Ухвала суду № 66995236, 08.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року по справі

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега» до ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання недійсною та скасування податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі – ТОВ «Омега») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – ОВПП ДФС), в якому просить визнати недійсною та скасувати податкову консультацію відповідача №8473/10/НОМЕР_1 від 21.11.2016 року; зобов’язати відповідача надати податкову на звернення №441 від 21.10.2016 року з урахуванням висновків суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі 3 200 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОВПП ДФС подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п. 52.1, 52.2 ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до приписів ч. 1 п. 53.3 ст. 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Судом встановлено, що листом №441 від 21.10.2016 року ТОВ «Омега» звернулося до ОВПП ДФС щодо надання письмової індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, а саме щодо порядку відображення від’ємного значення об’єкту оподаткування, яке на підставі передавального балансу перейшло ТОВ «Омега» як правонаступнику від ТОВ «РТЦ».

21.11.2016 року ОВПП ДФС листом №8473/10/НОМЕР_1 надало позивачу податкову консультацію, якою роз'яснило, що фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що припинив свою діяльність в процесі реорганізації шляхом приєднання, оскільки нормами ПК України в редакції, чинній з 01.01.2015 року це не передбачено.

Не погодившись з даними обставинами позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Підпунктом 98.2.2 п. 98.2 ст. 98 ПК України визначено, що якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

Аналогічні приписи визначенні також приписами п.1 ст. 104 ЦК України.

Крім того п.2 ст.107 ЦК України встановлено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що протоколом №05-15 від 30.04.2015 року загальними зборами учасників ТОВ «РТЦ», в зв’язку з припиненням власної діяльності та приєднанням до ТОВ «Омега» прийнято рішення про передачу йому усього належного їм майна, а також прав та обов'язків на підставі затвердженого передавального акту.

14 грудня 2015 року протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Омега» №13-15 прийнято рішення про приєднання до свого складу ТОВ «РТЦ», шляхом прийняття його документів довгострокового зберігання, збільшення власного статутного капіталу та внесення змін до статуту.

Приписами пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що порядок визначення об'єкта оподаткування базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності та скоригованого на різниці, які передбачені розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Приписами п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 163 від 07.07.1999 року визначено, що якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає в балансі активи та зобов’язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ПК України не містить заборон на врахування правонаступником фінансового результату платника податку, що припинив свою діяльність в результаті реорганізації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України передбачений один із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, а саме презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

В силу викладеного є вірним висновок суду першої інстанції, що станом на 30.04.2015 року, тобто на дату затвердження передавального акту ТОВ «РТЦ, у ТОВ «Омега» була наявна можливість на включення його фінансових результатів до складу від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та права зменшення власного фінансового результату до оподаткування на зазначені суми відповідно до приписів пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК України, а тому надана позивачу відповідачем податкова консультація у вигляді листа №8473/10/НОМЕР_1 від 21.11.2016 року не відповідає нормам чинного податкового законодавства.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Відповідно до приписів ст. 94 КАС України, суд першої інстанції правомірно стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену ним суму судового збору в розмірі 3 200 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай