Ухвала суду № 67024446, 07.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Кирилюк Г.М.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Жекової Ганни Іванівни в інтересах публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання рішення неправомірним.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до публічного акціонерного товариства «Київенерго» (надалі - ПАТ «Київенерго») про визнання незаконним та скасувати рішення комісії ПАТ «Київенерго», оформлене протоколом № 715 від 06 квітня 2016 року по розгляду акту про порушення № 42968 від 09 лютого 2016 року.

Зазначала, що ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Київські електричні мережі» РЕМ «Південний» за результатами проведеної перевірки було складено акт про порушення ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією для населення внаслідок самовільного підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим приладом, на підставі якого ПАТ «Київенерго»прийнято рішення, яким нараховане до сплати нею 388432 грн. 09 коп.

Посилаючись на порушення вищевказаним рішенням прав позивача як споживача, оскільки під час проведення перевірки та складання акту працівники відповідача не додержувалися вимог чинного законодавства, просила позов задовольнити.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення районного суду та постановити о справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, представників ОСОБА_2, які просили апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що під час проведення працівниками відповідача перевірки ОСОБА_2 щодо дотримання нею Правил користування електричною енергією для населення мало місце порушення її прав як споживача.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.

Так, в акті № 42968 від 09 лютого 2016 року, складеного представниками ПАТ «Київенерго», визнано доведеним порушення ОСОБА_2 вимог п. п. 9, 18, 32 Правил користування електричною енергією для населення - самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим приладом (а.с.12).

Проте, комісією ПАТ «Київенерго» було прийняте рішення, оформлене протоколом № 715 з розгляду акту про порушення № 42968 від 09 лютого 2016 року, та встановлено порушення ОСОБА_2 інших вимог Правил - п.п.11,14,42 - відсутність пломби електропередавальної організації на клемній кришці розрахункового приладу обліку, за яке встановлена недорахована електроенергія, в сумі 388432 грн. 09 коп. (а.с.14).

Зазначене дає підстави для висновків про те, що позивачку зобов'язано сплатити збитки за порушення, які нею вчинено не було.

Відповідно до справи, рішення комісії переглядалося комісією інформаційно-консультативного центру ПАТ «Київенерго» з розгляду та розв'язання суперечностей, спірних ситуацій між ПАТ «Київенерго» та споживачами на засіданні 27 липня 2016 року, оформлене протоколом № 56, проте вказані розбіжності усунуто не було (а.с.56).

Окрім цього, в акті про порушення від 09 лютого 2016року вказано про усунення порушень 04 лютого 2016 року, тобто до дати його виявлення, що є неспроможним.

Встановлено, що незаконність дій ПАТ «Київенерго» під час складання акту й затвердження його рішенням, була неодноразовим предметом розгляду контролюючих органів.

Так, за результатами звернень ОСОБА_2 Департаментом електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було здійснено перевірку законності дій посадових осіб ПАТ «Київенерго», за результатами яких виявлено чисельні порушення вимог Методики та Правил, допущені працівниками відповідача під час складання акту, та міститься рекомендація ПАТ «Київенерго» відкликати акт про порушення № 42968 від 09 лютого 2016 року і скасувати в установленому законодавством порядку розрахунок збитків за ним. Крім того, рекомендовано ПАТ «Київенерго» в подальшому дотримуватися вимог ПКЕЕН в частині процедури оформлення актів про порушення, проведення за ними розрахунків збитків (а.с.63-67).

Твердження апеляційної скарги про те, що за фактом виявленого порушення в присутності особи (охоронника господарства), який відмовився назватися та представився представником споживача, було складено акт про порушення ПКЕЕН № 42968, в якому зафіксовано порушення п.п. 9, 18, 32 ПКЕЕН, при виявленні яких представниками енергопостачальника було здійснено телефонний дзвінок Споживачу (власниці будинку ОСОБА_2.), яка в розмові зазначила, що прибути за адресою: АДРЕСА_1 не може, однак зобов'язалася з'явитися 12 лютого 2016 року для виконання переносу обліку на межу балансової належності, про що зазначено в Додатку до Акта про порушення № 42968, колегія суддів визнає такими, що не спростовують наявність порушень та суперечливостей при складанні оспорюваного рішення відповідача.

Пунктом 1 Правил встановлено, що вони є обов'язковими для виконання як споживачами так і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

У своїй діяльності енергопостачальник керується Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії (надалі - Методика), пунктом 1.2 якої встановлено, що дана методика застосовується в тому числі і при визначенні обсягу вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричного енергією та або виявлення фактів самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електроенергії без приладів обліку.

При цьому, колегія суддів враховує те, що в апеляційній скарзі ПАТ «Київенерго» не спростовано висновок Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики і вугільної промисловості України, оформлений листом № 32.4-ВИХ/996-16 від 08 серпня 2016 року (а.с.63-64) та висновок Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлений листом № 5002/20.3/9-16 від 21 вересня 2016 року (а.с.65-67), які за результатами розгляду звернення щодо дотримання ПАТ «Київенерго» процедури складення акта про порушення № 42968 від 09 лютого 2016 року встановили, що даний акт складено як з порушенням пункту 5.3 ПКЕЕН, затверджених постановою КМУ № 1357 від 26 липня 1999 року, так і з порушенням пунктів 3.1,4.1,4.6,4.7 Методики, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, внаслідок чого пропонувалось ПАТ «Київенерго» відкликати акт про порушення ПКЕЕН від 09 лютого 2016 року № 42968, скасувавши розрахунок збитків за ним, а також дотримуватись вимог Правил в частині процедури оформлення актів про порушення, проведення за ними розрахунків збитків.

Окрім цього, всупереч вимог п.п. 39, 53 Правил та п. 4.1 Методики, у відповідності до яких акт про порушення має бути складено представниками енергопостачальника на місці виявлення порушень виключно у присутності споживача, після пред'явлення представниками енергопостачальника споживачу своїх службових посвідчень, акт про порушення № 42968 від 09 лютого 2016 року, складено за відсутності ОСОБА_2, як споживача електричної енергії, чим відповідно порушено її гарантоване п. 4.5 Методики право вносити зауваження та заперечення до акта, додавати пояснення та відповідні докази, а щодо зазначеної в акті особи, на яку посилається відповідач як на представника споживача, то в справі відсутні докази наявності у останньої законних повноважень на представлення прав ОСОБА_2, до того ж ця особа відмовилася назвати своє ім'я та відмовився від підписання акту.

Тобто, акт складено в присутності неуповноваженої та невстановленої особи, яка не є споживачем електричної енергії чи його належним представником, що не було спростовано під час розгляду справи по суті спору.

Всупереч вимог додатку № 3 до Методики та вимог п. 4.7 даної Методики, у відповідності до яких, в акті має бути заповнені всі графи та рядки без пропусків та зазначено в тому числі і засіб вимірювальної техніки за допомогою якого було здійснено виміри струмів навантаження, в акті № 42968 від 09 лютого 2016 року не зазначено засіб вимірювальної техніки (електровимірювальний прилад) за допомогою якого було здійснено виміри струмів навантаження, що зазначені в акті. (Електровимірювальні прилади - це такі технічні засоби, які виробляють сигнали вимірювальної інформації у формі, що доступна для безпосереднього сприйняття спостерігачем, За вимірювальною величиною електровимірювальні прилади поділяються на: - вольтметри (позначаються літерою V); - амперметри (А); - ватметри (W); - омметри (?); - лічильники енергії (kWh); - фазометри (?);- частотоміри (Hz)).

Штангенциркуль, на який є посилання у оспорюваному акті як на засіб вимірювальної техніки, призначений виключно для вимірювань зовнішніх і внутрішніх розмірів предметів, а також глибин отворів, тобто він, в розумінні норм чинного законодавства не є тим засобом вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснюються виміри струмів навантаження.

Отже, відображена у п. 3 акту інформація щодо результатів проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача та зазначений у ньому струм навантаження лише на підставі встановленого штангенциркулем об'єму виявленого кабелю є сумнівною.

Крім того, всупереч зазначених вище положень, у оспорюваному акті в пункті 4 даного акту не вказано точку на схемі, де було вилучено зразок кабелю, а також не вказано номер пломби, якою було опломбовано пакет з кабелем.

З протоколу № 715 від 06 квітня 2016 року вбачається, що на підставі акту № 42968 від 09 лютого 2016 року позивачу було проведено нарахування збитків згідно з п. 3.5 Методики за формулою 2.7 Методики.

Разом з тим, як вбачається з п. 3.5 Методики, вона застосовується у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (тобто в разі пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку; пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів; пошкодження приладів обліку, яких встановлено у оспорюваному акті встановлено не було), у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (відомостей про встановлення таких випадків матеріали справи не містять) та порушень, зазначених у підпунктах 5,6 пункту 3.1 Методики (тобто у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника).

Зі справи убачається, що в оспорюваному акті не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, а також не вказано межі балансової належності (межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання), що відповідно свідчить про необґрунтованість застосування відповідачем п. 3.5 Методики за формулою 2.7 Методики.

В схемі, яка міститься у акті, в однолінійному рядку зазначено точку 1, як місце самовільного підключення у землі.

Між тим, вказані висновки ґрунтуються на припущеннях, остільки зі справи убачається, що працівниками відповідача не проводилося розкопування землі над імовірним самовільним підключенням.

В акті відсутні відомості щодо власника електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення.

Окрім цього, в оскаржуваному рішенні вказано за необхідне визначити обсяг електроенергії за методикою 2.7, проте за якою формулою визначена споживна потужність, не зазначено, розрахунок не наведено.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представники ОСОБА_2 твердили, що на дату складання акту виявлений працівниками товариства кабель був у неробочому стані й був прокладений до суміжної земельної ділянки, остільки з його допомогою лише під час будівництва будинку позивачка користувалася електроенергією через лічильник сусіда, й у подальшому, після завершення будівництва, за минуванням потреби кабель був відєднаний від електромережі.

Вказані пояснення представників відповідача належними доказами не спростовано, в той час як суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Встановлено, що акт про порушення складено 09 лютого 2016 року, а рішення за результатами його розгляду відповідачем прийнято 06 квітня 2016 року, тобто через 57 календарних днів.

Колегія суддів враховує і те, що відповідно до п. 53 Правил в редакції від 23 серпня 2016 року акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного та обставин справи, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про наявність правових підстав до задоволення позову.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Районним судом з достатньою повнотою з'ясовано обставини справи, зібраним доказам дано належну оцінку, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ЖековоїГанни Іванівни в інтересах публічного акціонерного товариства «Київенерго» відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 757/32965/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4009/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Фаркош Ю.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.