Ухвала суду № 67036972, 09.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.06.2017Справа № 910/7952/17Суддя Отрош І.М., розглянувши

зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслом»

до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

про визнання відсутнім права вимоги

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслом»

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк

«Приватбанк»

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_5

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна»

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтика»

про розірвання договору та вчинення дій

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

18.05.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслом" про розірвання договору та вчинення дій.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7952/17 та справу призначено до розгляду на 06.06.2017. До участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтика".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.06.2017.

07.06.2017 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслом» надійшла зустрічна позовна заява про визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» права вимоги на розірвання договору.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслом» зустрічну позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до норм статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Нормами статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при зверненні з даною зустрічною позовною заявою до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслом» повинно було сплатити судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслом» не надано суду доказів сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у справі № 910/7952/17 у встановленому законодавством розмірі та порядку (платіжного доручення, квитанції, тощо).

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслом» у зустрічній позовній заяві у справі № 910/7952/17 викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Суд зазначає, що обов'язок по доведенню наявності обставин для звільнення від сплати судового збору покладається на заявника.

Так, обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у справі № 910/7952/17, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що він перебуває у тяжкому фінансовому становищі, що обумовлене економічною та політичною кризою в Україні, різким зростанням курсу долара США, інфляційними процесами та іншими негативними чинниками.

Однак, суд зазначає, що викладені позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не мають виключний характер та не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

До того ж, будь-яких доказів, що підтверджують тяжкий фінансовий стан позивачем за зустрічним позовом суду не надано, зокрема, доказів, що свідчать про неможливість Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслом» сплатити судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп., з огляду на що суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів, за наявності яких у суду є підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, у зв'язку з чим повертає зустрічну позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Крім того, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності її повернення без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем за зустрічним позовом не подано доказів надсилання відповідачу та третім особам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Суд зазначає, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третім особам з дотриманням вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України є опис вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третім особам у справі може бути, зокрема, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком про відправлення.

При цьому, саме в описі вкладення зазначається детальний перелік документів, надісланих відповідачу та третім особам.

Суд наголошує на тому, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ненадсилання копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача та третіх осіб порушує право відповідача та третіх осіб на отримання копії зустрічної позовної заяви, своєчасне ознайомлення з предметом і підставами позовних вимог, унеможливлює, зокрема, завчасне подання відзиву, будь-яких письмових пояснень на зустрічні позовні вимоги, що також призводить до затягування судового розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не долучено до зустрічної позовної заяви бланку опису вкладення, який є належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третім особам, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третім особам, у зв'язку з чим суд повертає зустрічну позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Транслом» у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслом» до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання відсутнім права вимоги разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.

Суддя І.М. Отрош