Ухвала суду № 66996438, 21.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р.Справа № 2-а-7356/10/1470

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П., Семенюка Г.В.

при секретарі- Алексєєвій Н.М.

за участю представника Приватного виробничо комерційного підприємства «Тіра 2000» - ОСОБА_1

представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного виробничо комерційного підприємства «Тіра 2000»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом Приватного виробничо комерційного підприємства «Тіра 2000»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне виробничо комерційне підприємство «Тіра 2000»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень рішень від 05.05.2010 р. №№ 0000033500/0, 0000043500/0, від 07.07.2010 р. №№ 0000033500/1, 0000043500/1, від 03.08.2010 року №№ 0000033500/2, 0000043500/2 та від 25.10.2010 р. №№ 0000033500/3, 0000043500/3 яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 228 137 грн., застосовану штрафну санкцію у сумі 114 069 грн. та визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 182 121 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 91 061 грн.

Вимоги обґрунтовані доводами позовної заяви.

12.07.2011 р. Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Апелянт не погоджується з висновками суду щодо порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «ВКФ Транс Ойл».

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Предмет розгляду по справі судом першої інстанції вірно визначений як визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 5 травня 2010 р. №№ 0000033500/0, 0000043500/0, від 7 липня 2010 р. №№ 0000033500/1, 0000043500/1, від 3 серпня 2010 р. № № 0000033500/2, 0000043500/2 та від 25 жовтня 2010 р. № № 0000033500/3, 0000043500/3.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2007 р. до 31 грудня 2009 р., валютного та іншого законодавства за той же період за результатами якої 20 квітня 2010 р. складено акт № 1512/35-10/31764622.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем ст. 5 п. 5.3. пп. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість» по факту включення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених ТОВ «ВКФ Транс-Оіл»та про факту включення до складу податкового кредиту з ПДВ суд за податковими накладними отриманими від ТОВ «ВКФ Транс-Оіл».

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 5 травня 2010 р. прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000033500/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 228 137,0 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 114069,0 грн. та № 0000043500/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 182 121,0 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 91 061,0 грн.

Зазначенні рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку та за результатами прийняті податкові повідомлення-рішення від 7 липня 2010 р. №№ 0000033500/1, 0000043500/1, від 3 серпня 2010 р. №№ 0000033500/2, 0000043500/2 та від 25 жовтня 2010 р. №№ 0000033500/3, 0000043500/3 якими первісне рішення залишене без змін.

Відповідно до зазначеного акту перевірки в рамках досудового слідства по кримінальній справі № 109800046, допитаний в якості свідка директор ТОВ «ВКФ Транс-Оіл»ОСОБА_3 пояснив, що він не укладав договорів з позивачем та не підписував первинної бухгалтерської документації на адресу позивача. Такий факт, на думку відповідача, також підтверджується і висновком експерта № 986 судово-почеркознавчої експертизи. Однак судом першої інстанції при вирішені справи таке не прийняте до уваги оскільки відповідні факти не встановлені вироком по кримінальній справі, що унеможливлює застосування положень ч. 4 ст. 72 КАС України.

Судом першої інстанції в порядку ст. 77 КАС України в якості свідка був допитаний ОСОБА_3 який пояснив суду, що він створив ТОВ «ВКФ Транс-Оіл» за домовленістю та за винагороду, але у подальшому ніколи не виконував жодних функцій директора підприємства, йому не відомо яку господарську діяльність воно веде, що підтвердив при огляді видаткових та податкових накладних.

Показання свідка ОСОБА_3 узгоджуються з поясненнями директора приватного виробничо комерційного підприємства «Тіра 2000»ОСОБА_1

Такі показання свідка ОСОБА_3 прийняті судом першої інстанції в якості належних та допустимих доказів по справі.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що первісні бухгалтерські документи по витратам позивача, понесені у зв'язку із купівлею у ТОВ «ВКФ Транс-Оіл»товару не відповідають вимогам ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та відповідно відповідач вірно дійшов висновку про порушення позивачем ст. 5 п. 5.3. пп. 5.3.9 абз. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також висновок податкового органу щодо порушення позивачем ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»визнаний правомірним оскільки податкові накладні підписані ОСОБА_3 не можуть використовуватись позивачем для включення сплаченого в ціні товару податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до вимог ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»та п. п. 2, 5, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 5 травня 2010 р. №№ 0000033500/0, 0000043500/0, від 7 липня 2010 р. №№ 0000033500/1, 0000043500/1, від 3 серпня 2010 р. № № 0000033500/2, 0000043500/2 та від 25 жовтня 2010 р. № № 0000033500/3, 0000043500/3 прийняті при дотримані вимог ч. 3 ст. 21 КАС України при порушенні позивачем вимог ст. 5 п. 5.3. пп. 5.3.9 абз. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість».

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного виробничо комерційного підприємства «Тіра 2000»- залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом приватного виробничо комерційного підприємства «Тіра 2000»до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення рішення без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: ОСОБА_4

Судді: Коваль М.П.

ОСОБА_5