Рішення № 67000253, 08.06.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1339/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 30 Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшина В. І.суддівСіренка Ю. В., Пономаренка В. В. при секретаріНаконечній М. М.

представника відповідача Середа Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Первомайського кар'єру «Граніт», третя особа: Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про стягнення збитків,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Первомайського кар'єру «Граніт», третя особа: Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про стягнення збитків, мотивуючи свої вимоги тим, що з 07.06.1991 року по 15.04.2002 року він працював у Первомайському кар'єрі «Граніт». Відповідно до запису трудової книжки, позивач працював з 07.06.1991 року по 14.06.1999 року механіком по ремонту гірничого обладнання в Бориславчиському кар'єрі, а з 15.06.1999 року по 15.04.2002 рік головним механіком.

Позивач стверджує, що він відноситься до списку №2 пільгової категорії на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року.

20.06.2016 року ОСОБА_7 звернувся до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про призначення пільгової пенсії за віком.

Рішенням Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 19.12.2016 року за №86 йому було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах із-за відсутності стажу роботи відповідно до Списку 2, оскільки відповідач не провів атестацію робочого місця.

07.04.2017 року позивач остаточно уточнивши свої позовні вимоги просив суд стягнути з Первомайського кар'єру «Граніт» щомісячно по 984,71 грн. на користь позивача починаючи стягнення з 11.08.2016 року по 11.08.2019 року.

Рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2017 року в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права і просить скасувати рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши сторону, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_7 до Первомайського кар'єру «Граніт», третя особа: Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про стягнення збитків, суд першої інстанції прийшов до висновку, що кошти, які просить стягувати позивач з відповідача не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що з 07.06.1991 року по 15.04.2002 року ОСОБА_7 працював у Первомайському кар'єрі «Граніт». Відповідно до запису трудової книжки, позивач працював з 07.06.1991 року по 14.06.1999 року механіком по ремонту гірничого обладнання в Бориславчиському кар'єрі, а з 15.06.1999 року по 15.04.2002 рік головним механіком.

Професія позивача відноситься до списку №2 пільгової категорії на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року. 20.06.2016 року ОСОБА_7 звернувся до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про призначення пільгової пенсії за віком.

Рішенням Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 19.12.2016 року за №86 ОСОБА_7 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах із-за відсутності стажу роботи відповідно до списку №2, оскільки відповідач не провів атестацію робочого місця.

Вважаючи своє право порушеним, ОСОБА_7 звернувся з позовом до роботодавця на підставі частини 2 статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» про стягнення з роботодавця на його користь заподіяну йому шкоду не призначенням пенсії за роботу в шкідливих умовах по 984,71 гривни щомісячно, починаючи з 11.08.2016 року по 11.08.2019 року.

Згідно зі статтею 62 Закону N 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за N 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442 (далі - Порядок, постанова N 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови N 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року N 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно із статтею 101 Закону N 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону N 1788-XII є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку N 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Діями відповідача, зокрема не проведенням атестації робочого місця позивача ОСОБА_7, яка покладена на відповідача, позивачу не призначено пенсію з серпня 2016 року, по 984,71 гривни щомісячно, чим ОСОБА_7 було завдано збитків, які полягали в не нарахуванні йому щомісячного пенсійного забезпечення за період з серпня 2016 року до досягнення ним 60 років по серпень 2019 року включно.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 цього Кодексу збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Отже, поняття "збитки" передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Збитки позивача полягають не в його реальних втратах, яких він зазнав або зазнає, а в тих доходах, які позивач недоотримав або недоотримає внаслідок порушення його цивільного права (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 травня 2016 р. у справі N 6-237цс16).

Але судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, а тому рішення суду першої інстанції підлягає до скасування та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 з 07.06.1991 року по 14.06.1999 року працював механіком по ремонту гірничого обладнання в Бориславчиському кар'єрі, а з 15.06.1999 року по 15.04.2002 рік головним механіком у Первомайському кар'єрі «Граніт». Така робота дає право на пенсію на пільгових умовах за списком N 2, проте пенсія ОСОБА_7 не була йому оформлена з серпня 2016 року. Підставою відмови в призначенні пенсії в серпня 2016 році стало те, що період роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 14 червня 1999 року на посаді механіка та за період з 15 червня 1999 року по 09 листопада 2000 року не може бути виключено до його пільгового стажу, так як відповідач вперше провів атестацію робочого місця лише в 2000 році.

Задовольняючи позов, колегія суддів виходить із того, що Первомайського кар'єру «Граніт» порушило вимоги Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, вчасно не провело атестацію робочого місця ОСОБА_7, й саме з вини відповідача Первомайського кар'єру «Граніт» не було призначено пенсії за віком на пільгових умовах в серпня 2016 року ОСОБА_7, така пенсія йому може бути призначена лише в серпні 2019 року за вислугою років й Первомайський кар'єр «Граніт» зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в розмірі, що відповідає сумі його не отриманої пенсії за період з серпня 2016 року по серпень 2019 року ( за десять місяців що пройшли серпень 2016 року - червень 2017 року одноразово 9 847,10 гривни та в послідуючому за липень 2017 року по серпень 2019 року включно по 984,71 гривна щомісячно).

Такий висновок суду апеляційної інстанції буде відповідати правовому висновку ВСУ висловленому ним 18.06.2008 року у справі №6-251св08.

Апеляційна скарга та позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору при подачі позовної заяви в розмірі 640 грн. та при подачі апеляційної скарги в розмірі 704 грн., а всього 1344 гривни.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, ст.309, 316, ЦПК України, колегія суддів судової палати,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2017 року задоволити, а рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_7 до Первомайського кар'єру «Граніт», третя особа: Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про стягнення збитків, задоволити.

Стягнути з Первомайського кар'єру «Граніт» (р/р26009101916 в 2 відділенні МОД «Райффайзен Банк Аваль» МФО 316182, код 00292356) на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.к. НОМЕР_1 одноразово 9 847,10 ( дев'ять тисяч вісімсот сорок сім грн.. та 10 коп.) гривни за період з 11.08.2016 року по 01.07.2017 року та в послідуючому за липень 2017 року по серпень 2019 року включно по 984,71 ( дев'ятсот вісімдесят чотири гривни 71 коп.) гривна щомісячно.

Стягнути з Первомайського кар'єру «Граніт» на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі в сумі 1344 (одна тисяча триста сорок чотири) гривни.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів, починаючи з часу його проголошення.

Головуючий :

Судді :