Рішення № 67040087, 23.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

при секретарі Гулієву М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

09 жовтня 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 22.08.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №МL-311/173/2008, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 25000,00 доларів США. Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений договір поруки №SR- 311/173/2008 від 22.08.2008 року, відповідно до якого поручитель прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 всіх боргових зобов'язань перед позичальником за кредитним договором №МL-311/173/2008 від 22.08.2008 року. Також, згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12.11.2010 року, ПАТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги за вказаним кредитним договором. У зв'язку з невиконанням кредитних зобов'язань, станом на 10.03.2015 року існує заборгованість перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яка складає 2221914,60 грн. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути на свою користь солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №МL-311/173/2008 від 22.08.2008, станом на 10.03.2015 року, в розмірі 2221914,60 грн., яка складається із заборгованості по кредиту - 20349,62 дол. США, що еквівалентно 465946,17 грн., заборгованості по відсоткам - 519,06 дол. США., що еквівалентно 11884,94 грн. та пені в розмірі 1744083,49 грн.; а також витрати по сплаті судового збору (а.с.129 т.1).

Справа розглядалась судами неодноразово, рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-311/173/2008 від 22.08.2008 року у розмірі 2221914,60 грн., а також судовий збір в сумі 3441,00 грн., у задоволенні позову до відповідача ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та необхідності скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 22.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №МL-311/173/2008, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 25000,00 доларів США на придбання нерухомого майна строком до 22.08.2013 року з відсотковою ставкою на рівні 13,49% річних (а.с. 6-9 т.1).

Відповідно до п. 4 кредитного договору №МL-311/173/2008 від 22.08.2008 року, повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються; щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

За пунктом 6 вказаного вище договору, інші істотні умови цього договору викладені в частині №2, яка є невід'ємною частиною цього договору.

У пункті 4.1.1.частини №2 кредитного договору №МL-311/173/2008 від 22.08.2008 року сторони погодили, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки; зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум (а.с. 7-9 т.1).

Згідно п. 4.1.2. вказаного вище кредитного договору, за прострочення виконання зобов'язань понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів позичальник крім пені передбаченої в п. 4.1.1 договору сплачує банку додатково штраф у розмірі 0,01% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 25,00 гривень.

Відповідно до п. 4.1.3. кредитного договору, за прострочення виконання зобов'язань понад 30 календарних днів позичальник, крім пені та штрафу передбачених в п. 4.1.1.-4.1.2. договору, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,02 % від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50,00 гривень.

Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений договір поруки №SR-311/173/2008 від 22.08.2008 року, відповідно до якого остання прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 всіх боргових зобов'язань перед «Банком» за кредитним договором №МL-311/173/2008 від 22.08.2008 року (а.с. 13 т.1).

У підпункті «а» пункту 2.1 договору поруки передбачено, що порукою забезпечено, зокрема, зобов'язання боржника повернути кредитору повну суму отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 22.08.2013 року.

Також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю, укладеного 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», останнє прийняло право вимоги за кредитним договором МL-311/173/2008 від 22.08.2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП БАНК, правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 (п. 1468 додатку №1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року (а.с. 23-35, 36-37 т.1).

Згідно п. 3.1 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12.11.2010 року, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку №1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду.

Відповідно до змісту ст. 1 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12.11.2010 року, відступлення права на кредитний портфель передбачає відступлення права вимоги кредитора до боржників та їх поручителів.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з повернення кредитних коштів, за договором №МL-311/173/2008, станом на 10.03.2015 року, нарахована заборгованість у розмірі 2221914,60 грн., а саме: заборгованість по кредиту - 20349,62 дол., що в гривневому еквіваленті становить 465946,17 грн., заборгованість по відсоткам складає 519,06 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 11884,94 грн., заборгованість по пені - 1744083,49 грн.; наявність та розмір заборгованості підтверджуються представленими позивачем відповідними розрахунками, які здійснені у відповідності до умов кредитного договору, та довідками щодо курсу долара до гривні.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

При цьому неповідомлення про заміну кредитора не є підставою для невиконання зобов'язань за кредитним договором і тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов'язання не новому, а колишньому кредитору.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року №6-979цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України (з подальшими змінами і доповненнями) має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосування таких норм права.

Крім того, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пункті 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 за №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", зокрема, роз'яснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши, що позичальник ОСОБА_2 має скрутне матеріальне становище, доходів від підприємницької та іншої діяльності за 2015-2016 роки не мала, що підтверджується листами №4377/10/04-36-08-02-14 від 15.03.2017 року ГУ ДФС України у Дніпропетровській області та №6596/07/30 від 15.03.2017 року ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, враховуючи, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, - колегія дійшла висновку, що нарахований банком розмір пені повинен бути зменшений до достатнього та необхідного розміру - 477831,11 грн. Пеня у вказаному розмірі, а також тіло кредиту у сумі 20349,62 дол. США, що еквівалентно 465946,17 грн., та відсотки за користування кредитом - 519,06 дол. США, що еквівалентно 11884,94 грн., підлягають стягненню на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» наступним чином:

-з позичальника ОСОБА_2,за період до 08.04.2013 року, в розмірі 856961,76 грн., яка складається із тіла кредиту в сумі 18266,27 дол. США, що еквівалентно 418243,61 грн., відсотків у сумі 447,1 дол. США, що еквівалентно 10237,27 грн., та пені в розмірі 428480,88 грн.;

-солідарно з позичальника ОСОБА_2 і поручителя ОСОБА_3, за період з 08.04.2013 року та станом на 10.03.2015 року, в розмірі 98700,46 грн, яка складається із тіла кредиту в сумі 2083,35 дол. США, що еквівалентно 47702,56 грн., відсотків у сумі 71,96 дол. США, що еквівалентно 1647,67 грн., та пені в розмірі 49350,23 грн., зважаючи на наступне.

До матеріалів справи позивачем долучено розрахунок заборгованості, оцінюючи який в порядку ч. 2 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів погоджується із зазначеним розрахунком, він ґрунтується на вимогах закону та підтверджується матеріалами справи, при цьому порядок нарахування заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору №МL-311/173/2008 та не спростований відповідачами в ході розгляду справи. Крім того, судом прийнято до уваги положення п. 1.5.1 кредитного договору, згідно якого повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, який є додатком до даного кредитного договору (а.с. 11 - 12 у т. 1).

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заявлені вимоги до відповідача ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, в зв'язку з тим, що за вищеназваним договором купівлі-продажу кредитного портфелю позивач набув право вимоги тільки до сторони кредитного договору (позичальника), але не до майнового поручителя.

Так, у пункті 3.1. вказаного вище договору купівлі-продажу кредитного портфелю погоджено, що покупець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, в тому числі і за кредитний договір №МL-311/173/2008. «Кредитний портфель», як визначено в договорі, включає права вимоги до боржників (їх поручителів) щодо сплати загальної суми заборгованості боржників перед продавцем.

Таким чином, за договором купівлі-продажу кредитного портфелю, укладеного 12 листопада 2010 року, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором МL-311/173/2008 від 22.08.2008 року, в тому числі до поручителя ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності ч.4 ст.559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення ч.4 ст.559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення ч.4 ст.559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення ч.4 ст 559 ЦК України).

У даній справі договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки згідно із п. 4.1 цього договору встановлено, що він діє до повного виконання зобов»язання за кредитним договором.

Згідно із п. 1.5.1 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, який є додатком до вказаного кредитного договору №ML-311/173/2008 від 22.08.2008 року (а.с. 11 - 12 у т. 1). Внесення останнього платежу, згідно зазначеного графіку, було передбачено 22.08.2013 року.

Отже, виходячи з положень ч.4 ст.559 ЦК України, умов кредитного договору №ML-311/173/2008 від 22.08.2008 року, відповідних договорів поруки та уступки вимоги; встановивши, що позивач звернувся до суду з даним позовом 09 жовтня 2013 року, а своїм правом вимоги дострокового виконання боргових зобов»язань позивач не скористався (згідно пункту 1.9.1 кредитного договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України), що визнано представником відповідачів у судовому засіданні суду апеляційної інстанції та стверджується журналом і звукозаписом процесу, - колегія приходить до висновку про те, що порука в даному випадку припинена лише в частині обов»язків поручителя, що існували у строк до 08.04.2013 року. Отже, за період з 08.04.2013 року, станом на 10.03.2015 року, згідно змісту уточненої позовної заяви, заборгованість підлягає солідарному стягнення з позичальника і поручителя; заборгованість, що сформувалась у період до 08.04.2013 року підлягає стягненню лише з позичальника ОСОБА_2, у наведених вище розмірах.

Необхідно також зауважити, що із заявою про застосування строку позовної давності відповідачі, до ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції, не звертались, тому апеляційний суд дані обставини не перевіряє.

На викладені вище факти місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі обставини справи не встановив, що спричинило ухвалення неправильного рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволений позовних вимог, на користь на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає стягненню судовий збір, сплачений товариством за подання позовної заяви та в зв'язку із зверненням з апеляційною скаргою, з ОСОБА_2 у сумі 6852,87 грн. та з ОСОБА_3 - 373,23 грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного вище, вимог ст.ст. 303, 88 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-311/173/2008 від 22.08.2008 року, станом на 10.03.2015 року, в розмірі 955662 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 22 коп., яка складається із тіла кредиту в сумі 20349,62 дол. США, що еквівалентно 465946,17 грн., відсотків у сумі 519,06 дол. США, що еквівалентно 11884,94 грн. та пені в розмірі 477831,11 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в розмірі по 3613 (три тисячі шістсот тринадцять) грн. 05 коп., з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку.

Головуючий

Судді