Ухвала суду № 67038879, 29.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2012 р.Справа № 2-а-3328/10/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу генерального директора відкритого акціонерного товариства «Миколаївський домобудівельний комбінат»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Миколаївський домобудівельний комбінат»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2010 року ВАТ «Миколаївський домобудівельний комбінат» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 грудня 2009 року № 0004631530/0, № 0004641530/0, № 0004651530/0.

В обґрунтування позову зазначалось, що 07 грудня 2009 року посадовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Миколаївський домобудівельний комбінат»щодо своєчасності сплати до бюджету орендної плати за землю, нарахованої за 2009 рік. За результатами перевірки складено акт за № 7540/15-340/01273160/446 від 07 грудня 2009 року, яким встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 17 роз. 6 Закону України «Про плату за землю», п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі акта перевірки податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення від 14 грудня 2009 року № 0004631530/0, № 0004641530/0, № 0004651530/0, якими до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 108937 грн. 29 коп.. На думку позивача, податковою інспекцією неправомірно застосовано штрафні санкції на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначається Законом України «Про плату за землю».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ВАТ «Миколаївський домобудівельний комбінат».

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, генеральний директор ВАТ «Миколаївський домобудівельний комбінат»в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального права. Так, судом першої інстанції не прийнято до уваги положення Закону України «Про плату за землю»щодо строків сплати податку та відповідальності за несвоєчасну сплату, а саме ст. 17 та ст. 25 названого Закону, якими встановлено, що податкове зобовязання по земельному податку сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом. Таким чином, на думку апелянта, відсутні підстави для застосування положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника відповідача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 07 грудня 2009 року посадовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Миколаївський домобудівельний комбінат»щодо своєчасності сплати до бюджету орендної плати за землю, нарахованої за 2009 рік.

За результатами перевірки складено акт за № 7540/15-340/01273160/446 від 07 грудня 2009 року, яким встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 17 роз. 6 Закону України «Про плату за землю», п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акта перевірки податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення від 14 грудня 2009 року № 0004631530/0, № 0004641530/0, № 0004651530/0, якими до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 108937 грн. 29 коп..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»правомірно застосовано до ВАТ «Миколаївський домобудівельний комбінат»штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань.

Так, відповідно до преамбули Закону України «Про плату за землю»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цим Законом визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Згідно ст. 25 названого Закону за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених Законом. За порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України (ч. 1 ст. 26 Закону).

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Враховуючи межі застосування Закону України «Про плату за землю»та принцип превалювання спеціальної норми над загальною, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України «Про плату за землю»є загальною з питань стягнення податку. Відповідно загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.

Пунктом 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 названого Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому п. 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Із врахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача є правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу генерального директора відкритого акціонерного товариства «Миколаївський домобудівельний комбінат»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 05 травня 2012 року.

Головуючий:

Судді: