1929-016/07Р від 12.06.2007р. між сторонами - Позивачем та Відповідачкою ОСОБА_1 додатково було укладено договір застави автомобіля на придбання якого було надано кредит. Просила врахувати положення визначені ч. 2 ст. 16 ЦК - способи захисту судом цивільних прав та інтересів, норми параграфа 6 гл. 49 ЦК («Про заставу») та законів від 2 жовтня 1992 р. № 2654-XII «Про заставу» і від 5 червня 2003 р. № 898-IV «Про іпотеку», якими встановлено особливості звернення стягнення на предмет іпотеки/застави та задоволення за рахунок його вартості вимог іпотеко- чи заставодержателя. Будь-якого підтвердження про звернення стягнення на заставне майно Відповідача ОСОБА_1, Позивачем суду не було надано, як і не було надано суду індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України надану йому Національним Банком України. А тому стягнення заборгованості у іноземній валюті (доларах США), як того у позовних вимогах просить Позивач є суперечливим діючому законодавству України. Позивачем не було надано суду жодного доказу щодо проведення роботи з метою врегулювання спору у досудовому порядку, тобто звернення до Відповідачів з вимогами про виконання зобов'язання за договором та погашення заборгованості. Позивачем не було доведено порушення його законних прав та інтересів, оскільки будь яких доказів про звернення чи неможливість звернення на заставне майно Позивачем суду надано не було, а отже Позивач не довів свої позовні вимоги.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов законний та обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12 липня 2007 року між АКБ «Правекс-банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «Правекс-банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1929-016/07Р, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 28679 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят дев'ять) доларів США для придбання автомобіля та з кінцевим строком повернення до 12 липня 2014 року.

Право банку на здійснення банківських кредитних операцій з розміщення іноземної валюти на валютному ринку України підтверджується банківською ліцензією № 7, виданою Національним банком України 03 грудня 2001 року, на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; дозволом № 7-1 від 03 грудня 2001 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до дозволу № 7-1 від 03 грудня 2001 року.

Пунктом 1.2. Кредитного договору встановлено, що кредит надається позичальникові строком з 12 липня 2007 року до 12 липня 2014 року зі сплатою 11,99 % річних.

Пунктом 4.4. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 342 долари США щомісяця до 10-го числа наступного місяця.

Відсотки за користування кредитом відповідно до пункту 4.5. Кредитного договору підлягають сплаті позичальником щомісяця (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у строк до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також у момент припинення дії Кредитного договору (повернення кредиту), зазначеного в пункті 1.2. Кредитного договору.

В подальшому між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладеного договір від 06 лютого 2009 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1929- 016/07Р від 12 липня 2007 року.

ПАТ КБ «Правекс-банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому Договором.

ОСОБА_1 не виконує зобов'язання по укладеному договору, в зв'язку з чим заборгованість перед ПАТ КБ «Правекс-банк» станом на 17.06.2015 року складає 37335 доларів США 12 центів, а саме:

-17062 доларів США 00 центів - заборгованість за кредитом;

-6458 доларів США 80 центів - заборгованість за процентами;

-10033 доларів США 60 центів - неустойка (пеня) за кредитом;

-3780 доларів США 72 центи - неустойка (пеня) за процентами.

Пунктом 10.1. Кредитного договору передбачено, що за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в пункті 1.2. Кредитного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Крім цього, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання та захисту майнових інтересів позивача як кредитодавця на випадок порушення зобов'язання відповідачем ОСОБА_1 як позичальником, 13 липня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1929-016/07Р.

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що за його умовами поручитель (ОСОБА_2.) зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором (позивачем) за виконання в повному обсязі зобов'язань позичальником (ОСОБА_1.) за Кредитним договором.

Відповідно до положень статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, позивач ПАТ КБ «Правекс-банк» просить стягнути солідарно з відповідача ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 37335 доларів США 12 центів та судовий збір.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Також, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 543, 554, 610, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 5, 14, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) та з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/2, ідентифікаційний код 14360920) заборгованість за кредитним договором №1929-016/07Р від 12 липня 2007 року у розмірі 37335 доларів США 12 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/2, ідентифікаційний код 14360920) витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак