Ухвала суду № 67033632, 06.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 711/9792/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Степаненко О.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Оксененка О.М.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Нечаєнко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Черкаси до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа: ОСОБА_3, про скасування рішень про накладення штрафів,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Черкаси, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про накладення штрафу від 31.10.2016 та від 16.11.2016 по виконавчому провадженню №51161878.

Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з цим рішенням, третя особа у справі ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі.

В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, в той час як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду інші учасники до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, що з»явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 13.04.2016 Придніпровським районним судом м. Черкаси по справі №711/12517/14-а задоволено частково позов ОСОБА_3, внаслідок чого зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси розглянути справу за заявою ОСОБА_3 від 12.11.2001, яка була зареєстрована 13.11.2001 за №25, з доданими до неї документами та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон №1105).

19.05.2016 на підставі виконавчого листа № 2-а/711/6/16 від 12.05.2016 відділ ДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №51161878.

На виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.04.2016 по справі №711/12517/14-а Відділенням було розглянуто справу за заявою ОСОБА_3 від 12.11.2001, яка була зареєстрована Відділенням 13.11.2001 за № 25 з доданими до неї документами, в порядку ст. 36 Закону №1105 та прийнято рішення у формі постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 30.05.2016 № 2301/12052/1112, у зв'язку з тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.04.2004 по справі № 2-59/04 нещасний випадок від 06.05.1987 не пов'язаний з виробництвом.

Вважаючи дану постанову такою, що підтверджує належне виконання рішення суду, державним виконавцем Вакуленко С.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.06.2016 №51161878 на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яке було скасовано постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.07.2016. з підстав розгляду Фондом не справи за заявою ОСОБА_3 від 12.11.2001, а заяви ОСОБА_3 від 12.11.2001.

Оскільки, відповідно до постанови Придніпровського райсуду м. Черкаси від 13.07.2016 (справа №711/5751/16-а) та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 встановлено, що у вказаній постанові від 30.05.2016 №2301/12052/1112 не зазначено, що розглядалася справа за заявою ОСОБА_3 від 12.11.2001, яка була зареєстрована Фондом 13.11.2001 за №25 з доданими до неї документами, - тому на виконання вказаних судових рішень, що набрали законної сили, - відділенням ВД Фонду до постанови від 30.05.2016 внесені доповнення і зазначено, що відділенням ВД Фонду розглянуто справу за заявою ОСОБА_3 від 12.11.2001, яка була зареєстрована відділенням ВД Фонду 13.11.2001 за №25 з доданими до неї документами, відповідно до ст. 37 ЗУ від 23.09.1999 №1105.

Після відновлення виконавчого провадження відділенням ВД Фонду 27.09.2016 за №1832/03-12 до відділу ДВС надано копію постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 30.05.2016 №2301/12052/1112 із доповненнями, внесеними відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 по справі №711/5751/16-а.

31.10.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. в межах виконавчого провадження №51161878 прийнято постанову про накладення штрафу, якою на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Черкаси накладено штраф в розмірі 5100 грн.

В подальшому, поставою головного державного виконавця Відділу ДВС від 16.11.2016 по виконавчому провадженню №51161878 на Відділення повторно накладено штраф в подвійному розмірі - 10200 грн.

При цьому, як вказано в постановах державного виконавця, підставами для накладання штрафів стало невиконання без поважних причин рішення суду.

Вважаючи постанови про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанови про накладання штрафів відповідно від 31.10.2016 та 16.11.2016 за виконавчим провадженням №51161878 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (чинного на час відкриття виконавчого провадження) (далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

П. 1 ч. 2 ст. 11 Закону №606-XIV передбачений обов`язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 2 статті 25 Закону N 606-XIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до статті 75 Закону N 606-XIV.

Відповідно до частини першої - третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІ (в редакції Закону на час прийняття оскаржуваних рішень) за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону №1404-VІІ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом першої інстанції встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Черкаси вчинені дії, направлені на виконання виконавчого документу суду, зокрема відділенням було розглянуто заяву ОСОБА_3 від 12.11.2001 та прийнято рішення у формі постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 30.05.2016 №2301/12052/1112.

Приймаючи Постанову про відмову від 30.05.2016, позивач керувався додатком №48 до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження зразків заяв та постанов для призначення, перерахування та проведення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)» від 19.03.2008 №188, яким закріплено обов'язковий для використання у роботі Відділення зразок постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг і в якому міститься наступне формулювання: «Відділення розглянуло Вашу заяву з документами, які були до неї додані...».

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року по справі 823/782/16, відмовлено позивачу у визнанні протиправною вищезазначеної постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Черкаси.

Крім того, у постанові Придніпровського районного суду м. Черкаси, від 13.04.2016 у справі №711/12517/14-а, яка набрала законної сили 25.04.2016 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача відновити справу №25, оскільки оригінал заяви ОСОБА_3 від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси 13 листопада 2001 року за №25 з доданими до неї документами, знаходиться у відповідача в матеріалах іншої справи №12052.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Підтвердженням дій боржника відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси, направлених на виконання виконавчого документу суду, є висновки зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 (справа №711/5751/16-а), зокрема, про те, що Фондом виконано рішення суду, але не в повній мірі, а саме не зазначено в рішенні від 30.05.2016, що розглядалась справа за заявою ОСОБА_3 від 12.11.2001, яка була зареєстрована Фондом 13.11.2001 за №25.

На виконання зазначеного рішення позивачем були внесенні доповнення до постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 30.05.2016 №2301/12052/1112.

Окрім цьому, судом першої інстанції вірно наголошено, що державним виконавцем під час перевірки виконання рішення боржником не враховано, що постанова від 30.05.2016 №№2301/12052/1112, якою ОСОБА_3 відмовлено у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, прийнята саме на виконання постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.04.2016 у справі №711/12517/14-а та у зв'язку з тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.04.2004 у справі № 2-59/04 встановлено, що нещасний випадок, який стався з позивачем 06.05.1987, не пов'язаний з виробництвом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок державного виконавця про невиконання боржником судового рішення є помилковим.

Щодо доводів ОСОБА_3 про наявність підстав для закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому підстави для закриття провадження відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 08 червня 2017 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: О.М.Оксененко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.