Постанова № 67036800, 07.06.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Чехов Ю.В. (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

від ДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ-Банк»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 18 травня 2017 року в порядку ст. 121-2 ГПК України

у справі №916/762/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ-Банк» в особі, якою є Відділення «Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства «ВТБ-Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-Плюс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки

орган, дії якого оскаржуються Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 07.06.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» (далі - ТОВ «РАФ-ПЛЮС», відповідач) звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС), в якій просило:

визнати незаконними дії ДВС щодо визначення вартості оцінки майна у виконавчому провадженні №40470485 та скасувати звіт про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Українська експертна група», згідно вартості об'єкта оцінки - нежитлові будівлі загальною площею 1 757,50 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу (далі - нежитлова будівля) складає суму у розмірі 21 256 172,00 грн.;

зобов'язати державного виконавця ДВС повторно визначити вартість нежитлової будівлі, у відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» за ринковою ціною, що діятиме на день визначення вартості цього майна;

зупинити виконавче провадження №40470485 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.07.2013 у даній справі до прийняття рішення по розгляду скарги.

Скарга обґрунтована тим, що відповідач отримав від ДВС висновок про оцінку майна, який на думку ТОВ «РАФ-ПЛЮС» не відповідає дійсності, адже встановлена за результатами оцінки ціна майна, є заниженою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2017 (суддя Власова С.Г.) зобов'язано державного виконавця ДВС зупинити вчинення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію арештованого майна ТОВ «РАФ-ПЛЮС», а саме нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 757,5 кв.м., яка належить відповідача на праві приватної власності у виконавчому проваджені №40470485 по виконання наказу господарського суду Одеської області від 12.08.2013 по даній справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «ВТБ-Банк» (далі - Банк) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, в задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконавчого провадження № 40470485 - відмовити в повному обсязі.

06.06.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «РАФ-ПЛЮС» надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням його представника.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» надано роз'яснення, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

Так, в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Доводи представника відповідача щодо неможливості з'явитися у судове засідання у зв'язку із відрядженням, судом відхиляються, оскільки в супереч приписам ст. 33 ГПК України до заяви про відкладення розгляду справи, відповідач не надав жодних доказів, які б підтвердили знаходження у відряджені його представника.

Також, господарський суд враховує, що відповідач не був позбавлений права надати письмові пояснення та направити до участі у справі іншого представника, у тому числі з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами або з'явитись у судове засідання особисто.

Представники третьої особи та ДВС в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать копія реєстру поштових відправлень суду від 29.05.2017 та витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 07.06.2017 проте їх представники в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів, враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представників третьої особи та ДВС.

В судовому засіданні представник позивача 07.06.2017 надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити останню.

Розглянувши матеріали та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26 липня 2013 року рішенням господарського суду Одеської області позов Банку задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 27 листопада 2007 року та посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5 кв. м., яка належить ТОВ «РАФ - ПЛЮС» на праві приватної власності, шляхом продажу на публічних торгах за ціною продажу предмету іпотеки визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижчому за звичайні ціни, з метою задоволення вимог Банку за кредитним договором №13.26-12/07-СК від 27 листопада 2007 року, на сумі 15 445 540,67 грн., що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ на 24 квітня 2013 року становить 1 932 383,42 дол. США, з яких 1 859 520,88 дол. США заборгованість з повернення кредиту в тому числі 70 000,00 дол. США сума простроченого кредиту та 72 862,54 дол. США сума відсотків за користування грошовими коштами.

12 серпня 2013 року на виконання зазначеного рішення, місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

Постановою ДВС від 30 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду.

Постановою ДВС від 21 листопада 2013 року накладено арешт на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1757, 5 кв. м., що належить відповідачу.

20 грудня 2013 року ДВС проведено опис арештованого майна, про що складено відповідний акт опису та арешту майна боржника.

Постановою ДВС від 04 лютого 2014 року призначено ТОВ «Консалтинговий Центр «Маркон» в особі п. ОСОБА_6 експертом.

01 серпня 2014 року ДВС направило ТОВ «РАФ-ПЛЮС» повідомлення про оцінку арештованого майна боржника згідно якого станом на 18 червня 2014 року вартість об'єкту оцінки нежитлової будівлі складає 18 233 600,00 грн. без ПДВ.

12 серпня 2014 року відповідач, не погоджуючись із вартістю об'єкта оцінки, звернувся до ДВС із відповідним листом.

Постановою ДВС від 19 серпня 2014 року призначено проведення рецензування звіту про оцінку майна в особі ОСОБА_3

04 листопада 2014 року ДВС направив ТОВ лист №13-0-35-3553/2.-192/15 з копією рецензії на звіт про оцінку нежитлової будівлі площею 1 757,50 кв. м.

21 листопада 2014 року відповідач звернувся до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ДВС.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05 квітня 2016 року скарга ТОВ «РАФ-ПЛЮС» залишена без задоволення.

Не погоджуючись з висновком про оцінку майна від 30.03.2017, в ході виконання наказу у даній справі, відповідач 28.04.2017 звернувся до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій крім іншого просив, зупинити виконавче провадження ВП №40470485 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.07.2013 по справі № 916/762/13 до прийняття рішення по розгляду скарги.

З протоколу судового засідання суду першої інстанції від 18.05.2017 вбачається, що відповідач надав пояснення, що станом на момент розгляду даної скарги продовжуються виконавчі дії по виконанню наказу по справі №916/762/13 від 12.08.2013 та існує небезпека реалізації арештованого майна ТОВ «РАФ - ПЛЮС» за оцінкою, що встановлена у звіті суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Українська експертна група» в особі ОСОБА_4, а тому відповідач повторно наполягає на зупиненні виконавчого провадження до розгляду скарги по суті.

Враховуючи пояснення надані представником відповідача в судовому засіданні 18.05.2017, суд першої інстанції з посиланням на п. 3 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», п. 17 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, п.14 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» від 28.01.2013 № 24-152/0/4-13, прийняв ухвалу, якою зобов'язав державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію арештованого майна ТОВ «РАФ-ПЛЮС».

Проте судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Принцип обов'язковості виконання судового рішення, встановлений статтею 124 Конституції України, а також право стягувача на виконання судового рішення упродовж розумного строку гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судова колегія вважає, що п. 3 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», на який посилається суд першої інстанції, не надає право суду зобов'язати державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, оскільки відповідно до вказаної норми державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом реалізації арештованого майна, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Також, судова колегія зазначає, що господарський суд не обґрунтував, у зв'язку з чим, було зобов'язано державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, а лише послався на п. 17 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та п.14 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» від 28.01.2013 № 24-152/0/4-13, які вказують на можливість зобов'язання судом державного виконавця зупинити виконавче провадження в рамках цивільного судочинства.

Отже, господарський суд Одеської області при прийнятті оскаржуваної ухвали помилково дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про зупинення державним виконавцем вчинення виконавчих дій та припустився процесуальних порушень при його розгляді.

У відповідності до приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду України є, зокрема, неправильне застосування норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Одеської області від 18.05.2017 року - скасуванню.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ-Банк» - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.05.2017 - скасувати.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-Плюс» - відмовити.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

Савицький Я.Ф.