Постанова № 67032360, 31.05.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

31 травня 2017 року Справа № 814/2690/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1,Миколаїв,54046

доДержавно науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, вул. Богомольця, 10(в.В.Окружна,4,03680),Мсп601,Центральна Частина Києва, Київ,01601 Миколаївський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, вул. Воєнна,2-а,Миколаїв,54003

провизнання нечинним наказу від 12.09.2016р. № 57-н, від 11.11.2016р. № 54 о/с, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі-відповідач 1), Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі-відповідач 2) з наступними позовними вимогами:

- Визнати протиправним та скасувати наказ №57-н від 12.09.2016 року Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1С.»;

- Визнати протиправним та скасувати наказ №62-н від 04.11.2016 р. Експертної служби МВС України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1С.»;

- Визнати протиправним та скасувати наказ №54 о/с від 11.11.2016 р. Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру «Про звільнення ОСОБА_1С.»;

- Поновити ОСОБА_1 (табельний номер 13) в Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України на посаді завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України;

- Стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази є протиправними, оскільки прийняті без наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення відповідно, а також в порушення норм КЗпП.

Відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених в письмових запереченнях.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 р. по 15.11.2016 р. займав посаду завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

11 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. директора Миколаївського НДЕКЦ МВС України із доповідною запискою, в якій зазначив про підозру відносно керівництва та головного керівника судового експерта ОСОБА_2 у вчиненні корупційних дій.

Наказом ДНЛЕКЦ МВС № 57-н від 12.09.2016 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі висновку за результатами проведення службової перевірки інформації викладеної у доповідних записках працівника Миколаївського НДЕКЦ МВС України від 12.09.2016 р. №19/15-9572.

Згідно зі ст. 147--1. КЗпП, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут орагнів внутрішніх справ», з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник

призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на

один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного

стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або

звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно ст. 12 Закону, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження;2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність;6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно висновку від 12.09.2016 року підставою для проведення службової перевірки є доповідні записки працівників ДНДКЕКЦ та за результатами даної перевірки було виявлено в діях головного судового експерта ОСОБА_2 порушення ст. 139 КЗпП та ОСОБА_3 внутрішнього трудового розпорядку підрозділу, а саме самовільне виконання службових обов’язків під час відпустки. Водночас встановлено, що позивачем було порушено розділ 2 правил етичної поведінки працівників апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016 р. №326, що полягає у некоректному ставленні до керівників та працівників Миколаївського НДЕКЦ та відповідно до ст. 147 КЗпП оголосити ОСОБА_1 догану.

Тобто, позивачу оголошено догану у зв’язку з поданням ним доповідної записки про підозру вчинення корупційних діянь головним судовим експертом ОСОБА_2, адже в ході службової перевірки не виявлено ознак корупції в діях головного експерта ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_1 не зазначено конкретних доводів.

Суд, вважає безпідставним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки ним було повідомлено про можливе вчинення корупційних дій ОСОБА_2, тобто його доповідна записка є лише підозрою та підставою для проведення необхідної перевірки і ніяким чином не може бути розціненою, як некоректне ставлення до керівників та працівників Миколаївського НДЕКЦ. Тобто, звертаючись із даною доповідною запискою позивач не зобов’язаний був кваліфікувати протиправні дії ОСОБА_2, враховуючи те, що за результатом проведеною перевірки ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, у висновку не наведенні належні обґрунтування на спростування інформації викладеної у доповідній записці позивача щодо дій з ознаками корупції ОСОБА_2, з яких можливо було б дійти висновку про порушення позивачем ОСОБА_3 етичної поведінки.

Водночас, суд не погоджується з обґрунтуванням позивача, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням строку в один місяць (ст. 148 КЗпП), оскільки службова перевірка проводилась у період з 31.08.2016 р. по 02.09.2016 р. Тобто, саме в цей період перевіркою були встановлені всі обставини, у тому числі і зроблено висновок про порушення позивачем ОСОБА_3 етичної поведінки.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу №57-н від 12.09.2016 року.

Наказом Експертної служби МВС України від 04.11.2016 р. №62-н ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для винесення наказу є висновок за результатами проведення службової перевірки від 28.10.2016 р. №19/15-11454.

А, 11.11.2016 року Наказом №54 о/с ОСОБА_1 звільнено із займаної ним посади на підставі наказу Експертної служби МВС України від 04.11.2016 року №62-н та висновку №28.10.2016 р. №19/15-11454.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності наказом від 04.11.2016 року №62-н та наказу про звільнення, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Експертною службою під час проведення службового розслідування порушено права позивача шляхом не надання йому можливості ознайомлення з матеріалами службової перевірки під час її проведення та не надання можливості надавати пояснення, чим було порушено порядок проведення службового розслідування.

Таким чином, оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 №62-н від 04.11.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий на підставі висновку, що був складений за результатами службової перевірки проведеної з порушенням норм діючого законодавства України. Відтак, і наказ про звільнення ОСОБА_1, підставою якого є неправомірно прийнятий наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, також підлягає скасуванню.

Крім того, за результатами службового розслідування до позивача було застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби, при цьому відповідачем не надано до суду жодного доказу, що при прийнятті рішення щодо застосування до позивача найсуворішого виду стягнення було враховано попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації або інші обставини, які б могли вплинути на результат висновку та можливість застосувати інший вид дисциплінарного стягнення.

Отже, оскаржувані накази не відповідають вимогам, які для них визначені статтею 19 Конституції України та статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов підлягають скасуванню.

Відповідачем трудові гарантії позивача були порушені, у зв'язку із чим повинні бути відновлені шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Відповідно до ст.235 КЗпП, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08.02.1995 р.

Згідно п. 2 зазначеного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Загальна тривалість вимушеного прогулу ОСОБА_1 склала 134 робочих днів. Відповідно до довідки про грошове утримання, середньоденне грошове забезпечення позивача складало 344,82 грн. (11179,72 вересень 2016 + 3280 грн. жовтень 2016 = 14459,72/42 робочі дні=344,82 грн.(середньоденне). Сума за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню складає 46205,88 грн. (344,82*134 грн.). Із цієї суми, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 8275,68 грн. підлягає негайному виконанню.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць, а також про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць і поновлення позивача на посаді допустити до негайного виконання.

Судові витрати покласти на відповідачів.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №57-н від 12.09.2016 року Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1С.»;

3. Визнати протиправним та скасувати наказ №62-н від 04.11.2016 р. Експертної служби МВС України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1С.»;

4. Визнати протиправним та скасувати наказ №54 о/с від 11.11.2016 р. Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру «Про звільнення ОСОБА_1С.»;

5. Поновити ОСОБА_1 (табельний номер 13) в Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України на посаді завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

6. Стягнути з Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 37930,20 грн.

7. Стягнути з Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць в сумі 8275,68 грн.

8. Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України судовий збір в сумі 551,20 грн.

9. Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судовий збір в сумі 551,20 грн.

10. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич