Постанова № 67036740, 06.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа№ 910/4661/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Басмат В.С. - директор, наказ № 21-14-4 від 03.11.2014

від відповідача не з'явились

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 19.04.2017 (суддя Чинчин О.В.)

у справі № 910/4661/17

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю

«Інженерно-Будівельна Компанія ДЖМС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ»

про стягнення заборгованості у розмірі 204 098, 09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 у справі № 910/4661/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельна Компанія ДЖМС» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельна Компанія ДЖМС» заборгованість в розмірі 183 903, 45 грн., інфляційні в розмірі 2 022, 94 грн., 3% річних в розмірі 1 758, 54 грн., пеню в розмірі 15 620, 01 грн. та судовий збір в розмірі 3 049, 57 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд визнав встановленими обставини, які є недоведеними та могли бути доведеними лише внаслідок проведення судової будівельно-технічної експертизи, що призвело до покладення в основу висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи. На думку апелянта, судом не враховано положень п. 3.2.6 договору щодо права відповідача призупинити розрахунки за виконані роботи з огляду на ненадання йому дозвільної документації за умовами цього пункту договору. Враховуючи здійснену відповідачем згідно платіжного доручення № 2942 від 21.03.2017 оплату виконаних робіт в розмірі 25 000, 00 грн., його заборгованість перед позивачем становить 158 903, 45 грн., а не 183 903, 45 грн. як зазначено в рішенні суду. Крім цього, за текстом апеляційної скарги апелянт заявив клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/4661/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 06.06.2017.

Заявлене в тексті апеляційної скарги клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи мотивоване тим, що у відповідача є сумніви щодо тотожності розцінок на виконані позивачем будівельні роботи в кошторисі та актах приймання виконаних робіт.

Так, на підставі ч. ч. 1-3 ст. 41 ГПК кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судову експертизу може бути призначено судом як в порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (п. 2 згаданої постанови пленуму).

Розглянувши вищезгадане клопотання, апеляційний суд дійшов висновку, що таке як безпідставне та необґрунтоване задоволенню не підлягає, адже підставою даного позову є Додаткова угода від 08.12.2016 про розірвання Договору № 1505 від 17.03.2015, відповідно до якої сторони погодили обсяг та вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт, розмір заборгованості відповідача, яка підлягала сплаті протягом 3-х банківських днів з дати підписання угоди.

В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 01.06.2017 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника, який перебуває у відрядженні. Присутній в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до абзацу 3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, відповідачем на загальних підставах не доведено неможливості заміни представника та направлення іншого представника в судове засідання 06.06.2017, за відсутності підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважав за необхідне апеляційну справу розглянути у відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельна Компанія ДЖМС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» про стягнення 204 098,09 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт, зокрема, щодо повної та своєчасної оплати погодженої сторонами заборгованості згідно Додаткової угоди від 08.12.2016 про розірвання Договору № 1505 від 17.03.2015, в зв'язку з чим просив стягнути з відповідача 183 903, 45 грн. основного боргу, 1 758, 54 грн. 3% річних, 2 022, 94 грн. інфляційних втрат та 16 413, 16 грн. пені.

Як встановлено матеріалами справи, 17.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельна Компанія ДЖМС» (позивачем, виконавцем за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» (відповідачем, замовником) було укладено договір №1505 (далі Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався на свій ризик з своїх матеріалів виконати і передати замовнику наступні роботи на об'єкті замовника: будівельно-монтажні роботи з зовнішнього електропостачання. Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва. Перелік робіт та використовуваних матеріалів конкретизовано в додатку № 1 (договірна ціна), що включає в себе Локальний кошторис, Підсумкову відомість ресурсів та інші документи за необхідності, які підписано уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною Договору.

Початок виконання робіт - два дні з дати підписання Договору (п. 2.1).

Положеннями п.2.6 Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт (з урахуванням вартості матеріалу, накладних, транспортних та будь-яких інших витрат) формується та зазначається в договірній ціні (додаток № 1 до Договору, що є невід'ємною його частиною), яка є твердою.

Замовник зобов'язаний проводити фінансування виконаних робіт виконавцем (підп.. 3.1.1 п. 3.1 Договору).

За умовами п.3.2 Договору виконавець зобов'язаний, зокрема виконувати роботи власними та залученими силами і засобами в порядку та на умовах, передбачених Договором, відповідно до проектно-кошторисної та робочої документації, вимог ДБН, нормативно-правових актів.

Виконавець повинен дотримуватися розпорядку роботи на об'єкті та інших вимог локальних нормативних актів замовника, в тому числі щодо оформлення документації (на допуск працівників виконавця на територію об'єкта, ввезення - вивезення матеріальних цінностей, замовлення матеріалів та обладнання тощо), що стосується виконання робіт за Договором (п. 3.2).

Крім цього, щомісяця до 22-го числа звітного місяця підписувати та передавати замовнику акти, які підтверджують факт отримання від замовника матеріалів, виробів і конструкцій на виконання робіт за Договором, їх асортимент. Ці акти готує та надає для підпису виконавця замовник (п. 3.2.4 Договору). Відповідно до п. 3.2.9 Договору щомісячно до 22-го числа звітного місяця надавати замовнику довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В).

Умовами п. 5.1 Договору сторони передбачили, що щомісячно до 22-го числа звітного місяця виконавець надає замовнику для погодження два екземпляра довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та два екземпляри актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), підписаних зі свого боку, належним чином оформлені та підписані акти індивідуального та комплексного випробування та акти про прийняття результатів виконаних робіт за Договором робіт; виконавчу документацію.

Відповідно до п. 5.2 Договору замовник зобов'язався протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання повідомлення, актів та документації, перелічених пунктами 5.1 Договору, отримання підписаних з боку виконавця актів, які вказано в пунктах 3.2.4, 3.2.12 Договору, забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В). При виникненні зауважень до виконаних робіт замовник зобов'язався у вказаний термін надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від прийому робі та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), підписаний уповноваженими представниками обох сторін, є підставою для сплати замовником вказаної в ньому вартості робіт протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту, за умови надходження коштів від замовника будівництва (п. 5.3 Договору).

За умовами п. 5.4 Договору виконавець відшкодовує замовнику кошти за надання послуг генпідряду у розмірі 2 % від вартості фактично виконаних робіт у звітному періоді на підставі акту ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 за кожний звітний місяць. Замовник має право утримати 2 % від вартості виконаних робіт згідно актів ф. КБ-2в та Довідки ф. КБ-3 за звітний місяць за рахунок коштів, що підлягають сплаті за виконані роботи.

Приписами 6.3 Договору сторони встановили, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку у розмірі 20 (двадцяти) % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 Договору).

На виконання п. 2.6 Договору сторонами погоджена (підписана) договірна ціна на будівництво «Житлово-офісно-торговельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: просп. Перемоги, 90/1 в Шевченківському районі м. Києва», що здійснюється в 2015 році.

01.09.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору № 1505 від 17.03.2015, за умовами якої в зв'язку із збільшенням об'ємів робіт сторони домовились викласти договірну ціну (додаток № 1 до Договору) у новій редакції (додаток № 2 до Договору).

Відповідно до п. 2 згаданої Додаткової угоди сторони домовились викласти п. 1.1 Договору у наступній редакції: «За даним договором виконавець зобов'язується на свій ризик з своїх матеріалів/матеріалів замовника (передача без права власності, продаж) виконати і передати замовнику наступні роботи на об'єкті замовника: будівельно-монтажні роботи з зовнішнього електропостачання Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва. Перелік робіт та використовуваних матеріалів конкретизовано в додатку № 1 (договірна ціна), що включає в себе локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, інші документи за необхідності, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору».

Згідно п. 3 цієї Додаткової угоди пункт 2.1 Договору викладено в наступній редакції: «2.1. Початок виконання робіт - два дні з дати підписання договору. Строк закінчення робіт - грудень 2016».

Сторонами погоджена договірна ціна на будівництво «Житлово-офісно-торговельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: просп. Перемоги, 90/1 в Шевченківському районі м. Києва», що здійснюється в 2015 році (є додатком № 2 до Договору ).

Положеннями ч. 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором будівельного підряду підрядник згідно ст. 875 ЦК України зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин на підставі ст.ст.193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов Договору позивач виконав роботи з зовнішнього електропостачання на об'єкті: «Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва», а відповідач в свою чергу прийняв ці роботи, що підтверджується відповідними Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, які оформлено належним чином та підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено печатками підприємств.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність претензій та повідомлень відповідача про порушення умов Договору позивачем.

Оскільки роботи за Договором було належним чином виконано позивачем та прийнято відповідачем, останній зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки ТОВ «ГЕОС-УКБ» своїми конклюдентними діями із здійснення часткової оплати за надані й прийняті роботи, а також із підписання Актів звірки взаєморозрахунків підтвердило факт належного виконання ТОВ «Інженерно-Будівельна Компанія ДЖМС» умов Договору.

Як встановлено матеріалами справи, 08.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельна Компанія ДЖМС» (позивачем, виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» (відповідачем, замовником) було укладено Додаткову угоду про розірвання Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати Договір з 08.12.2016.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди станом на дату ії підписання виконавцем виконано робіт на загальну суму 8 795 103, 79 грн. з ПДВ, за домовленістю сторін залишок на загальну суму 451 688, 84 грн. виконавцем виконуватись не буде. Замовник не має права стягувати будь-які штрафні санкції та притягувати до відповідальності за залишок робіт на загальну суму 451 688, 84 грн.

Розірвання договору не звільняє замовника від обов'язку сплатити виконавцю заборгованість в розмірі 433 903 грн. 45 коп. за виконані роботи протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання цієї додаткової угоди (п. 3 Додаткової угоди від 08.12.2016).

Сторони погодили, що розірвання Договору не впливає на строк нарахування штрафних санкцій, передбачених Договором та не звільняє від відповідальності за не виконання зобов'язань по Договору (п. 4 Додаткової угоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи встановлені п. 3 Додаткової угоди строки оплати, відповідач зобов'язаний був сплати 433 903, 45 грн. заборгованості за виконані роботи протягом 3 (трьох) банківських днів з дня ії підписання, тобто не пізніше 13.12.2016.

Проте всупереч наведеному відповідач своїх зобов'язань з повної та своєчасної сплати заборгованості згідно Додаткової угоди (залишок вартості виконаних позивачем робіт) належним чином не виконав, сплатив позивачу лише 250 000, 00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 183 903, 45 грн.

Доводи апелянта (відповідача) про призупинення розрахунків за виконані позивачем роботи в зв'язку з ненаданням останнім дозвільної документації на підставі п. 3.2.6 Договору не заслуговують на увагу, адже встановлений Додатковою угодою обов'язок відповідача по сплаті заборгованості за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи в розмірі 433 903, 45 грн. не має прив'язки до надання позивачем відповідних документів.

Крім цього, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження звернення відповідача до позивача з проханням надати передбачені п. 3.2.6 Договору документи.

Посилання апелянта (відповідача) на здійснену ним під час розгляду справи оплату виконаних робіт в розмірі 25 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 2942 від 21.03.2017 й зменшення таким чином його заборгованості перед позивачем з 183 903, 45 грн. до 158 903, 45 грн. не є підставою для скасування цілком законного та обґрунтованого рішення в цій частині, адже до його прийняття сторони не повідомляли суд про вищезгадану оплату. Здійснена відповідачем оплата в розмірі 25 000, 00 грн. може бути врахована на стадії виконання оскаржуваного рішення.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 183 903,45 грн., які позивачем доведено належними та допустимими доказами, не спростовано відповідачем, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, в зв'язку з простроченням зобов'язання з оплати, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 16 413, 16 грн. пені, 1 758, 54 грн. 3% річних та 2 022, 94 грн. інфляційних втрат.

Положеннями п. 6.3 Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку в розмірі 20 (двадцяти) % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1-2 ст. 549 ЦК України ).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується вимоги частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені за період з 14.12.2016 по 03.03.2017, місцевий суд встановив, що при здійсненні розрахунку пені позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

За розрахунком суду, здійсненим за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в розмірі 15 620, 01 грн., відповідно в іншій частині цих вимог слід відмовити.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п. п. 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 згаданої постанови пленуму).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 14.12.2016 по 03.03.2017, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 1 758, 54 грн. 3% річних, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки розмір інфляційних втрат за період з 14.12.2016 по 03.03.2017 за розрахунком суду, здійсненим за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», перевищує заявлений позивачем розмір, позовні вимоги в частині стягнення 2 022, 94 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, адже за приписами ст. 83 ГПК України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 у справі № 910/4661/17 - без змін.

Матеріали справи № 910/4661/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко