Ухвала суду № 66995533, 23.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2012 р.Справа № 2-а-1694/11/2170

Категорія: 9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді ОСОБА_3розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства підприємства матеріально-технічного забезпечення «Херсонресурси»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства підприємства матеріально-технічного забезпечення «Херсонресурси»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування рішення про застосування штрафної санкції,

встановила:

Позивач ПАТ підприємство матеріально-технічного забезпечення «Херсонресурси»23.03.2011 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі - відповідач, ДПІ, в якому просило скасувати рішення ДПІ від 24.12.2010 року №0017632307 про застосування до позивача штрафної санкції на суму 30144,40 грн. за порушення пункту 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем був порушений визначений законодавством порядок проведення перевірки позивача, а також зазначає, що наведеного в акті перевірки порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивач не допускав.

В наданих суду письмових запереченнях на позов ДПІ посилається на те, що висновки акту перевірки щодо виявлених порушень ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та до позивача правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року в задоволені позовних вимог приватного акціонерного товариства підприємства матеріально-технічного забезпечення «Херсонресурси»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні було відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ підприємство матеріально-технічного забезпечення «Херсонресурси», з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.12.2010 року №0017632307 ДПІ застосувала до позивача штраф на суму 30144,40 гривень за порушення пункту 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підставою для винесення вказаного рішення стали результати акту перевірки №1233/21/22/23/19221790/1233 від 20.12.2010 року (№ бланку 003433), відповідно до якого перевірявся належний позивачу магазин оптової торгівлі.

Перевірка проведена податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі виданого їм відповідачем направлення на перевірку №2436/237 від 01.12.10 року.

При вирішені питання щодо законності дій ревізорів, пов'язаних з проведенням вищевказаної перевірки позивача, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтями 111, 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», які були чинними до 01.01.2011 року, були передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Проте, як слідує з назви статті 111 - «Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)», а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 111 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вважаються позаплановими.

Виходячи з системного аналізу статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», судом 1-ї інстанції був зроблений вірний висновок про урегульованість підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 цієї статті. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 111 того ж Закону, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

У межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

Частиною 8 ст. 111 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року №355, передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку

Таким чином, вірним є висновок суду 1-ї інстанції про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.

До матеріалів справи долучений наказ ДПІ від 23.11.2010 року №377 «Про затвердження плану перевірок», а також затверджений цим наказом план проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на грудень 2009 року, в якому передбачена і перевірка позивача.

Обґрунтованими визнає суд посилання ДПІ на те, що визначені ст. 111 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 111 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні".

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що дії податкового органу, які пов'язані із організацією та проведенням 20.12.2010 року перевірки позивача та оформленням результатів її проведення, відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на порушення якого вказує ДПІ у спірному рішенні, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, виходячи зі змісту наведених положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які проводять розрахункові операції із застосуванням РРО, повинні проводити через РРО як операції з продажу товарів, так і операції з видачі коштів за повернутий товар.

В акті перевірки перевіряючими було зазначено, що позивач не провів через РРО операції з повернення товарів на загальну суму 6028,88 гривень, останній Z-віт №680 за 15.12.2010 року.

Згідно звітів позивача про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) форми №ЗВР-1 у рядку 7 цих звітів позивач визначав суми, що видані при повернені товару, а саме: за квітень 2010 року - 5978,30 гривень, за травень 2010 року - 43,02 гривень та за серпень 2010 року -7,56 гривень, а всього на загальну суму 6028,88 гривень.

В судовому засіданні була досліджена книга обліку розрахункових операцій №2103010843р/2, яка була перевірена ревізорами при проведені перевірки, в якій за квітень, травень та серпень 2010 року не відображені операції із видачі коштів за повернутий товар.

Отже, подавши до ДПІ звіти форми №ЗВР-1 за квітень, травень та серпень 2010 року позивач самостійно вказав на проведені ним операції з видачі сум при повернені товару на загальну суму 6028,88 гривень, проте не провів ці операції через реєстратор розрахункових операцій згідно з приписами п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Пояснення представника позивача на допущені касиром позивача помилки при проведені розрахункових операцій, в ході яких касир вибивала зайві суми надходження, у зв'язку із чим вимушена була проводити операції «службова видача», суд 1-ї інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги оскільки: по-перше, відповідно до Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 року операція «службова видача»готівки з місця проведення розрахунків не пов'язана з проведенням розрахункових операцій і не передбачає повернення коштів покупцю; по-друге, позивач у звітах форми №ЗВР-1 за квітень, травень та серпень 2010 року самостійно вказав на проведення операцій з видачі коштів за повернутий товар.

Слід зазначити, що згідно з п. 4.7 вищевказаного Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Позивач не спростував того факту, що зазначений в акті перевірки і належний йому реєстратор розрахункових операцій Sі1ех-6004.07 забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, а отже не дає позивачу права реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача".

На думку колегії суддів, суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем не дотримано вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині проведення через РРО розрахункових операцій з видачі коштів за повернутий товар на загальну суму 6028,88 гривень, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованим застосування до позивача спірним рішенням на підставі п.1 ст.17 вказаного закону штрафної санкції на суму 30144,40 гривень.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства підприємства матеріально-технічного забезпечення «Херсонресурси»залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства підприємства матеріально-технічного забезпечення «Херсонресурси»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування рішення про застосування штрафної санкції залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/ОСОБА_1Суддя:/підпис/ОСОБА_2 Суддя:/підпис/ОСОБА_3