Ухвала суду № 67024339, 08.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 6 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення обтяження застави,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 6 квітня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, вважаючи, що ухвалу постановлено з порушенням норм ЦПК України, не враховано, що нею подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а ухвалу суду від 28 березня 2017 року про відмову у задоволенні зазначеного клопотання вона отримала лише 7 квітня 2017 року, чим була позбавлена можливості в інший спосіб вирішити питання щодо участі у судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у жовтні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про виключення з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та просила суд припинити приватне обтяження застави рухомого майна - автомобіля MAZDA3, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) № JMZBK12Z571576882, який зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 5794837 від 8 жовтня 2007 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач вдруге не з'явилася в судове засідання.

Проте з таким висновком суду першої інстанції повною мірою погодитися не можна з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 4 листопада 2016 року відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд на 7 лютого 2017 року.

Судову повістку про розгляд справи на 7 лютого 2017 року позивач отримала 26 грудня 2016 року (а.с. 48).

23 січня 2017 року позивач подала до суду клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, посилаючись на те, що вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

7 лютого 2017 року розгляд справи відкладено на 6 квітня 2017 року у зв'язку із неявкою сторін по справі.

28 березня 2017 року позивач вдруге подала клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 6 квітня 2017 року в режимі відеоконференції, посилаючись на ті самі обставини та додала до клопотання свідоцтво про народження дитини.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2017 року задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупереджених судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами України. Європейський суд з прав людини і громадянина трактує доступ до правосуддя як одне з фундаментальних прав людини і громадянина, яке випливає зі змісту прав на справедливий, незалежний безсторонній суд.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталася до суду із клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв'язку із тим що перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у м. Хмельницькому, тим самим виявивши бажання особисто брати участь у судовому засіданні. Будь-яких заяв про розгляд справи без її участі позивачка не подавала.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 до 6 квітня 2017 року не отримувала копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2017 року про відмову у задоволенні її клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції та не була обізнана про те, що їй у задоволенні клопотання відмовлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача в судове засідання є передчасною та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 6 квітня 2017 року скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді