Ухвала суду № 67006965, 08.06.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/8068/16-ц 08.06.2017 08.06.2017 08.06.2017

Провадження №22-ц/784/1410/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Шаманської Н.О.,

суддів Данилової О.О., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідачів - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2017року за позовом

публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

(далі ПАТ ОТП «Банк»)

до

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 26 грудня 2007 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 320000 доларів США, строком до 25 грудня 2014 року, а останній зобовязувався повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші встановлені у кредитному договорі зобовязання.

В забезпечення зобовязань за кредитним договором між Банком та відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з кожним окремо, були укладені договори поруки.

Посилаючись на те, що умови кредитного договору відповідачі виконували неналежним чином, утворилась заборгованість. Уточнивши свої вимоги під час судового розгляду, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 136018,47 доларів США, що еквівалентно 3575479 грн. 30 коп.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2017 року провадження у справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинено до розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду представник ПАТ «ОТП Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на підставі наступного.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення з відповідачів кредитної заборгованості є похідним від умов укладеного кредитного договору, який оспорюється відповідачем ОСОБА_5 у іншому провадженні, а тому розглянути цю справу неможливо до розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна на підставі наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд зобовязаний зупинити провадження у цій справі.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обовязковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі, вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно з частиною першою статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові по справі № 6-1957 цс16 від 1 лютого 2017 року , яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для застосування.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є стягнення кредитної заборгованості.

Підставою для зупинення провадження у справі став факт розгляду судом цивільної справи про визнання недійсним кредитного договору.

Проте, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети спорів у справах і не вказав обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання недійсним кредитного договору виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ПАТ «ОТП БАНК» обґрунтовував свої вимоги, та наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості.

Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів приходе до висновку про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме частину першу статті 157, пункт 4 частини першої статті 201 ЦПК України, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а це відповідно до підпункту 4 частини першої статті 311 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 3,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2017року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_10