Ухвала суду № 67000250, 08.06.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1223/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4секретарОСОБА_5

за участю:

представника заявника ОСОБА_6

відповідача ОСОБА_7

представника відповідача ОСОБА_8

представника третьої особи ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2017 року у справі за заявою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 - ОСОБА_6 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 до ОСОБА_10, ОСОБА_7 Мірзоєвича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогруп-ЛТД», треті особи: Державний нотаріус ОСОБА_12, Приватний нотаріус ОСОБА_13, Черкаська міська рада, Комунальне підприємство «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації», Закрите акціонерне товариство «Агрошляхбуд», про визнання правочинів недійсними, -

в с т а н о в и л а :

27 березня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_11 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу обєкту нерухомості від 17.11.2015 року, укладений між ТОВ «Євро груп-ЛТД» та ОСОБА_7; визнати недійсним договір дарування від 07.11.2016 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_10; скасувати в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 778056271101 щодо права власності ОСОБА_10 на обєкт нерухомості по вул. Сурікова, 12/11 у м. Черкаси.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_11 вказувала, що відповідачі між собою уклали договори із зазначенням неіснуючого кадастрового номеру земельної ділянки (7110136400:05:026:0006), на підставі недійсної кадастрової довідки, а також договір дарування між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 взагалі містить інший предмет ніж договір купівлі-продажу між ОСОБА_7 та ТОВ «Єврогруп-ЛТД».

Відповідач ОСОБА_10 вчиняє незаконні дії стосовно самозахвату частини території, яка на праві користування належить третій особі і була передана позивачці.

Крім того, щодо незаконних дій ОСОБА_7 порушено кримінальне провадження, про що в ЄРДР було внесено відомості за № 12017251010002020 від 01.03.2017 року.

04 квітня 2017 року представник ФОП ОСОБА_11 - ОСОБА_6 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження обєкту нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_10 та складається з: підїзних залізничних колій № 1, огорожі № 5, навісу Н, підпірної стіни 7, огорожі № 8-10, замощення ІІ-ІІІ, реєстраційний номер обєкта нерухомості 778056271101.

Позивачка та її представник вважають, що вказані дії відповідачів свідчать про існування ризиків відчуження нерухомого майна за вказаними договорами третім особам, що унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тому просила суд задовольнити заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2017 року заяву задоволено, накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню обєкту нерухомого майна: підїзних залізничних колій № 1, огорожі № 5, навісу Н, підпірної стіни 7, огорожі № 8-10, замощення ІІ-ІІІ, реєстраційний номер обєкта нерухомості 778056271101, що належить на праві власності ОСОБА_10.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_10, оскаржив її в апеляційному порядку, і посилаючись на її невідповідність нормам процесуального права, просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_11 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_10 , ОСОБА_7 Мірзоєвича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогруп-ЛТД», треті особи: Державний нотаріус ОСОБА_12 , Приватний нотаріус ОСОБА_13, Черкаська міська рада, Комунальне підприємство «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації», Закрите акціонерне товариство «Агрошляхбуд» про: визнання недійсним договору купівлі продажу обєкту нерухомості від 17.11. 2015 року, укладеного між ТОВ «Єврогруп- ЛТД» та ОСОБА_7 Мірзоєвичем; визнання недійсним договору дарування від 07.11. 2016 року, укладеного між ОСОБА_7 Мірзоєвичем та ОСОБА_10; скасування у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 77805627110101 щодо права власності ОСОБА_14 на обєкт нерухомості по вул. Сурікова, 12/11, що у м. Черкаси (а.с.14).

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви представника ОСОБА_11 - ОСОБА_6, суд першої інстанції прийшов до висновку, з чим погоджується і колегія суддів, про необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позову, оскільки спір між сторонами виник з приводу зазначеного нерухомого майна, яким на даний час володіють сторони. Так, позивачкою оскаржуються договори купівлі-продажу та дарування зазначеного у заяві про забезпечення позову нерухомого майна, а тому можливість відчуження спірного майна призведе до ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності заявлених позовних вимог. Вжиті заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності та повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне звернення з такою заявою може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

В п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при розгляді заяви про забезпечення позову суд першої інстанції врахував вказані роз'яснення та прийшов до правильного висновку про співмірність вжитих заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, оскільки незастосування заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Крім того, у разі відмови в задоволенні позовних вимог, вжиті заходи забезпечення позову будуть скасовані.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому скасуванню чи зміні не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не впливають на законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 відхиляє, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2017 року про забезпечення позову - залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 - відхилити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2017 року у справі за заявою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 - ОСОБА_6 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 до ОСОБА_10, ОСОБА_7 Мірзоєвича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогруп-ЛТД», треті особи: Державний нотаріус ОСОБА_12, Приватний нотаріус ОСОБА_13, Черкаська міська рада, Комунальне підприємство «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації», Закрите акціонерне товариство «Агрошляхбуд», про визнання правочинів недійсними - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку до суду касаційної інстанції не підлягає.

Головуючий :

Судді :