Ухвала суду № 67029477, 06.06.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

06.06.2017 року Провадження №4-с/425/3/17

Справа №425/972/17

місто Рубіжне Луганської області

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленко Д.С., розглядаючи скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2, заінтересовані особи: Головний державний виконавець Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 на повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 звернулось до Рубіжанського міського суду Луганської області зі скаргою на повідомлення державного виконавця про поверненння виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Цією скаргою, заявник просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_3 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 31 березня 2017 року; скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 31 березня 2017 року; зобовязати головного державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_3 відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа, що виданий Рубіжанським міським судом Луганської області від 18 січня 2017 року по справі 425/3000/15-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь стягувача заборгованість за кредитним договором у розмірі 2763707 гривень 35 копійок.

Про місце, день та час розгляду справи по суті, особи, які беруть участь у справі повідомлялись належним чином, але не зявились. Представник заявника, а також державний виконавець подали клопотання, якими просили розглянути справу без їх участі. Заінтересована особа: ОСОБА_4 причини неявки не повідомив.

У зв`язку із чим, а також в силу положень частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), розгляд справи здійснювався за відсутності осіб які беруть участь у справі, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Позиція заяваника полягала у тому, що на підставі рішення ухваленого 12 січня 2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області, останнім був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Ві-Ей-Бі Банк" заборгованості за кредитним договором № 410/07 від 04 вересня 2007 року. І, 24 березня 2017 року від імені ПАТ «ВіЕйБі Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» ОСОБА_2 предявила до виконання вказаний виконавчий лист. Проте 31 березня 2017 року головним державним виконавцем Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_3 винесено повідомлення про повернення цього виконавчого документу без прийняття до виконання у звязку з тим, що стягувачем не надано підтвердження сплати авансового внеску. Однак такі дії, як і прийняте повідомлення являються, на думку заявника, не правомірними і останнє підлягає скасуванню, оскільки ПАТ «ВіЕйБі Банк» перебуває в стадії ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку від імені Фонду, а Фонд є державною, спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, і тому, на підставі частини 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" Фонд звільнений від сплати авансового внеску за предявлення виконавчого документу до виконання.

Державний виконавець із скаргою не погоджувався. Свої заперечення обґрунтовує тим, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб дійсно є державною, спеціалізованою установою, але установи це державні організації, які здійснюють практичну діяльність з виконання функції держави в різних сферах. Однак державні установи, на відміну від державних органів, не є носіями державної влади, а частина 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від сплати авансового внеску звільняє тільки державні органи до яких заявник не відноситься.

А суд, на основі всебічного, повного, обєктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, встановив наступні обставини:

Дванадцятого січня 2016 року Рубіжанський міський суд Луганської області видав виконавчий лист № 2/425/30/16, № 425/3000/15-ц про стягнення з ОСОБА_4 (зареєстрованого за адресою: 93000, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 27-Т, ідентифікаційний код 19017842) заборгованість за кредитним договором № 410/07 від 04.09.2007 року станом на 18.08.2015 року у сумі 127022 доларів США 24 центів, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 17.08.2015 року 2763707 гривень 35 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 67541 доларів США 05 центів заборгованості за процентами у сумі 59481 доларів США 19 центів; а також заборгованість з комісії у сумі 8241 гривень 60 копійок (а.с.5).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №213 від 22 лютого 2016 року, було продовжено процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" (надалі за текстом - ПАТ "ВіЕйБі Банк") та продовжено повноваження ліквідатора цього банку ОСОБА_2 (а.с.3,4).

Двадцять четвертого березня 2017 року, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 предявила до виконання вказаний виконавчий лист (а.с.1-2).

Головним державним виконавцем Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області, 31 березня 2017 року винесено рішення у вигляді повідомлення про повернення вказаного виконавчого документу стягувачу (ОСОБА_2А.) без прийняття до виконання, на підставі пункту 8 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема у звязку з тим, що стягувачем не надано підтвердження сплати авансового внеску (а.с.6,7).

Але стягувач, не погодився із такими діями та прийнятим рішенням, а тому як сторона виконавчого провадження у порядку цивільного процесуального закону, оскаржив такі дії та прийняте рішення (а.с.1-2).

В силу положень частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, неодмінною умовою будь-яких дій державного виконавця при примусовому виконанні судових рішень є їх вчинення тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Дійсно, з огляду на положення пункту 8 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.

І, у такому випадку, в силу положень частини 1 статті 13 та частини 1 статті 28 названого закону, державний виконавець повинен прийняти рішення у вигляді повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Але, це правило застосовується тільки у тих випадках, якщо авансування є обов`язковим.

Положення частини 2 статті 26 зазначеного закону вказують на те, що від сплати авансового внеску звільняються державні органи.

Отже, якщо до державного виконавця із заявою про прийняття до виконання виконавчого дкументу звертається державний орган, то у цьому випадку, дійсно, правило щодо повернення такого документа без прийняття до виконання у зв`язку із не наданням підтвердження сплати авансового внеску, не застосовується.

Однак, суд не може не звернути уваги на те, що така пільга надається саме державному органу, а не будь-яким іншим установам держави.

А тут суд враховує, що в силу положень статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент; згідно з частиною 1 статті 113, пункту 9-1 частини 1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; згідно з частиною 1 статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації; згідно з частиною 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Саме так виглядає система державних органів.

Натомість, як свідчить зміст пункту 1 Указу Президента України від 10 вересня 1998 року № 996/98 "Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків України", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був створений саме Президентом України, і, як свідчить пункт 9 "Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів" (що було затверджено цим же Указом), Фонд було створено виключно як спеціалізовану організацію, хоча і державну та економічно самостійну, яка не мала на меті отримання прибутку.

І хоча з того часу, законодавство, яке регулює діяльність Фонду, а також визначає правову основу його існування змінилось, в силу діючих положень статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд залишився виключно установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, маючи при цьому статус юридичної особи публічного права, яка є економічно самостійною установою.

Отже, і станом на дату звернення заявника до державного виконавця, він представляючи і діючи від імені ПАТ "ВіЕйБі Банк" державним органом не являвся.

Той факт, що Фонд не являється державним органом, свідчать і положення частини 7 статті 3 вказаного закону, оскільки ними прямо передбачається, що органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Отже, законодавець вказує на різницю у статусі Фонду та державних органів, які, як і НБУ не мають права втручатись у діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Тим самим підтверджуючи, що Фонд не являється державним органом.

Тож за таких обставин, дії державного виконавця Рєзніка Максима Сергійовича щодо складання повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку із не наданням Уповноваженою особою Фонду підтвердження сплати авансового внеску були правомірними.

Як наслідок вказане повідомлення не підлягає скасуванню, а скарга заявника задоволенню. При цьому відмовляючи у задоволенні скарги у повному обсязі, суд виходить із того, що оскільки оскаржувані заявником дії були правомірними, повідомлення скасуванню не підлягає, то і підстав для зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження (як похідної вимоги), теж не має.

Отже, керуючись статтями 2,3,8,11,15,109,119-122,127-130 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2, заінтересовані особи: Головний державний виконавець Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 на повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя - Д.С. Коваленко