Рішення № 67023273, 08.06.2017, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/473/17 Провадження № 2/613/327/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого - судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь, аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини всіх видів його доходу щомісяця до досягнення донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви; Стягувати з ОСОБА_2 на її користь, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини його доходу щомісячно, але не менше 30% встановленого законом розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; Стягнути з відповідача судовий збір в прибуток держави.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 12 червня 2015 року вони з відповідачем знаходяться в зареєстрованому шлюбі. Шлюб був зареєстрований Вільшанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 24. Мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Донька проживає з матірю та знаходиться на повному її утриманні, відповідач з квітня 2017 року проживає окремо. Позивач зазначає, що вона наданий час не працює так як перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною , єдиним джерелом її доходів є виплати державної соціальної допомоги на дитину. Відповідач не приймає участі ні в утриманні дружини ні в утриманні дитини, не надає допомоги ні в грошовій ні в натуральній формі. Стан здоровя дитини задовільний. Батько дитини з власної волі не бажає брати участь в утриманні дружини та утриманні доньки, хоча має таку можливість так як фізично здоровий, здатен працювати та отримувати доходи, на даний час працює у військовій частині № 3005 в м. Харкові, вул. Володарського, 22, відповідач отримує заробітну плату, матеріально забезпечений добре, інших утриманців не має. Оскільки добровільно відповідач не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання дружини та дитини, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, згідно змісту якої просила розглядати справу за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала, просила позов задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав:

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 червня 2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-ВЛ № 262754.

Згідно копії свідоцтва про народження серії І-ВЛ № 436368 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини є сторони по справі.

Відповідно до змісту довідки Виконавчого комітету Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області за №1629 від 24 квітня 2017 року, ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач ОСОБА_2 матеріально забезпечений, є військовослужбовцем військової частини 3005 Національної гвардії України, що підтверджується копією військового квитка серії НГ № 029474 від 25 грудня 2014 року, належних доказів неможливості сплачувати аліменти суду не надав. Факт подання позову свідчить про недосягнення домовленості між сторонами про утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку та утримання дитини.

Позивач ОСОБА_1 не працює, перебуває у відпустці по догляду за донькою до досягнення нею 3-х років.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, до досягнення дитиною трьох років, так як є військовослужбовцем військової частини 3005 Національної гвардії України, отримує заробітну плату, тобто має постійний регулярний дохід.

Згідно ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Тому, обговорюючи питання про розмір аліментів суд враховує матеріальне становище відповідача та вважає, за необхідне стягувати з відповідача аліменти до досягнення дитиною трьох років в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), так як відповідач має постійний, регулярний дохід, матеріально забезпечений і в змозі платити аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. Доказів неможливості надавати матеріальну допомогу, суду надано не було.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти, визначається судом.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, №3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач зобов'язаний утримувати свою доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, військовослужбовцем, має регулярний дохід..

Пред'являючи до суду даний позов, ОСОБА_1 визначила розмір аліментів на утримання доньки в розмірі 1/3 частини доходу відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Проте позивач не надала доказів на підтвердження того, що малолітня донька потребує, а відповідач у справі може надавати матеріальну допомогу саме у визначеному нею розмірі.

Вирішуючи питання про розмір аліментів суд враховує положення п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та виходячи з рівного обовязку батьків утримувати своїх дітей вважає, що з відповідача необхідно стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судовий збір має бути стягнутий з відповідача в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 180-183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 60, 88, 208, 209, 214, 215, 224, 226 ЦПК України суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, військовослужбовця військової частини 3005 Національної гвардії України (м. Харків, вул. Володарського, 22), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 травня 2017 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, військовослужбовця військової частини 3005 Національної гвардії України (м. Харків, вул. Володарського, 22), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 травня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, військовослужбовця військової частини 3005 Національної гвардії України (м. Харків, вул. Володарського, 22), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору на рахунок для зарахування надходжень: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; Код банку отримувача 820019; Рахунок отримувача 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 228 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Богодухівський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності апеляційної скарги.

Суддя