Рішення № 67036150, 08.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017Справа №910/5488/17За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про стягнення 3162,70 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Алендар Ю.І. (за дов.)

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 08.06.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 3162,70 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент ДТП був застрахований у ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" відповідно до договору страхування № 2949768-02-10-00 від 16.06.2016.

16.10.2016 в м. Києві по вул. Ватутіна, 2 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda Fabia д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 транспортного засобу Plymouth Laser, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхове відшкодування у розмірі 4162,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Постановою суду встановлено, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_4, в зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована, згідно полісу № АК/0687883 у ТДВ "СК "Альфа-Гарант".

Ухвалою суду від 06.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5488/17, розгляд останньої призначено на 18.05.2017.

21.04.2017 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит.

Позивач в судове засідання 18.05.2017 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, однак подав документи на виконання вимог ухвали суду та подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, однак подав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.05.2017 розгляд справи відкладено на 08.06.2017.

08.06.2017 через загальний відділ діловодства від відповідача надійшов відзив, в якому він зазначає, що справедливою є сума страхового відшкодування у розмірі 3096,39 грн., просить суд у позові відмовити.

Представник відповідача в судове засідання 08.06.2017 не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник), укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2949768-02-10-00, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням транспортним засобом марки Skoda Fabia д.р.н. НОМЕР_1. Вигодонабувач за вказаним договором - ОСОБА_3

16.10.2016 в м. Києві, по вулиці Ватутіна, 2, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda Fabia д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 (власник - ОСОБА_3), транспортного засобу Plymouth Laser, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 (власник - ОСОБА_4). Довідка про ДТП №3016298551280422.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09.11.2016 № 754/13255/16-п (набрала законної сили), відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно акту огляду транспортного засобу від 17.10.2016 та виставленого ТОВ "Автоцентр Прага Авто на Кільцевій" рахунку № САСТ-524797 від 17.10.2016 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Skoda Fabia д.р.н. НОМЕР_1 після ДТП становить 5942,50 грн.

Страхувальник звернувся з заявою від 17.10.2016 до позивача про виплату страхового відшкодування та просив перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок СТО.

Відповідно до страхового акту № 6335-02 від 25.10.2016 року сума страхового відшкодування складає 4162,70 грн., що складається з вартості відновлювального ремонту згідно рахунку СТО за вирахуванням вартості ліхтаря заднього, що був пошкоджений в даній ДТП (5942,50-1779,80=4162,70)

На підставі страхового акту № 6335-02 від 25.10.2016 позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 4162,70 грн. згідно платіжного доручення № 48041 від 25.10.2016 на рахунок ТОВ "Автоцентр Прага Авто на Кільцевій".

Тобто сума розрахована позивачем та виплачена на ремонт автомобіля Skoda Fabia д.р.н. НОМЕР_1 становить суму визначену у страховому акті № 6335-02 від 25.10.2016 та становить 4162,70 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого ним страхового відшкодування з урахуванням франшизи у розмірі 3162,70 грн.

Відповідно до ст.ст.8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при

настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним

законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того

власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Ст. 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.

У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за сплаченою ним сумою страхового відшкодування ( з вирахуванням франшизи).

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина учасника ДТП, який керував автомобілем Plymouth Laser, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, встановлена у судовому порядку постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09.11.2016 № 754/13255/16-п (набрала законної сили).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Plymouth Laser, д.р.н. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0687883.

Згідно відповіді МТСБУ від 19.04.2017 №7/2-28/9449, договором (полісом) № АК/0687883 передбачено, що франшиза становить 1000,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Позивач при здійсненні розрахунку страхового відшкодування відняв вартість заднього лівого ліхтаря у сумі 1779,80 грн. (сума з урахуванням знижки та податку на додану вартість), оскільки вказане пошкодження мало місце не під час ДТП, що відбулась 16.10.2016. Однак, позивач не врахував вартість робіт по заміні заднього лівого ліхтаря у сумі 66,30 грн. (сума з урахуванням знижки та податку на додану вартість), які також не стосуються пошкоджень, отриманих при ДТП, що відбулась 16.10.2016. Крім того, за полісом АК/0687883 сума франшизи складає 1000,00 грн. Отже сума страхового, що підлягає стягненню з відповідача складає 3096,40 грн.

Щодо заперечень відповідача про визначення вартості відновлювального ремонту на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності, то вони визнаються судом не обгрунтованими.

Згідно п. 16.4.1 договору № 2949768-02-10-00 від 16.06.2016 кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунку СТО, рекомендованої страховиком.

Тобто договором добровільного страхування між страховиком та страхувальником, що регулює відносини контрагентів визначено не обов'язковість проведення оцінки вартості відновлювального ремонту суб'єктом оціночної діяльності.

З аналізу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" слідує, що обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (страховика за договором добровільного страхування майна), дії якого не регулюються цим Законом. Отже позивач визначив суму страхового відшкодування в порядку, врегульованому сторонами в договорі страхування, що не суперечить ст.. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Щодо заперечень відповідача про необхідність застосування коефіцієнта фізичного зносу, вони визнаються судом не обгрунтованими.

Згідно п. 3.9. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. № 142/5/2092 фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.

Тобто коефіцієнт фізичного зносу застосовується до складників транспортного засобу.

Суд встановив з рахунку № САСТ-524797 від 17.10.2016, що єдиним складником КТЗ, який підлягав заміні був лівий задній ліхтар. Його вартість не була врахована при заявленні позовних вимог до відповідача, а тому відсутні підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Skoda Fabia д.р.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Судом встановлено, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав.

Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині у розмірі 3096,40 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31, код ЄДРПОУ 31650052) страхове відшкодування у розмірі 3096,40 грн. (три тисячі дев'яносто шість гривень 40 коп.) та 1566,46 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість гривень 46 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.06.2017

Суддя І.В.Усатенко