Рішення № 6700017, 12.11.2009, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-1644/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарях Огренда І.М., Козачук О.С.,

за участю: представника позивача Семочкіної-Михайлік В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі ВАТ «Райфайзен Банк Аваль») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, договорів поруки та стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з таким позовом в якому вказувало, що 17 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/08-112/68286, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти на споживчі потреби в сумі 15 000 гривень строком на 36 місяців, а останній зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 24 % річних від суми залишку заборгованості.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є право позивача вимагати сплату неустойки та дострокового повернення всієї суми кредиту.

Згідно в цей же день укладених договорів поруки відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 поручилися за вчасне та повне виконання зобовязань зі сторони боржника та зобовязалися відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_1 перед позивачем за порушення ним умов кредитного договору.

Проте, позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконував не належним чином, в звязку з чим станом на 29 липня 2009 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 10707,69 грн., в тому числі:

- заборгованість за кредитом - 10 030,89 грн.,

- заборгованість за відсотками 417,18 грн.,

- пеня за порушення умов договору 259,62 грн.

Враховуючи вказані обставини, а також те, що відповідачі порушили істотні умови договорів, позивач просив про дострокове розірвання кредитного договору, договорів поруки та стягнення з них в солідарному порядку заборгованості, а також всіх сплачених судових витрат.

В подальшому ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надало уточнення до позову в якому, виходячи з часткового добровільного погашення відповідачами боргу, зменшило розмір вимог до 6223,61 грн.

Представник позивача Семочкіна-Михайлік В.Є. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проте відмовилася від стягнення судових витрат, які були відшкодовані відповідачами до винесення рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, однак надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та повне визнання позовних вимог.

ВідповідачіОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не зявилися, належним чином про час та місце розгляду справи повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, тому суд вважав можливим розглядати справу без участі відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що 17 вересня 2007 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» уклало в письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір № 014/08-112/68286, в якому сторони узгодили всі його умови (а.с. 20-23).

З договору та інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що банк зобовязався видати позичальнику, а в подальшому - видав кредит (відкрив невідновлювальну кредитну лінію) на споживчі потреби в сумі 15 000 грн. на строк до 17 вересня 2010 року (включно).

Зі своєї сторони позичальник зобовязався щомісячно частинами повертати отриманий кредит відповідно до узгодженого сторонами графіку та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 24 % річних (а в разі порушення договору 29 % річних).

Згідно договору наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата ним банку пені в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та можливість дострокового стягнення всієї суми заборгованості.

Разом з тим, згідно договорів поруки від 17 вересня 2007 року відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 поручилися за вчасне та повне виконання зобовязань зі сторони боржника та зобовязалися відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_1 перед позивачем за порушення ним умов кредитного договору (а.с. 26-30).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі, а також порукою.

Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним (про що останній та поручителі були повідомлені) в звязку з чим станом на 29 липня 2009 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 10707,69 грн., в тому числі:

- заборгованість за кредитом - 10 030,89 грн.,

- заборгованість за відсотками 417,18 грн.,

- пеня за порушення умов договору 259,62 грн.

Проте, виходячи з того, що заборгованість за відсотками та пенею була повністю сплачена після відкриття провадження по справі, а станом на 12 листопада 2009 року є лише заборгованість за кредитом в сумі 6223,61 грн., тому саме вона на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлагає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Водночас з положень ч. 2 ст. 651 ЦК України вбачається можливість дострокового розірвання судом договору на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки матеріали справи вказують на те, що позичальник порушив істотні умови договору щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків, внаслідок чого позивач позбавляється можливості отримати ці кошти в позасудовому порядку (реальна шкода) та використовувати їх для подальшої господарської діяльності (упущена вигода), тому кредитний договір підлягає розірванню.

Що стосується вимог про розірвання договорів поруки, укладених між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, то суд виходить з положень ч. 1 ст. 559 ЦК України, згідно якої порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання.

Виходячи з цих обставин, а також того, що суд дійшов висновку про необхідність припинення основного зобовязання шляхом розірвання кредитного договору, наслідком чого є припинення дії договорів поруки, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В звязку з добровільним відшкодуванням понесених стороною судових витрат, вони стягненню з відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості задовольнити повністю.

Розірвати кредитний договір № 014/08-112/68286, укладений 17 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» таОСОБА_1.

Стягнути в солідарному порядку з боржника ОСОБА_1 та його поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/08-112/68286 від 17 вересня 2007 року , що утворилася станом на 12 листопада 2009 року в сумі 6 223 (шість тисяч двісті двадцять три) гривні 61 копійка, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (транз/рахунок 29090312 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 24779442).

В задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договорів поруки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя /підпис/ О.В. Вуїв

Згідно з оригіналом: суддя: