Постанова № 66997027, 30.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - Данкєвої З.Р.,

представника третьої особи - Погорєлова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2017р. по справі № 820/4756/16

за позовом ОСОБА_1

до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова треті особи: Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківської обласної філії,

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просив: визнати незаконними дії відповідача щодо здійснення відрахувань із його пенсії; зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу грошових сум, які незаконно були відраховані з його пенсії, з урахуванням індексу інфляції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 р. позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду Україні в Червонозаводському районі м. Харкова щодо здійснення відрахувань із пенсії позивача на підставі постанови старшого державного виконавця Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 01.07.2013 р.; зобов'язано Управління Пенсійного фонду Україні в Червонозаводському районі м. Харкова повернути позивачу грошові кошти, які були неправомірно відраховані з його пенсії; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 р. замінено неналежного відповідача - Управління Пенсійного фонду Україні в Червонозаводському районі м. Харкова правонаступником - Слобожанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що з 26.02.1982 р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності 2 групи від загального захворювання за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

02.02.2010 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі № 2-296/09 для виконання рішення Червонозаводського суду м. Харкова від 28.09.2009 р. по справі № 2-296/09, яке набрало законної сили, видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління заборгованості та судових витрат в розмірі 19174, 16 грн., зі строком пред'явлення цього виконавчого листа до виконання до 25.12.2012 р.

Постановою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 09.03.2010 р. відкрито виконавче провадження ВП №18110105 на підставі вищезазначеного виконавчого листа.

ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківської обласної філії до Червонозаводського ВДВС ХМУЮ подано заяву про звернення стягнення на пенсію боржника ОСОБА_1 за виконавчим листом № 2-269/09 від 02.02.2010 р. без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника та направлення виконавчого листа до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова.

Постановою ВП № 18110105 про здійснення відрахування та виплат із доходу боржника від 01.07.2013 р. (в подальшому - Постанова від 01.07.2013 р.), винесеною державним виконавцем Червононозаводського ВДВС ХМУЮ Шейною О.С., у зв'язку з тим, що позивач отримує пенсію в УПФУ Червонозаводського району м. Харкова, звернено стягнення боргу з усіх видів заробітку (доходу), що належать боржнику після відрахування податків у розмірі 20% від заробітку (доходу) боржника, до повного погашення боргу, який становить 19174, 16 грн. (борг за кредитним договором та судовий збір) та направлено цю постанову до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова.

На підставі вищезазначеної постанови державного виконавця, відповідачем здійснювалися відрахування з пенсії відповідача для виконання судового рішення.

Позивач зазначені дії відповідача вважає необґрунтованими, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно вчинено дії зі здійснення відрахувань із пенсії ОСОБА_1, оскільки пенсія позивача не є його заробітком або доходом, а належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повернути позивачеві грошових коштів, які були неправомірно відраховані з його пенсії.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтєю 124 Конституції України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України. Аналогічна правова позиція закріплена статтею 129-1 Конституції України ( в редакції чинній на момент прийняття рішення).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Системний аналіз статей 68, 69 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що пенсія боржника є його доходом, на який може бути звернено стягнення державним виконавцем.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що, оскільки пенсія позивача не є його заробітком або доходом, то дії відповідача протиправні.

Частиною 6 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Згідно ст. 90 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем правомірно здійснювалися відрахування з пенсії ОСОБА_1 на виконання Постанови від 01.07.2013 р., яка винесена державним виконавцем за заявою стягувача про звернення стягнення на пенсію боржника, під час виконання рішення Червонозаводського суду м. Харкова від 28.09.2009 р., яке набрало законної сили. Станом на теперішній час Постанова від 01.07.2013 р. є чинною.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та не підлягають задоволенню, так як відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем правомірно вчинено дії щодо здійснення відрахувань із пенсії ОСОБА_1 на підставі постанови старшого державного виконавця Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 01.07.2013 року, оскільки здійснювати такі відрахування це обов'язок відповідача, а не його право.

Доводи позивача та його представників , що відповідач не повинен був виконувати Постанову від 01.07.2013 р., у зв'язку з відсутністю в її резолютивній частині прямої вказівки на необхідність здійснення відрахувань саме з пенсії боржника , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в цій постанові зазначено, що підставою для її винесення є отримання пенсії боржником і наявність заяви стягувача про звернення стягнення на пенсію боржника.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 р., відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2017р. по справі № 820/4756/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 06.06.2017 р.