Вирок № 67030099, 09.06.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1114/17

Номер провадження 1-кп/623/141/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Ходака Є.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, який перебуває на обліку в Ізюмському ОМВК, засіб звязку - мобільний телефон +380669347073

за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 28 листопада 2016 року, близько 10 години 00 хвилин, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на крадіжку чужого майна, шляхом пошкодження дверного замка, проник у домоволодіння, розташоване за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, пров Трофімова, 4, з якого, діючи таємно, викрав телевізор марки «Dongsheng» моделі «DS-503» вартістю 400 грн., телевізійний тюнер марки «Strong» моделі «Srt-8500», вартістю 450 грн., мобільний телефон марки «Motorolla» моделі «С-200» вартістю 94 грн. 50 коп., чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди, яка згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1549 від 03.04.2017 на загальну суму 944 грн.50 коп., а також годинник марки «Адідас», вартість якого встановити, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1549 від 03.04.2017 року, не представилось можливим.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчинені злочину визнав повністю, підтвердив факти та обставини вчинення злочину, викладені вище, їх не оспорював,у скоєному розкаявся та показав, що 28.11.2016 він проник до домоволодіння свого однокласника ОСОБА_2, якого в той момент не було вдома, зняв навісний замок та викрав телевізор, телевізійний тюнер, мобільний телефон та годинник та продав за 200 гривень. У скоєному розраявся.

Враховуючи, що обвинувачений визнав себе виним у вчинені злочину, йому роз'яснені наслідки вимог ч.3 ст. 349 КПК України, інші учасники судового провадження не оспорюють обставини даного кримінального провадження, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежується допитом обвинуваченого і вивченням матеріалів, що характеризують його особистість. При цьому суд розяснив сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, та його дії за встановлених судом обставин кваліфікує за ч.3 ст.185КК України.

Вивченням особистості ОСОБА_1 встановлено, що він являється громадянином України, не одружений, не працює, перебуває на обліку в Ізюмському ОМВК, однак, як раніше засуджений, строкової служби не проходив, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується формально задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з січня 2017 року проходить реабілітацію в реабілітаційному центрі євангельської церкви «Нове життя».

Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства

На підставі ст.66 КК України у якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім того, судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, а також дані, що характеризують його особу, наявність обставини, що пом'якшують покарання, те, що в силу ст. 89 КК України він не судимий, скоїв корисливий злочин, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, за місцем проживання характеризується формально задовільно,тому суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у межах санкції КК України із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

На стадії досудового розслідування ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, який закінчується 17.07.2017 року. До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити у вигляді особистого зобовязання.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені судові витрати на залучення експертів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звипробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації , повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, обраний відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування, залишити в силі до набрання вироком законної.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1549 від 03.04.2017 по кримінальному провадженню, яка складає 175 грн. 92 коп.(отримувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: телевізор марки «Dongsheng» моделі «DS-503», телевізійний тюнер марки «Strong» моделі «Srt-8500», мобільний телефон марки «Motorolla» моделі «С-200», годинник марки «Адідас» вважати повернутими потерпілому ОСОБА_2 під розписку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.Д. Бєссонова