Ухвала суду № 66996931, 07.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 р.Справа № 820/360/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року по справі № 820/360/17 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ФОП ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи, оформлене листом № 8138/10/202318023 від 16.12.2016;

- зобов'язати Харківську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області здійснити реєстрацію суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Постановою окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року позов задоволено (а.с.54-55, 56-60).

Скасовано рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи, оформлене листом №8138/10/202318023 від 16.12.2016.

Зобов'язано Харківську об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про реєстрацію суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішене питання щодо судових витрат.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.66-67). Апелянт зазначає, що внаслідок наявності у позивача податкового боргу станом на час звернення із заявою про реєстрацію як платника єдиного податку 3 групи, в зв'язку з чим відповідно до вимог п.п.291.5.8 п.291.5 ст.291 ПК України позивачу обґрунтовано відмовлено у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Від позивача надійшли письмові заперечення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства, як суб'єкт господарювання.

15.12.2016 року позивачем до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2017 року та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему (а.с. 18-21).

Листом № 8138/10/202318023 від 16.12.2016 за підписом в.о. начальника Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області повідомлено позивача з посиланням на приписи п.п.291.5.8 п.291.5 ст. 291 глави 1 Закону України №4014-VI від 04.11.2011 року, що станом на 15.12.2016 року заявник має заборгованість за платежем єдиний податок з фізичних осіб 128980, 43 грн., а отже позивачу відмовлено у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2017 року (а.с.22).

Відповідно до п.291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 292.16 ст. 292 Податкового кодексу України право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України передбачено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Приписами пп.298.1.4 п.298.1 ст. 298 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою.

При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому суд зазначає, що за приписами пп. 291.5.8 п.291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Як було встановлено під час судового розгляду справи, за наявними в матеріалах справи доказами та з наданих представниками сторін пояснень судами встановлено, що підставою для відмови позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2017 року слугувало твердження контролюючого органу про наявність у ФОП ОСОБА_1 заборгованості за платежем єдиний податок з фізичних осіб у сумі 128980,43 грн.

В той же час, як встановлено судом першої інстанції, що позивач з метою оскарження позиції відповідача щодо наявності у неї податкового боргу зверталась до суду про що свідчать надані до суду судові рішення у справах №820/6902/15 про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №1812-25 від 20.05.2015 року на суму 114 177, 12 грн.,

та №820/2229/16 про визнання незаконною та скасування податкової вимоги №1913-17 від 14.04.2016 Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, відповідно до якої платник податків зобов'язаний терміново сплатити суму податкового боргу у розмірі 128 980, 43 грн.

Матеріали справи містять копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року у справі №820/6902/15 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - приватне акціонерне товариство "Банк Національний кредит", про скасування податкової вимоги.

В рамках судового розгляду справи №820/6902/15 судом скасовано податкову вимогу № 1812-25 від 20.05.2015 на суму 114177 грн. 12 коп., винесену Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. по справі № 820/6902/15 залишено без змін.

Також, як зазначено судом першої інстанції, що було враховано, що матеріали справи містять постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 року у справі №820/2229/16 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги, відповідно до якої судом позовні вимоги задоволено та визнано незаконною та скасовано податкову вимогу № 1913-17 від 14.04.2016 року Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Судом під час судового розгляду справи №820/2229/16 було встановлено, що позивачем, ФОП ОСОБА_1, 26 січня 2016 року подано до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця, у якій зазначено суму доходу за 2015 рік у розмірі 10000000,00 грн. Сума податку, відповідно до декларації за звітній період за 4 % ставкою, склала 400000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1 від 05 червня 2015 року на загальну суму 114080,12 грн.; квитанції №0825066190 від 16 червня 2015 року на загальну суму 97,00 грн.; платіжного доручення №1 від 18 серпня 2016р. на загальну суму 4570,72 грн.; платіжного доручення №22 від 18 листопада 2016р. на загальну суму 182,83 грн.; платіжного доручення №5 від 30 грудня 2016 року на загальну суму 281069,33 грн. Усього позивачем у 2015 році сплачено єдиного податку 400000,00грн.

У зв'язку з зазначеним суд прийшов до висновку, що платником податків у повному обсязі виконаний обов'язок перерахування єдиного податку контролюючому органу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 року у справі №820/2229/16 залишено без змін.

Отже, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 року у справі №820/2229/16 у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, у відповідності до положень ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З врахуванням зазначеного, судовими рішеннями в рамках розгляду адміністративних справ було дослідження питання наявності податкового боргу у позивача, на який вказано контролюючим органом.

Оскільки судом в рамках розгляду справи №820/2229/16 було дослідження правомірність податкової вимоги № 1913-17 від 14.04.2016 року Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про наявність податкового боргу у розмірі 128980,43 грн., то суд першої інстанції прийшов до правильного рішення, що посилання відповідача у оскаржуваному рішенні у вигляді листа № 8138/10/202318023 від 16.12.2016 про наявність боргу, є необґрунтованим.

Крім того, суд правильно звернув увагу, що контролюючим органом у оскаржуваному позивачем рішенні про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1, як платника єдиного податку третьої групи інших підстав для відмови не зазначено.

Таким чином, з врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного та законного висновку про наявність підстав для скасування рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи, оформлене листом № 8138/10/202318023 від 16.12.2016.

Також судом, обґрунтовано вирішене питання щодо вимог позивача про визнання протиправним рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання позивача, як платника єдиного податку третьої групи, оформлене листом № 8138/10/202318023 від 16.12.2016, оскільки належним способом захисту порушених прав позивача в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку є саме скасування рішення суб'єкта владних повноважень в частині, що прийнято відповідачем з порушенням норм діючого законодавства.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області здійснити реєстрацію суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1, як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, суд першої інстанції прийшов до мотивованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області здійснити реєстрацію суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

В той же час суд першої інстанції, з урахуванням приписів ч.2 ст..11 КАС України, правомірно вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Харківську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку третьої групи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року по справі № 820/360/17 - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.