Ухвала суду № 67033941, 29.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2012 р.Справа № 2-а-2741/11/2170

Категорія:8.2Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

ОСОБА_1

при секретарі - Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами малого комунального підприємства "Водограй" та Державної податкової інспекції у Білозірському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у справі за позовом малого комунального підприємства "Водограй" до Державної податкової інспекції у Білозірському районі Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2011 року мале комунальне підприємство (далі МКП) "Водограй" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Білозірському районі Херсонської області про (з урахуванням уточнень):

- скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року №4415661501 щодо визначення зобовязання за платежем: збір за геологорозвідувальні роботи з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 8 848, 90 грн.;

- зобовязання вчинити дії щодо зняття МКП "Водограй" з обліку платника податків за геологорозвідувальні роботи, що проводяться за державні кошти, за 4 квартал 2010 року та звільнення МКП "Водограй" від сплати збору за геологорозвідувальні роботи у 4 кварталі 2010 року;

- визнання неправомірними дії щодо проведення документальної невиїзної перевірки від 26 квітня 2011 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що підприємство не має статусу надрокористувача (забір води з підземних джерел для водопостачання населенню він здійснює на підставі дозволу на спеціальне водокористування, за що сплачує збір за спеціальне користування водою) і, тому, у ДПІ були відсутні підстави для взяття його на облік платників податків за геологорозвідувальні роботи і, відповідно, застосування штрафних санкцій. Крім того, перевірка проводилась без попереднього надання копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки. Так, акт перевірки від 26 квітня 2011 року, податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року та копія наказу без дати та номеру реєстрації були отримані позивачем нарочно 29 квітня 2011 року.

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що перевірка була проведена правомірно, представнику позивача до початку проведення перевірки було вручено запрошення (направлення), акт перевірки підписаний керівником з відміткою "не згоден", заперечень щодо встановленого в акті перевірки порушення позивачем не надано. Збір за геологорозвідувальні роботи був нарахований у звязку з заниженням податкових зобовязань збору за геологорозвідувальні роботи за наслідками наданого позивачем до податкового органу розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за 4 квартал 2010 року, з нульовими показниками. Правомірність ДПІ щодо застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 25% від суми грошового зобовязання ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, який набув чинності з 01 січня 2011 року, та передбачає, що до платників податків за результатами документальних перевірок за податкові періоди до 2011 року застосовується відповідальність у порядку та у розмірах, передбачених цим Кодексом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року позовні вимоги МКП "Водограй" до ДПІ у Білозерському районі Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білозерському районі Херсонської області від 26 квітня 2011 року за №4415661501 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1 769, 78 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішення суду першої інстанції, МКП "Водограй" та ДПІ у Білозірському районі Херсонської області подали апеляційні скарги, в яких апелянтами ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Згідно з установчими та реєстраційними документами, основним видом діяльності МКП "Водограй" є надання комунальних послуг населенню селищної ради шляхом збирання, очищення та розподілення води, збирання і оброблення стічних вод та інше.

Користування прісними підземними водами МКП "Водограй" здійснює на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 16 січня 2009 року за № Укр 5495-ХРС з терміном дії дозволу до 01 січня 2011 року, дозволу на спеціальне водокористування від 06 жовтня 2010 року за № Укр 6478-ХРС з терміном дії дозволу до 01 жовтня 2013 року.

Згідно довідки ДПІ від 26 липня 2011 року за №31/28-043, МКП "Водограй" перебуває у ДПІ у Білозерському районі на обліку платником податків з 08 квітня 2002 року.

Відповідно до наданих пояснень представника позивача, МКП "Водограй" до набрання чинності ПК України, тобто до 01 січня 2011 року, був платником збору за геологорозвідувальні роботи та платником збору за спеціальне використання водних ресурсів на підставі отриманих дозволів на спеціальне водокористування.

ДПІ у Білозерському районі провела документальну невиїзну перевірку МКП "Водограй" з питань заниження податкового зобовязання по збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2010 року, результати якої оформлені актом перевірки від 26 квітня 2011 року №118/1501/31874082.

19 квітня 2011 року головному бухгалтеру підприємства було вручено запрошення №3806/10/15-035 на проведення 22 квітня 2011 року невиїзної документальної перевірки з питань заниження податкових зобовязань по збору за геологорозвідувальні роботи.

Як вбачається з акту перевірки від 26 квітня 2011 року №118/1501/31874082, ДПІ на підставі особової справи, податкової звітності, компютерної бази даних АРМ "ЗВІТ", АРМ обліку платників податків, АРМ обліку податків і платежів, звіту про використання води за 4 квартал 2010 року за формою 2ТП, встановлено заниження позивачем грошового зобовязання за платежем: збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, у сумі 7 079,12 грн., чим порушено пп.54.3.2 п.54.3 ст. 53 ПК України. За вказане порушення до позивача застосована штрафна санкції на підставі п.123.1. ст. 123 ПК України, у розмірі 25 % від суми нарахованого податкового зобовязання, що складає 1 769,78 грн. (7 079, 12 грн. х 25%).

Згідно з поясненнями представника відповідача, визначення суми грошового зобовязання за вказаним платежем стало наслідком того, що позивач до 01 січня 2011 року був платником збору за геологорозвідувальні роботи і згідно наданого позивачем до ДПІ розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за 4 квартал 2010 року, встановлено, що МКП "Водограй" не обчислив самостійно збір за звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин - підземних вод, як це передбачено "Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету", що затверджена спільним Наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23 червня 1999 року №105/309.

У 4 кварталі 2010 року позивач здійснив видобування корисних копалин підземних вод та подавши у лютому 2011 року до ДПІ розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, не сплатив до бюджету у встановлений законодавством строк збір за геологорозвідувальні роботи за обсяги видобутої підземної води у кількості 130,9 тис. куб. м. на суму 7 079, 12 грн.

Рішенням Білозерської селищної ради Білозерського району Херсонської області від 16 грудня 2006 року за №118 позивачу передано у постійно користування земельні ділянки для розміщення обєктів водозабезпечення площею 0,52 га.(13 земельних ділянок для розміщення арт свердловин).

Користування підземними водами позивач здійснює для подальшого водопостачання населенню.

Наявність обєкту обчислення збору за геологорозвідувальні роботи підтверджується наданими позивачем до податкового органу звітів про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг водопостачання та водовідведення.

Позивач подав до податкового органу розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2010 року протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто у лютому 2011 року. Обовязок щодо сплати вказаного збору у платника виникає протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, тобто також у лютому місяці 2011 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка позивача була проведена правомірно, а податкове зобовязання, за виключенням суми штрафних санкцій, нараховано відповідно до Закону. Також, суд виходив з того, у податкового органу не має підстав для зняття МКП "Водограй" з обліку платника податків за геологорозвідувальні роботи за 4 кварталі 2010 року і, тому, позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення на суму штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 16, 33 Закону України "Про надра" (в редакції, яка регулювала спірні правовідносини у 2010 році) підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України.

В апеляційній скарзі МКП "Водограй" вказується, що підприємство безпідставно знаходиться на обліку платників збору за геологорозвідувальні роботи і, тому, позовні вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про надра" (в редакції до 01 січня 2011 року) та до п.1 "Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння (який втратив чинність з 12 січня 2011 року, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) - збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.

МКП "Водограй" наполягає на тому, що геологорозвідувальні роботи взагалі не проводились, а свою діяльність підприємство здійснює на підставі дозволів на спеціальне водокористування і, тому, воно не повинно знаходиться на обліку платників збору за геологорозвідувальні роботи.

Однак, згідно з цими дозволами (а.с.16, 18) однією із умов водокористування є отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до ст. 16 Закону України "Про надра" (що передбачає проведення геологорозвідувальних робіт та сплату збору за них).

Таким чином, оскільки МКП "Водограй" є фактичним надрокористувачем, то воно повинно сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи, незважаючи на те, що підприємство користується надрами без попереднього проведення таких робот у встановленому законодавством порядку.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги МКП "Водограй" щодо його безпідставного знаходження на обліку платників збору за геологорозвідувальні роботи є необгрунтованими.

В апеляційній скарзі ДПІ у Білозірському районі Херсонської області вказується, що застосування штрафної санкції у розмірі 25% податкового зобовязання відповідає вимогам ст.ст. 54, 123 ПК України, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає також необґрунтованим вказані доводи ДПІ у Білозірському районі Херсонської області щодо правомірності застосування 25-відсоткової штрафної санкції та вважає можливим зазначити наступне.

Згідно з підрозділом 10 "Інші перехідні положення" ПК України - штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З матеріалів справи вбачається, що МКП "Водограй" вчинило порушення податкового законодавства у першому кварталі 2011 року, тобто, у період, в якому передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі 1 грн. і, тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтоване застосування до підприємства 25-відсоткової штрафної санкції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги малого комунального підприємства "Водограй" та Державної податкової інспекції у Білозірському районі Херсонської області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 березня 2012 року.

Головуючий:/підпис/Л ОСОБА_2 Суддя:/підпис/ОСОБА_3 Суддя:/підпис/ОСОБА_1