Постанова № 67036637, 06.06.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.06.2017 справа №905/31/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засідання за участю представників сторін від позивача від відповідача від третьої особи розглянувши апеляційну скаргуОСОБА_4 ОСОБА_5 за довіреністю Не зявився Не зявився Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід01.03.17 р.у справі№905/31/17 за позовом до третя особаДержавної Азовської морської екологічної інспекції, м.Генічеськ Херсонської області Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області Товариство з обмеженою відповідальністю Хозхімсервіс, м. Маріуполь Донецької областіпро стягнення шкоди, завданої внаслідок засмічення земельної ділянки в сумі 252387,00 грн В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2017р. по справі №905/31/17 задоволено позовні вимоги Державної Азовської морської екологічної інспекції, м.Генічеськ, Херсонська область, до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Хозхімсервіс, м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення шкоди, внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 252387,00грн.

Стягнено з Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету шкоду, заподіяну державі внаслідок засмічення ділянки будівельним сміттям в районі колишнього цеху сортового скла, що знаходиться в користуванні Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь в м.Маріуполі по вул. Лепорського, б.1 у сумі 252387,00 гривень, перерахувавши вищевказану суму на р/рахунок 33118331700051, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37989721, код платежу 24062100.

Стягнено з Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Державної Азовської морської екологічної інспекції (75500, Херсонська область, м.Генічеськ, вул.Соборна, б.26, код ЄДРПОУ 37989735) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3785,81 гривень.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується наявність порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, вимоги позивача про стягнення шкоди, заподіяної в результаті засмічення земельної ділянки будівельним сміттям є доведеними, вина відповідача не спростовується доказами матеріалів справи.

Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області (далі по тексту ПрАТ «МК «Азовсталь») звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 01.03.17 р. по справі №905/31/17, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Державної Азовської морської екологічної інспекції до ПрАТ «МК «Азовсталь» про стягнення шкоди у сумі 252387,00 грн. у повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального (ст.211 Земельного кодексу України, ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства) та процесуального (ст.22, 43 ГПК України) права, без зясування всіх обставин справи.

Апелянт вважає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зафіксовані в актах дії відповідача (засмічення земельних ділянок) призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища забруднення грунту понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин або накопичення в грунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості, тобто позивачем не доведено факту заподіяння відповідачем шкоди внаслідок засмічення земельних ділянок, а отже, в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення.

Апелянт вважає, що позивачем зроблено розрахунок розміру шкоди за порушення вимог природоохоронного законодавства по закінченню 6-місячного строку з дня виявлення порушення.

Апелянт посилається на те, що будівельне сміття, яке знаходилося на земельній ділянці ПрАТ «МК «Азовсталь» було тимчасово розміщене у вказаному місці ТОВ «Хозхимсервис», яке здійснювало роботи по демонтажу основних засобів відповідача, на підставі договору підряду №2014/50ск від 04.03.2014р., та вважає, що тимчасове перебування сміття не могло спричинити заподіяння будь-якої шкоди навколишньому природному середовищу.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна Азовська морська екологічна інспекція, м.Генічеськ Херсонської області вважає апеляційну скаргу ПрАТ «МК «Азовсталь» необґрунтованою, а рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2017р. по справі 905/31/17 законним та таким, що прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права.

Державна Азовська морська екологічна інспекція посилається на те, що відповідно до приписів чинного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель є факт виявлення сміття на відкритому грунті без дозволів, що призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища, встановлений уповноваженими особами.

Позивач зазначає, що предметом даного спору є відшкодування шкоди, завданої засміченням земельної ділянки, а не її забрудненням; вважає, що посилання відповідача на порушення строків звернення до суду є необґрунтованими, оскільки Державна Азовська морська екологічна інспекція звернулася до суду з позовом протягом встановлених процесуальним законодавством строків, а розрахунок шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, проведено у встановлений 6-місяний строк та предявлено відповідачу разом з претензією №17 від 28.07.2014р.

Відзиву на апеляційну скаргу від третьої особи до Донецького апеляційного господарського суду не надано.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.17р. було визначено склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді Ушенко Л.В., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2017р. порушене провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 01.03.17 р. по справі №905/31/17, розгляд справи призначено на 18.04.2017р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2017р. відмовлено Приватному акціонерному товариству Металургійний комбінат Азовсталь у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні 18.04.17 р. по справі №905/31/17 в режимі відеоконференції у звязку з тим, що на вказану дату та час зал судових засідань у Орджонікідзевському районному суді м.Маріуполя Донецької області, оснащений системою відеокоференцзвязку, заброньовано для проведення судового засідання у іншій справі.

11.04.2017 року через канцелярію суду від Державної Азовської морської екологічної інспекції надійшло клопотання про участь у судовому засіданні Донецького апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції. Заявник клопотання просить забезпечити проведення відеоконференції судового засідання 18.04.2017 року по справі №905/31/17, визначити Генічеський районний суд Херсонської області та Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області відповідальними за проведення відеоконференції під час судового засідання.

З метою дотримання строків, передбачених ст.74-1 ГПК УКраїни, у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_6 у відпустці, для розгляду клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції протоколом повторного розподілу справи між суддями від 12.04.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий - Т.Д. Геза, судді - О.І. Склярук, Н.М. Дучал.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 6 "Про судове рішення" від 23.03.2012 р. роз`яснено, що у разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2017р. відмовлено Державній Азовській морській екологічній інспекції у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні 18.04.17 р. по справі №905/31/17 в режимі відеоконференції у звязку з тим, що на вказану дату та час зал судових засідань у Генічеському районному суді Херсонської області та Приморському районному суді міста Маріуполя Донецької області, заброньовано для проведення судових засіданнь у інших справах.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь на рішення господарського суду Донецької області від 01.03.17 по справі №905/31/17 на 06.06.17 р.

З метою дотримання строків, передбачених ст.74-1 ГПК УКраїни, у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_7 у відпустці, для розгляду клопотання про участь представника Державної Азовської морської екологічної інспекції та Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області у судовому засіданні в режимі відео конференції, протоколом повторного розподілу справи між суддями від 29.05.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий - Т.Д. Геза, судді - Н.М. Дучал, І.В. Москальова.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2017р. відмовлено Державній Азовській морській екологічній інспекції та Приватному акціонерному товариству Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області у задоволені клопотання про участь у судовому засіданні 06.06.17 р. по справі №905/31/17 в режимі відеоконференції у звязку з тим, що на вказану дату та час зал судових засідань заброньовано для проведення судових засідань у інших справах.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У судове засідання апеляційної інстанції представники відповідача та третьої особи не зявилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином. Враховуючи, що явка сторін у судове засідання апеляційної інстанції ухвалами Донецького апеляційного господарського суду не визнавалась обовязковою, відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях апеляційної інстанції 18.04.2017р., 06.06.2017р. здійснено фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протоколи.

Дослідивши докази матеріалів справи, оскаржуване рішення на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН №004338, виданого Маріупольською міською радою народних депутатів 23.02.2001 року, у постійному користуванні ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1 перебуває земельна ділянка площею 835,0612 га. Землю надано у постійне користування для експлуатації та обслуговування комплексу промислових, адміністративно-господарських будівель і споруд, складських приміщень, гаражів, мережі залізничних і автомобільних доріг на вул. Лепорського, 1 в Орджонікідзевському районі міста відповідно до рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 28.12.2000 р. № 855.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної Азовської морської екологічної інспекції за результатами перевірки додержанням вимог природоохоронного законодавства України в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПрАТ МК Азовсталь, був складений Акт №37 за період з 08.04.2014р. по 29.04.2014р., в якому було зафіксовано, що на території підприємства виявлено два факти засмічення земельних ділянок: будівельним сміттям - площа 90 м.кв. обєм відходів 18 м.куб., яка згідно схеми №1 розташована в районі колишнього цеху сортового скла ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь; 2) металобрухтом площа 45 м.кв., обєм відходів 157,5 м.куб., яка згідно схеми №2 розташована в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ МК Азовсталь (т.1, а.с. 30-42).

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано, що підприємство (ПАТ МК Азовсталь) спеціалізується на виробництві чавуна, сталі, товстолистового та фасонного прокату, рельсів різного призначення. Комбінат являє собою підприємство з повним металургійним циклом. До складу підприємства входять: аглофабрика на 2 аглострічки, доменний цех з 5 доменними печами, конверторний цех з 2 конверторами, обжимний блюмінг 1170; 2 прокатних цеха, вапняно-обжиговий цех з 8 печами, цех з виготовлення рельсових кріплень, коксохімічне виробництво, шлакопереробне виробництво, ливарний, механічний та допоміжний цехи.

Згідно п.1.8. (детальний опис виявленого порушення) розділу Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду Акту перевірки, на території підприємства виявлено два факти засмічення земельних ділянок, зокрема, факт засмічення земельної ділянки будівельним сміттям площа 90 кв.м., обєм відходів 18 куб.м., яка згідно схеми №1 розташована в районі колишнього цеху сортового скла ПАТ МК Азовсталь, що є порушенням п.п. б, г ч.1 ст. 91, п.п. б, г ч.1 ст. 96, ч.1 ст. 167 Земельного кодексу України; ст.35, 45 Закону України № 962-ІУ, абз.6 п.а ст.7 ЗУ № 963- ІУ (т.1, а.с.35).

Акт №37 підписано начальником управління захисту навколишнього середовища ПАТ МК Азовсталь ОСОБА_8 29.04.2014р. з запереченнями.

Виходячи зі змісту позовної заяви та розрахунку розміру шкоди, стягнення шкоди вимагається позивачем саме за фактом засмічення земельної ділянки будівельним сміттям, яка згідно схеми №1 розташована в районі колишнього цеху сортового скла ПАТ МК Азовсталь, площа 90 кв.м., обєм відходів 18 куб.м.

З метою усунення порушень, виявлених під час перевірки 08.04.2014р. по 29.04.2014р., державним інспектором був виданий припис від 08.04-29.04.2014р., в п.3.7. якого приписано до 08.06.2014р. прибрати металобрухт та будівельне сміття з земельних ділянок в районі АПК Копрового відділення Конверторного цеху і в районі колишнього цеху сортового скла та утримувати їх в належному екологічно-санітарному стані (т.1, а.с.43-44).

Державною Азовською морською екологічною інспекцією відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року №285/2725, було розраховано розмір шкоди зумовлений засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства 252 387,00грн. Розрахунок збитків проводився за даними акту перевірки №37 від 08.04.-29.04.2014 року (т.1, а.с.49).

До Акту додана схема засміченої земельної ділянки будівельними відходами в районі колишнього цеху сортового скла та цеху рельсових скріплень ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь (м.Маріуполь, вул.Лепорського, б.1) (т.1, а.с. 46).

Позивачем в претензії №17 від 28.07.2014 року було запропоновано відповідачу відшкодувати збиток, завданий державі в сумі 252387,00грн. (т.1, а.с.48).

У відповіді на претензію № 0175/436 від 19.08.2014р. ПАТ МК Азовсталь повідомлено про невизнання претензійних вимог позивача, у звязку з відсутністю правових підстав з причин, викладених у запереченнях до акту №37 від 08.04-29.04.2014р.(т.1, а.с. 51).

З відзиву на позовну заяву вбачається, що ПАТ МК Азовсталь заперечувало, зокрема, щодо п.1.8. акту перевірки №37, оскільки в акті не наведені докази того, що тимчасове розміщення будівельного сміття на земельній ділянці призвело або могло призвести до забруднення навколишнього середовища, не наведено виміри забруднюючих речовин у повітрі та грунті в районі розміщення брухту (т.1, а.с.114).

Відмова ПАТ МК Азовсталь відшкодувати заподіяну шкоду стала підставою для звернення Державної Азовської морської екологічної інспекції до господарського суду з позовною заявою.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст.2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України (ст.4 наведеного Закону).

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України (ст.40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища).

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Обовязок землекористувачів додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля встановлений ст. 96 Земельного кодексу України.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям, тощо (ст. 35 Закону України Про охорону земель).

За умовами ст.56 цього ж Закону юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими побутовими відходами та іншими відходами врегульовано Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за № 285/2725, в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Згідно з приписами п.п.3.2.,3.3. Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Під поняттям грунт розуміється природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості родючості (п.2 Методики та ст.1 Закону України Про охорону земель).

За положеннями п.3.5. Методики, при виявленні засмічення визначаютьсяна місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п.п 3.5. Методики).

Порядок визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель врегульовано п.5. Методики.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (п.5.1.).

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (п.5.2.).

Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5) (п.5.3.).

Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо (п.5.4.).

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6 (п.5.5.Методики): Р ШЗ = А х Б х Г ОЗ х П ДЗ х К ЗЗ х К НВ х К ЕГ, (6) де

Р ШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.

Г ОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2;

П ДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2;

К ЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

К НВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.5.6.).

Значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (К ЗЗ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об'єму відходів, згідно з додатком 6 (п.5.7.).

Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (К ЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2 (п.5.8.).

Відходами, в розумінні п.2 Методики, є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Законом України Про відходи (ст.1) визначено, що відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно з п. з ч.1 ст.17 Закону України Про відходи, субєкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобовязані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи обєктах.

У відповідності з п.1 ст.35-1 зазначеного Закону власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.

Статтею 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобовязання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення) (ст.33 Закону України "Про відходи").

За приписами статей 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з пунктом 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

З наявного в матеріалах справи Акту перевірки №37, перевіркою встановлено, що на території підприємства виявлено засмічення земельної ділянки - будівельним сміттям площа 90 кв.м., обєм відходів 18 куб.м., яка згідно схеми №1 розташована в районі колишнього цеху сортового скла ПАТ МК Азовсталь

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, за реєстр. в Міністерстві юстиції України від 15.01.2009р. за № 18/16034 (із змінами та доповненнями станом на час проведення перевірки), за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся (п.4.13).

Актом перевірки, в розумінні п.1.4. Порядку, є документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами (п.4.14.).

До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється. В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань (п.4.15).

Факт вчинення ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь правопорушення шляхом засмічення земельної ділянки зафіксовано в акті перевірки №37, який, відповідно до п.1.4 Порядку №464, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

До акту перевірки №37 додано схему засмічення земельної ділянки будівельними відходами в районі колишнього цеху сортового скла ПАТ МК Азовсталь (т.1, а.с. 46).

Заперечення відповідача до акту перевірки та доводи про відсутність на земельній ділянці будь-яких відходів не підтверджено доказами, тоді як твердження позивача про засмічення земельної ділянки підтверджується актом перевірки, складеного представниками уповноваженого органу, тобто наявними в матеріалах справи документами підтверджується порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Відсутності вини ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь у засмічення земельної ділянки не доведено, у звязку з чим відповідальність у вигляді відшкодування шкоди покладається на відповідача.

Посилання відповідача на те, що позивачем не було встановлено фактичного обєму відходів обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги з огляду на наявні в матеріалах справи Акт перевірки №37 та схеми засміченої земельної ділянки ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь, в яких визначені площа (15м*6м) та висота (0,2м) шару предметів, що знаходяться на земельній ділянці, і розрахування обєму засмічення здійснювалося шляхом множення площі - S (15м*6м) на висоту - h (0,2м), що, дорівнює визначеному в розрахунку обєму 18м.куб.

В матеріалах справи наявна копія договору підряду №2014/50ск від 04.04.2014 року, укладений між ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь та ТОВ Хозхімсервіс, за яким підрядник (третя особа у справі) зобовязався виконати демонтаж, ліквідацію описаних основних засобів відповідача (замовник).

За п.12.1.23. Договору, підрядник повною мірою приймає на себе відповідальність за дії своїх робітників на території промислової площадки замовника як в час виконання робітниками підрядника робот за цим договором, так і в неробочий час.

До договору підряду додані Додатки №№1-14, підписані ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь та ТОВ Хозхімсервіс, які свідчать узгодження між сторонами надання підрядником у 2014 році робіт з: ліквідації будівлі складу кислот цеху бортового скла, інв..№898, ліквідацію цеху сортового скла інв..№960, ліквідацію складу мишяку цеху сортового скла інв..№915, ліквідацію будівлі нейтралізації інв.№900, ліквідації будівлі хімполірування цеху сортового скла інв..№916; демонтажу обладнання, м/лома; руйнування цегляної кладки, залізобетонних блоків, монолітного бетону, цегляних димових труб та конструкцій (т.1, а.с.132-145).

Посилання відповідача на той факт, що на момент планової перевірки, на підставі договору підряду №2014/50ск від 04.03.2014 року, третя особа на території земельної ділянки відповідача проводила демонтажні роботи будівель ЦСС не спростовує відсутність його вини, оскільки приписами ч.2 ст.1172 Цивільного кодексу України, встановлено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника; правовідносини, що виникли між підрядником та замовником за договором підряду створюють правові наслідки для сторін договору, та не створюють таких наслідків для позивача і Держави.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем факту знаходження на земельній ділянці будівельного сміття спростовуються матеріалами справи, а саме: Актом №37 за період з 08.04.2014р. по 29.04.2014р. Державної Азовської морської екологічної інспекції, договором підряду №2014/50ск від 04.04.2014 року, та доданими до нього Додатками №№1-14.

Посилання апелянта на закінчення шестимісячного строку на обчислення розміру шкоди у відповідності до п.4.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, судом не приймається, оскільки розрахунок шкоди було проведено у встановлені строки, та предявлено відповідачу разом із претензією №17 від 28.07.2014 року.

Розрахунок шкоди, та звернення з позовом до суду не є тотожними поняттями, та звернення позивача до суду в строк більш тривалий ніж 6 місяців, не є підставою для позбавлення держави права на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок засмічення ділянки будівельним сміттям.

Також судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта, що встановлені в Акті інспекції №37 факти не свідчать про наявність наслідків забруднення, оскільки чинне законодавство України не передбачає визначення наслідків забруднення, а факт виявлення відповідного порушення вже є підставою відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, за приписами якої майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди (збитків); 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою (збитками); 4) вини заподіювача шкоди.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Предметом даної справи є стягнення збитків, зумовлених засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Згідно з п. б ч. 2 ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством утворюється фонд охорони навколишнього природного середовища.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку про доведеність розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки будівельним сміттям, в сумі 252387,00грн., яка не була сплачена відповідачем на день подання позову.

Враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи свідчать про наявність обставин, на яких ґрунтується позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Доводи Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області, викладені в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Донецької області від 01.03.17 р. по справі №905/31/17 не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному процесуальному документі.

За таких обстави, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 01.03.17 р. по справі №905/31/17 не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.03.17 р. по справі №905/31/17 підлягає залишенню без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на скаржника - Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 01.03.17 р. по справі №905/31/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.03.17 р. по справі №905/31/17 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3