Постанова № 67024949, 09.06.2017, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

68702, Одеська область, м. Болград, вул. 25 Серпня, 192

тел. факс (04846) 4-31-21, E-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua

09.06.2017

Справа № 497/1754/16-а

Провадження № 2-а/497/4/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2017 року, м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за адміністративним позовом Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

08.09.2016 року позивач звернувся до суду із названим позовом (а.с.2-5), який з часом уточнив, та просить: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу від 30.08.2016 року за ВП № 51091081 (а.с.101-103).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.09.2016 року за вхідним № 5796 до управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області (правонаступником якого є позивач) надійшла постанова державного виконавця ВП №51091081 від 30.08.2016 року про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду. Вищевказана постанова винесена на підставі виконавчого листа Болградського районного суду Одеської області № 2-а-120/10 від 27.08.2013 року про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Болградському районі проводити нарахування та виплату ОСОБА_3 як особі, віднесеної до категорії 1, державної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50 і 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 1 березня 2010 року довічно. Позивач з вищезазначеною постановою не згоден, вважає її незаконною, та посилається на те, що 04.03.2010 року до управління надійшли:

- постанова відділу примусового виконання рішень про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2010 року № ДВ-4/107 щодо стягнення з управління на користь ОСОБА_3 сум не нарахованої і не виплаченої пенсії за січень та лютий 2010 року в розмірі 5237,80 грн. та зобов'язання провести перерахунок відповідно до вимог ст.50 і статті 54 ЗУ від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- постанова від 03.03.2010 року № ДВ - 4/108 про зобов'язання провести нарахування та виплату ОСОБА_3 як особі, віднесеної до категорії 1, починаючи з 1 березня 2010 року державної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50 і 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Про виконання зазначених постанов управлінням до відділу примусового виконання рішень було направлено лист за вих.№1671/07 від 10.03.2010 року та копія платіжного доручення від 10.03.2010 року.

Крім цього, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2010 року починаючи з 01 березня 2010 року управлінням щомісячно провадились нарахування ОСОБА_3 державної пенсії. 03.02.2012 року до управління надійшла заява від ОСОБА_3 щодо виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2011 року по справі № 22а-13212/11, яким рішення Болградського районного суду від 02.03.2010 року було змінено. Згідно рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2011 року управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2010 року по 02.03.2010 року та з 03.03.2010 року по 22.07.2011 рік (оскільки у вказаній постанові суду не зазначено кінцевого терміну для перерахунку). За період з 01.03.2010 року по 22.07.2011 рік ОСОБА_3 фактично отримав 80 769.00 гривен.

Позивач посилається на те, що виконання рішення суду після 22.07.2011 рік не можливе у зв'язку з тим, що 19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року № 3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Таким чином ОСОБА_3 нарахована та виплачена пенсія починаючи з 1 березня 2010 року по 22.07.2011 року. Позивач вважає, що постанова суду виконана в повному обсязі, а тому не має підстав для нарахування ОСОБА_3 пенсії починаючи з 22.07.2011 року.

Представник позивача Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до суду не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог (а.с.121).

Представник відповідача Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.122-123).

Згідно наданих письмових заперечень, відповідач позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень стверджував, що у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області на виконанні перебувало виконавче провадження (ЄДРВП № 51091081) з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-120/10, виданого 27.08.2013 року Болградським районним судом Одеської області, про зобов'язання Управління пенсійного Фонду України в Болградському районі Одеської області проводити нарахування та виплату ОСОБА_3, як особі, віднесеної до категорії 1, державної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50 і 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 1 березня 2010 року довічно.

Державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2016 року.

Листом УПФУ у Болградському районі Одеської області № 5056/03 від 23.05.2016 року повідомлено відділ, що на обліку в управлінні відсутня судова справа № 3-а-120/10. Постановою державного виконавця від 21.06.2016 року виправлено арифметичну помилку, а саме номер виконавчого листа змінено на №2-а-120/10, копія постанови була надіслана сторонам виконавчого провадження.

Листом УПФУ у Болградському районі Одеської області № 6622/03 від 01.07.2016 року повідомлено відділ, що по справі № 2-а-120/10 управління виконало вимоги виконавчого документу, починаючи з 1 березня 2010 року, однак після 22.07.2011 року виконання рішень судів не можливе у зв'язку з набранням чинності Закону України № 3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, тому нарахування та виплата державної пенсії ОСОБА_3 була нарахована та виплачена з 1 березня 2010 року по 22.07.2011 року.

На підставі того, що боржником не виконано добровільно вищевказаний виконавчий лист, державним виконавцем відділу винесено постанови про накладення штрафу від 10.08.2016 року у розмірі 1 020.00 гривен та про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.08.2016 року у розмірі 2040.00 гривен.

Однак боржником вдруге вимоги виконавчого документу не були виконанні, не було надано письмових підтверджень про його виконання та не зазначено поважних причин невиконання рішення суду, тому державним виконавцем відділу винесено постанову від 30.08.2016 року про накладення штрафу у розмірі 2040.00 гривен.

24.10.2016 року державним виконавцем відділу направлено повідомлення до Головного управління національної поліції в Одеській області про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Також представник відповідача в своєму запереченні посилається на пункт 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 року №10, в якому передбачено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. На підставі вищезазначеного відповідач просить суд відмовити з задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 18.04.2017 року задоволено клопотання позивача, та здійснено заміну позивача Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області на Ізмаїльське об'єднане управління пенсійного фонду України в Одеській області (а.с.111).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження № 51091081 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-120/10 від 27 серпня 2013 року виданого Болградським районним судом Одеської області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області проводити нарахування та виплату ОСОБА_3 державної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.50 і 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 1 березня 2010 року довічно (а.с.9, 10).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Носенком С.Б. від 12.05.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа та 13.05.2016 цю постанову надіслано боржнику для самостійного виконання.

УПФ України у Болградському районі Одеської області було надіслано на адресу ВДВС лист № 1671/07 від 10.03.2010 року та копію платіжного доручення від 10.03.2010 року. Зі змісту листа слідує, що Управлінням виконано рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії. Також управлінням у даному листі зазначено, що виконання рішення суду в частині виплати заборгованості є неможливим, оскільки виплати вказаної категорії громадян фінансуються з Державного бюджету України, яким не передбачено такі виплати на поточний рік .

10.08.2016 року за невиконання рішення суду на боржника, Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області накладено штраф в розмірі 1020.00 гривен. Дану постанову позивач отримав 16.08.2016 року (а.с.7).

15.08.2016 року за невиконання боржником, Управлінням пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області, виконавчого листа у наданий строк - з останнього стягнуто виконавчий збір у розмірі 2040.00 гривен (а.с.8).

30.08.2016 року за повторне невиконання рішення суду на боржника, Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області накладено штраф в розмірі 204000 гривен. Дану постанову позивач отримав 06.09. 2016 року (а.с.6).

Слід зазначити, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року було скасовано судове рішення Болградського районного суду Одеської області від 15.12.2016 року по справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови. Прийнято нову постанову. Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо винесення постанов про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору.

Скасовано постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області за ВП № 51091081 від 10.08.2016 року про накладення штрафу у розмірі 1020.00 гривен, та від 15.08.2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2040.00 гривен (а.с.95-97).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Виконання рішень за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що позивачем на виконання рішення суду було проведено перерахунок ОСОБА_3 пенсійних виплат на виконання рішення суду. Проте зазначені виплати не були фактично проведені у зв'язку з відсутністю відповідних коштів на рахунках позивача, які не були перераховані Пенсійним фондом України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач судове рішення у частині, яку він повинен був і міг виконати, виконав, провівши ОСОБА_3 відповідні перерахунки пенсії.

Крім цього, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень частини 2 статті 75 та частин 1 та 2 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» мало місце без поважних причин.

Відсутність відповідного бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення для управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області на думку суду є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Відповідно до положень підпункту 4 пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2, основними завданнями управління, зокрема, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, виплати пенсій та інших виплат здійснюються районним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інші фінансові можливості, крім зазначених, для здійснення виплат у управління відсутні.

Підпунктом 2 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року встановлено, що планування у відповідному регіоні доходів та видатків коштів Фонду віднесено до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

З наведеного вбачається, що до повноважень управління Пенсійного фонду України в районах питання планування доходів та видатків не віднесено, а виплати пенсій та інших платежів, управлінням здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів, виділених Пенсійним фондом України.

Враховуючи викладене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав, і це встановлено судовими рішеннями, фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного та, повторно, п'ятиденного строку виконати судове рішення в цій частині.

Накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше утруднює виконання судового рішення про виплату доплати до пенсії.

Разом з цим, у зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до положень частини 1 статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в ухвалі «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, в якій Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Таким чином, враховуючи, що УПФ в Болградському районі Одеської області не виконало рішення суду з поважних причин, а саме не здійснило виплати ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю коштів у бюджеті України та складній економічній ситуації в країні, суд вважає необхідним постанову державного виконавця від 30.08.2016 року скасувати, тому позовні вимоги позивача УПФ в Болградському районі Одеської області підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 69, 71, 94, 104,159,160,163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Уточнений адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 30.08.2016 року про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області штрафу в розмірі 2040.00 гривен за невиконання виконавчого листа №2-а-120/10 виданого 27.08.2013 року Болградським районним судом Одеської області по виконавчому провадженні ВП № 51091081 - протиправною, та скасувати.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В.Кодінцева