Ухвала суду № 67034709, 07.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 р.Справа № 640/3257/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2017р. по справі № 640/3257/17 за позовом ОСОБА_3 до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просила протиправною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 23.02.2017 року №907/80700/16, якою її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у звязку з чим, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів на суму 10034,43 грн. та стягнути судові витрати(а.с.3-4).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2017 року позов задоволено у повному обсязі (а.с.49-53).

Визнано протиправною та скасувати Постанову в справі про порушення митних правил №907/

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 467, ст. 485, 491 Митного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі (а.с. 59-63).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що за результатами перевірки проведеної ГУ ДФС у Харківській області в ТОВ «ТПК «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» було складено акт від 27.09.2016 за №577/20-40-14-12-07/33010822 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів «Вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобіля: локери…» щодо яких проведено митне оформлення ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка»(а.с.12-35).

В ході документальної невиїзної перевірки встановлено, що 08.06.2016 року Харківською митницею ДФС проведено митне оформлення та випущено у вільний обіг товар «Вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобіля: локери…» на підставі митної декларації від 08.06.2016 року № 807110001/2016/003102, поданою до митного оформлення особою, уповноваженою на роботу з митницею (агентом з митного оформлення) ТОВ «ЄВРОСКЛАД-СЕРВІС» ОСОБА_3, якою у графі 33 поданої митної декларації вказаний товар був заявлений за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1, ставка ввізного мита 0%, тоді як вказаний товар необхідно класифікувати у товарній під категорії УКТ ЗЕД НОМЕР_2, ставка ввізного мита 5%.

За фактом встановленого порушення 01.12.2016 року Харківською митницею ДФС відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №907/80700/16 за ст. 485 Митного кодексу України, а саме заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

23.02.2017 року заступником начальника Харківської митниці ДФС ОСОБА_4 відносно позивача була винесена постанова в справі про порушення митних правил №907/80700/16 за ст. 485 МК України, якою ОСОБА_3 визнано винною у порушенні вимог ст.ст.257,266 МК України, відповідальність за вчиненні порушення митних правил передбачена ст. 485 МК України, на підставі якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 10034, 43 (десять тисяч тридцять чотири) гривні 43 коп. (а.с.5).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган, при винесенні спірних постанов, порушив шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення на позивача, а, відтак, спірні постанови є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України від 13.02.2012 №4495(далі - МК України) товари, які переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

За змістом частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Декларування здійснюється декларантом, тобто особою, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (п. 8 частина перша статті 4 МК України).

Згідно із ч. 1 статті 416 МК України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Положеннями пункту 5 частини четвертої статті 257 МК України зазначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: звичайний торгівельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 266 МК України декларант зобов'язаний, зокрема, здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

За змістом частини 8 статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до частин 1,2 та 4 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов'язок зі сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

У разі якщо відповідно до норм цього Кодексу обов'язок із сплати митних платежів покладається на кількох осіб, такі особи виконують зазначений обов'язок солідарно.

Поняття солідарної відповідальності визначено цивільним законодавством як відповідальність кількох боржників перед кредитором, коли кредитор вправі вимагати як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо повного або часткового виконання зобов'язання.

Отже, за приписами ст. 293 Митного Кодексу України, відповідальність позивача є солідарною з ТОВ «ТПК «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА», яке сплатило штраф і пеню за несвоєчасну сплату ввізного мита, оскільки це є наслідком допущеної позивачем помилки в митній декларації.

Як передбачено частиною 1 статті 295 МК України, митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Пунктом 3.8 Розділу 3 Додатку II Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Закон України від 05.10.2006 №227-V) встановлено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.

У відповідності до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Колегія суддів, виходячи із системного аналізу вказаних положень кодексу погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме декларант є особою, яка несе відповідальність за достовірність зазначених у декларації даних, а також за сплату мит та податків.

Статтею 487 МК України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Частиною 1 статті 494 МК України встановлено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини 1 статті 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Як передбачено частиною 1 статті 525 МК України, справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Разом з тим, частиною 1 статті 467 МК України встановлено, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2016 року позивачем до Харківської митниці ДФС подано митну декларацію № 807110001/2016/003102, графу 33 якої щодо визначення коду УКТ ЗЕД НОМЕР_1 та ставки ввізного мита 0% на заявлений товар було заповнено з порушенням Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

На підставі митної декларації від 08.06.2016 року № 807110001/2016/003102 в той же день 08.06.2016 року Харківською митницею ДФС проведено митне оформлення та випущено у вільний обіг товар «Вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобіля: локери…».

Порушення порядку декларування товарів встановлено відповідачем в ході документальної невиїзної перевірки, про що 27.09.2016 року складений акт перевірки» (а.с.12-35).

Однак, протокол про порушення митних правил №907/80700/16 відносно ОСОБА_3 складено Харківською митницею ДФС лише 01.12.2016 року (а.с.9-10).

Та лише 23.02.2017 року заступником начальника Харківської митниці ДФС ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 була винесена постанова в справі про порушення митних правил №907/80700/16 за ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 10034, 43 (десять тисяч тридцять чотири) гривні 43 коп. (а.с.5).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова в справі про порушення митних правил від 23.02.2017 року №907/80700/16 за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_3 була винесена з порушенням шестимісячного строку, встановленого частиною 1 статті 467 МК України.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта щодо скоєння позивачем тривалого правопорушення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 264 вказаного Кодексу, зокрема, встановлено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Дата та час подання митної декларації фіксується органом доходів і зборів шляхом її реєстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Орган доходів і зборів не має права відмовити в реєстрації митної декларації.

За змістом частини 5 сттатті 255 МК України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаро-супровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Таким чином, передбачене статтею 485 МК України порушення митних правил, яке полягає в заявлені у митній декларації або в інших документах, що надані контролюючому органу, неправдивих відомостей з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, визначеною статтею 255 МК України, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю.

З урахуванням викладеного, зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням митної декларації контролюючому органу, а відтак, на підставі наведених вище положень ч.1ст.467 МК України, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 6 (шість) місяців з дня його вчинення.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 20 червня 2011 року по справі № 21-97а11 та від 09.04.2012 року по справі №21-260а11.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови, а тому вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2017р. по справі № 640/3257/17 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09 червня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7