Ухвала суду № 66995317, 06.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/485/17 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2016р. № 0004621406.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 14.12.2016р. № 0004621406.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 зареєстрований 24.10.2002р. як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було прийнято наказ від 29.11.2016р. № 1579 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_5 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), та видано головним державним ревізорам-інспекторам відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС України у Чернігівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направлення на перевірку від 29.11.2016р. № 2352, № 2353.

01.12.2016р. посадовими особами Головного управління ДФС у Чернігівській області було проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_5, за результатами якої, складено акт, який зареєстрований в органі ДФС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 02.12.2016р. за № 0318/25/18/РРО/2650513811.

У вищевказаному Акті перевірки було зафіксовано порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а саме пива «Чернігівське світле» 1,2 л в кількості 12 пляшок. Накладні на дане пиво відсутні, до перевірки не надані.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу одинадцятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2016р. № 0004621406, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі їх порушення, нести відповідальність передбачену Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Частиною 1 ст. 16 вказаного Закону визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з частинами 36 та 37 статті 15 Закону № 481/95-ВР, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру, а внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Відповідно до абзаців 21, 22 статті 1 Закону № 481/95-ВР, місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

В силу абзацу 11 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, у разі зберігання спирту або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Слід зазначити, що метою правового регулювання відносин із зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів є забезпечення контролю за їх виробництвом і обігом. Нарівні з місцями виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, які вказуються у ліцензіях на право здійснення відповідних видів діяльності, законодавець запровадив реєстрацію їх місця зберігання у Єдиному державному реєстрі для забезпечення повного контролю за процесом виробництва і реалізації підакцизної продукції.

Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що фінансові санкції у вигляді штрафу застосовуються до суб'єктів господарювання, якщо в процесі виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями алкогольні напої зберігаються у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002р. № 251, до Єдиного реєстру вносяться, зокрема, місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За правилами пункту 2.2 вказаного Порядку, заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2. До заяви додаються: документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам, видана Департаментом або його регіональними управліннями, - у разі реєстрації місця зберігання спирту; нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше).

Як вбачається з матеріалів справи, у ФОП ОСОБА_5 відсутня ліцензія на здійснення торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, позивач не є суб'єктом правопорушення, передбаченого статтею 15 Закону № 481/95-ВР, оскільки ліцензія на здійснення торгівлі алкогольними напоями у нього була відсутня, а виявлені дванадцять пляшок пива «Чернігівське світле» 1,2 належали позивачу, який зберігав їх нетривалий час у підсобному приміщенні належного йому магазину.

Фінансові санкції у вигляді штрафу застосовуються до суб'єктів господарювання, якщо в процесі виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями алкогольні напої зберігаються у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Вказані висновки підтверджуються і судовою практикою, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2016р. у справі № 825/1574/15-а.

Крім того, судом першої інстанції вірно звернуто уваго на те, що згідно постанови Семенівського районного суду Чернігівської області від 18.01.2017р. у справі № 744/1103/16-п, яка є обов'язковою для суду, згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питанні, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, встановлено, що позивачем було придбано пиво «Чернігівське світле» 1,2 у кількості 12 пляшок для власного споживання без мети реалізації.

Доводи апелянта з приводу того, що виявлене ним порушення підтверджується Актом перевірки, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказаний Акт, в розумінні ст. 70 КАС України, не є належним доказом на підтвердження того, що мало місце порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За таких обставин, оскільки встановлено відсутність факту порушення позивачем вимог статті 15 Закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 14.12.2016р. № 0004621406.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собків Я.М.

Повний текст ухвали виготовлено 08.06.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Собків Я.М.

Грибан І.О.