Ухвала суду № 67038173, 09.06.2017, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1798/17

провадження №2-а/619/95/17

Ухвала

Іменем України

09 червня 2017 року суддя Дергачівського районного Харківської області ОСОБА_1, розглянувши позов ОСОБА_2 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3, Державної екологічної інспекції в Харківській області, третя особа державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція» про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

08 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними дії відповідача під час складання адміністративного протоколу та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 15.12.2016 за ст. 65 КУпАП, повернути сплачені ним грошові кошти у розмірі 119,00грн.

Під час вирішення питання про відкриття провадження в справі суддя дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності 15.12.2016, того ж дня постанова була йому вручена, про що мається його підпис, але до суду з адміністративним позовом він звернувся 08.06.2017, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду і при цьому, не надано доказів пропущення строку.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При цьому варто зазначити, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини повинні бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

У позовній заяві та доданих до неї документах ОСОБА_2 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не заявляє та не зазначає жодних обставин, що можуть бути визнані поважними причинами пропуску ним строку на звернення до адміністративного суду.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв’язку, враховуючи встановлені законодавством приписи щодо строку звернення до суду, суддя дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

При цьому суддя зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Не вирішення питання про можливість застосування строків звернення до суду може свідчити про порушення права на справедливий суд, яке закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови». У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов’язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно повязано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно ч.ч. 5, 7 ст.107 КАС України про залишення позовної заяви без розгляду суддя постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 107 КАС України, суддя –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3, Державної екологічної інспекції в Харківській області, третя особа державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція» про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надіслати ОСОБА_2 разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, з одночасним її надсиланням особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І. М. Нечипоренко