Рішення № 67036149, 06.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017Справа №910/7411/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АЛЬЯНС ГРУП»

до Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина 1498)

про стягнення 711 876,36 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача Солошенко Т.Г. (дов. №0617-398 від 06.06.2017);

від відповідача Сергєєв М.О. (дов. від 11.01.2017).

встановив :

05.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-АЛЬЯНС ГРУП» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина 1498) про стягнення 711 876,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу за державні кошти №0916-72/515-16 від 26.09.2016 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2017 порушено провадження у справі №910/7411/17, розгляд справи призначено на 06.06.2017.

06.06.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 711 876,36 грн. за поставлений природний газ у лютому 2017 року.

У судове засідання 06.06.2017 з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті справи.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 06.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

26.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-АЛЬЯНС ГРУП» (далі - позивач, постачальник) та Військовою частиною 1498 Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) було укладено договір постачання природного газу за державні кошти №0916-72/515-16 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2016 році товар: природний газ в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором.

За умовами п.1.2 договору постачальник передає споживачу газ в обсягах 500 000 м.куб. Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися. Постачання газу здійснюється для потужностей споживача за слідкуючою адресою: м. Київ, вул. Світла, 6.

Відповідно до п. 2.1 договору, в редакції додаткової угоди №6 від 17.01.2017, постачальник передає споживачу природний газ, у січні 2017 року, в обсягах 45,218 тис.м.куб. Ціна за 1000,0 куб.м. газу без ПДВ складає 7 250,00 грн., ПДВ - 1450,00 грн., а всього - 8 700,00 грн. Загальна вартість додаткової угоди складає 393 396,60 грн, у т.ч. 20% ПДВ.

Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору і діє до 31.03.2017, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим договором.

Письмові заявки споживача щодо обсягів споживання подаються постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 1.7 договору у випадку неподання споживачем заявки у строк та у порядку, встановлених п. 1.2.1, п. 1.3, п. 1.5 договору, обсяг газу, що встановлений постачальником, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, оформленими згідно з розділом 4 даного договору, та підлягає оплаті споживачем в порядку, встановленому даним договором.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу, що визначено у п. 2.1 договору, на кількість газу, реалізованого у відповідному місяці. Загальна вартість газу за цим договором визначається як сума місячних вартостей газу (п. 2.2 договору).

Зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного договору (п. 2.4 договору).

За умовами п. 4.3 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід'ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 4.4 договору споживач протягом 2 днів з дати одержання актів приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що у разі невиконання обов'язку, передбаченого п. 4.4 даного договору, газ вважається поставленим і прийнятим споживачем від постачальника на підставі даних постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надається оператором ГТС та/або оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей згідно договору або в судовому порядку.

Відповідно до п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди №5 від 30.12.2016, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2017, а в частині не виконаних зобов'язань - до їх повного виконання.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив постачання природного газу в лютому 2017 року, що підтверджується плановим актом передачі-приймання природного газу від 06.02.2017 (в обсязі - 9,347 тис.куб.м на загальну суму 81 318,90 грн.) та реєстром обсягів розподіленого ПАТ «Київгаз» природного газу споживачам м. Києва за лютий 2017 року в обсязі - 81,021 тис.куб.м по ціні 9 790,00 грн. з урахуванням ПДВ на загальну суму - 793 195,26 грн.

Матеріали справи містять вимогу позивача від 18.04.2017 №0417-279, направлену на адресу відповідача, про сплату заборгованості у розмірі 711 876,36 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач частково здійснив розрахунки за поставлений у лютому 2017 року природний газ, здійснивши оплату у розмірі 81 315,70 грн., у зв'язку із чим його заборгованість становить 711 876,36 грн., яку позивач і просить стягнути з останнього.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати природного газу за договором постачання природного газу за державні кошти №0916-72/515-16 від 26.09.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт здійснення поставки позивачем природного газу в лютому 2017 року, що підтверджується плановим актом передачі-приймання природного газу від 06.02.2017 (в обсязі - 9,347 тис.куб.м на загальну суму 81 318,90 грн.) та реєстром обсягів розподіленого ПАТ «Київгаз» природного газу споживачам м. Києва за лютий 2017 року в обсязі - 81,021 тис.куб.м по ціні 9 790,00 грн. з урахуванням ПДВ на загальну суму - 793 195,26 грн.

Відповідачем було частково оплачено отриману продукцію на загальну суму 81 315,70 грн., у зв'язку із чим заборгованість останнього за отриманий у лютому 2017 року природний газ склала 711 876,36 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за поставлений природний газ у лютому 2017 року складає 711 876,36 грн., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Крім того, як зазначено вище, відповідач, в особі його повноважного представника, визнав заборгованість у розмірі 711 876,36 грн.

Частиною 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом, у свою чергу, встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, а також не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 711 876,36 грн. підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина 1498) (02121, м. Київ, вул. Світла, 6, код 14321955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АЛЬЯНС ГРУП» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корпус 4, код 39377647) суму заборгованості у розмірі 711 876 (сімсот одинадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 10 678 (десять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 15 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 09.06.2017.

Суддя В.О. Демидов