Рішення № 66991746, 08.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.2017 Справа № 904/5347/17За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпро

про стягнення 60 138,79 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №49 від 06 лютого 2017 року, представник

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" пеню у розмірі 55 166,73 грн. та 3% річних у розмірі 4 972,06 грн., а всього 60 138,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 11-16/20 від 12 серпня 2016 року в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції. У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 14.01.2017 по 27.02.2017 у сумі 4 972,06 грн.

На підставі пункту 8.6 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 55 166,73 грн. за загальний період з 13.01.2017 по 01.03.2017.

Відповідач зазначає, що прострочка виконання зобов'язання мала місце. Однак, позивачем невірно здійснені розрахунки, у зв'язку з чим надає контр розрахунок позову, за яким пеня складає 44 420,30 грн., а 3% річних 4 705,03 грн.

Також, 29.05.2017 відповідачем подано клопотання про зменшення пені, в якому просить зменшити розмір пені на 50%. Клопотання обґрунтовує тим, що допущеною відповідачем прострочкою виконання зобов'язання, позивач не зазнав жодних збитків, до того ж ні разу не скористався своїм правом щодо обмеження чи припинення постачання, хоча це є ефективним засобом стимулювання належного виконання зобов'язань. Наявність у позивача можливості стягувати надмірні грошові суми як неустойку, а також здійснення інших нарахувань спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача та джерело отримання додаткових прибутків для позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2017 порушено провадження у справі № 904/5347/17, розгляд справи призначений на 30.05.2017. У судовому засідання 30.05.2017 оголошувалась перерва до 07.06.2017.

У судовому засіданні 07.06.2017 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (покупець) укладено договір поставки №11-16/20, відповідно до п.1.1. якого з метою здійснення господарської діяльності покупець зобов'язується прийняти і сплатити, а постача льник поставити продукцію виробництва Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", іменовану надалі товар.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017. За угодою сторін договір може бути продовжений на подальший термін, що оформляється додатковою угодою (п.п. 11.1, 11.2 договору).

Згідно умов п. 2.1 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в специфікаціях і включають в себе всі збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з поставкою товару.

Ціна на товар може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін в цей договір. Формування ціни на товар, що підлягає поставці згідно з умовами специфікації, відбувається на підставі даних міжнародного журналу "CRU Bulk Ferroalloy Monitor". Основою для формування ціни є ціна в доларах США (WЕ spot доларів за базову тонну) за місяць, що передує відвантаженню.

Умови поставки врегульовано сторонами у розділі 6 договору.

Поставка та ціна товару за договором проводиться на умовах СРТ, залізнична станція - Нижньодніпровськ, Придніпровський з/д. (згідно з умовами "Інкотермс-2000").

Вантажоодержувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 4.

Станція призначення: ст. Нижньодніпровськ, Придніпровській з/д, код станції - 450605. Код ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" ж.д. 6439.

Датою поставки товару та моментом переходу права власності на товар, при поставці з.д. транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції ОСОБА_2 Придніпровської з/д, згідно п.6.1.

Можлива поставка товару на умовах FСА, склад вантажовідправника, автотранспортом покупця.

При поставці товару автотранспортом, датою поставки вважається дата передачі товару покупцеві (найманому їм перевізнику) на складі вантажовідправника, зазначена у накладній на відпуск товару. Моментом переходу права власності на товар є дата поставки товару.

Терміни, і обсяги поставки товару вказуються в щомісячних специфікаціях, які підписуються двома сторонами і є невід'ємною частиною договору.

Поставка товару здійснюється тільки після отримання письмової згоди покупця із зазначенням обсягів і термінів поставки згідно з графіком відвантаження (п.п.6.2-6.4 договору).

07 вересня 2016 року до договору №11-16/20 від 12.08.2016 сторонами підписано Специфікацію №1, відповідно до п. 2 якої, загальна вартість товару, що відвантажується по цій специфікації при базисі поставки СРТ - складає 4 429 521,60 грн. без ПДВ (+/- 5%), ПДВ 885 904,32 грн., сума з ПДВ 5 315 425,92 грн.

Згідно цієї Специфікації поставляється феромарганець марки ФМн78Р25 клас крупності -4 (фракція 10-50мм), упаковка біг-бен постачальника, у кількості 210 т. Термін поставки вересень 2016 року.

05 жовтня 2016 року до договору №11-16/20 від 12.08.2016 сторонами підписано Специфікацію №2, відповідно до п. 2 якої, загальна вартість товару, що відвантажується по цій специфікації при базисі поставки СРТ - складає 18 954 581,80 грн. без ПДВ (+/- 5%), ПДВ 3 790 916,36 грн., сума з ПДВ 22 745 498,16 грн.

Згідно цієї Специфікації поставляється: феромарганець марки ФМн78Р25 клас крупності - 4 (фракція 10-50мм), упаковка біг-бен постачальника, у кількості 490 т.; феросиліцій марки ФС65 клас крупності - 4 (фракція 10-50мм), упаковка біг-бен постачальника, у кількості 350 т. Термін поставки жовтень 2016 року.

02 листопада 2016 року до договору №11-16/20 від 12.08.2016 сторонами підписано Специфікацію №3, відповідно до п. 2 якої, загальна вартість товару, що відвантажується по цій специфікації при базисі поставки СРТ - складає 9 344 699,00 грн. без ПДВ (+/- 5%), ПДВ 1 868 939,80 грн., сума з ПДВ 11 213 638,80 грн.

Згідно цієї Специфікації поставляється: феромарганець марки ФМн78Р25 клас крупності - 4 (фракція 10-50мм), упаковка біг-бен постачальника, у кількості 280 т.; феросиліцій марки ФС65 клас крупності -4 (фракція 10-50мм), упаковка біг-бен постачальника, у кількості 140 т. Термін поставки листопад 2016 року.

02 грудня 2016 року до договору №11-16/20 від 12.08.2016 сторонами підписано Специфікацію №4, відповідно до п. 2 якої, загальна вартість товару, що відвантажується по цій специфікації при базисі поставки СРТ - складає 18 963 430,50 грн. без ПДВ (+/- 5%), ПДВ 3 792 686,10 грн., сума з ПДВ 22 756 116,60 грн.

Згідно цієї Специфікації поставляється: феромарганець марки ФМн78Р25 клас крупності - 4 (фракція 10-50мм), упаковка біг-бен постачальника, у кількості 350 т.; феросиліцій марки ФС65 клас крупності -4 (фракція 10-50мм), упаковка біг-бен постачальника, у кількості 350 т. Термін поставки грудень 2016 року.

Порядок проведення розрахунків врегульовано сторонами у розділі 5 договору.

Оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України протягом 120 календарних днів від дати поставки товару (п. 5.1 договору).

Покупець перераховує грошові кошти постачальнику за реквізитами, зазначеними у розділі 14. Часткова оплата рахунку не допускається (п. п. 5.2, 5.3 договору).

Покупець гарантує постачальнику своєчасне здійснення оплати відповідно до графіка оплат та пункту 5.1. У разі прострочення оплати, постачальник залишає за собою право припинити відвантаження товару на адресу покупця до повного погашення заборгованості. При цьому штрафні санкції згідною з пунктом 8.7 по відношенню до постачальника не застосовуються (п. 5.4 договору).

Позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки додатком до яких є накладні (залізничні накладні):

рахунок №492991 від 15.09.2016 на суму 485 781,10 грн., накладна №31402 від 15.09.2016,

рахунок №493098 від 22.09.2016 на суму 3 428 037,05 грн., залізничні накладні: №45408044 від 22.09.2016, №445408200 від 22.09.2016,

рахунок №493097 від 22.09.2016 на суму 487 060,91 грн., накладна №31417 від 22.09.2016,

рахунок №493164 від 27.09.2016 на суму 485 934,36 грн., накладна №31425 від 27.09.2016,

рахунок №493166 від 27.09.2016 на суму 239 548,55 грн., накладна №31426 від 27.09.2016,

рахунок №493390 від 07.10.2016 на суму 492 285,34 грн., накладна №31447 від 07.10.2016,

рахунок №493399 від 09.10.2016 на суму 2 140 005,04 грн., залізнична накладна: №46015830 від 09.10.2016,

рахунок №493428 від 10.10.2016 на суму 611 210,96 грн., накладна №31449 від 10.10.2016,

рахунок №493429 від 10.10.2016 на суму 981 268,88 грн., накладні №31448 від 10.10.2016 та №31452 від 10.10.2016,

рахунок №493445 від 11.10.2016 на суму 491 356,80 грн., накладна №31456 від 11.10.2016,

рахунок №493453 від 12.10.2016 на суму 491 577,68 грн., накладна №31460 від 12.10.2016,

рахунок №493476 від 13.10.2016 на суму 489 016,80 грн., накладна №31465 від 13.10.2016,

рахунок №493509 від 18.10.2016 на суму 4 261 922,35 грн., залізничні накладні: №46357133 від 18.10.2016 та №46357125 від 18.10.2016,

рахунок №493510 від 18.10.2016 на суму 1 716 575,30 грн., залізнична накладна №46321170 від 18.10.2016,

рахунок №493519 від 18.10.2016 на суму 489 048,60 грн., накладна №31476 від 18.10.2016,

рахунок №493533 від 19.10.2016 на суму 1 212 191,04 грн., накладні №31483 від 19.10.2016 та №31484 від 19.10.2016,

рахунок №493534 від 19.10.2016 на суму 485 793,23 грн., накладна №31482 від 19.10.2016,

рахунок №493588 від 24.10.2016 на суму 973 041,59 грн., накладні №31497 від 24.10.2016 та №31496 від 24.10.2016,

рахунок №493607 від 25.10.2016 на суму 1 707 073,74 грн., залізнична накладна №46640777 від 25.10.2016,

рахунок №493705 від 29.10.2016 на суму 1 699 903,68 грн., залізнична накладна №46800199 від 29.10.2016,

рахунок №493706 від 29.10.2016 на суму 2 110 566,36 грн., залізнична накладна №46800181 від 29.10.2016.

В сою чергу, відповідач розрахувався за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями:

№269 від 16.01.2017 на суму 485 781,10 грн.,

№655 від 27.01.2017 на суму 270 000,00 грн.,

№603 від 26.01.2017 на суму 820 000,00 грн.,

№543 від 25.01.2017 на суму 1 200 000,00 грн.,

№503 від 24.01.2017 на суму 1 800 000,00 грн.,

№740 від 31.01.2017 на суму 550 580,87 грн.,

№935 від 08.02.2017 на суму 492 285,34 грн.,

№934 від 08.02.2017 на суму 1 257 714,66 грн.,

№964 від 09.02.2017 на суму 882 291,18 грн.,

№965 від 09.02.2017 на суму 611 210,96 грн.,

№993 від 10.02.2017 на суму 812 000,00 грн.,

№1071 від 14.02.2017 на суму 169 268,88 грн.,

№1070 від 14.02.2017 на суму 982 934,48 грн.,

№1162 від 16.02.2017 на суму 488 000,00 грн.,

№1125 від 15.02.2017 на суму 489 016,80 грн.,

№1230 від 20.02.2017 на суму 489 048,60 грн.,

№1198 від 17.02.2017 на суму 2 148 000,00 грн.,

№1229 від 20.02.2017 на суму 5 040 481,92 грн.,

№1282 від 21.02.2017 на суму 973 041,59 грн.,

№1496 від 28.02.2017 на суму 997 451,23 грн.,

№1308 від 22.02.2017 на суму 1 707 073,74 грн.,

№1547 від 01.03.2017 на суму 700 000,00 грн.,

№1470 від 27.02.2017 на суму 1 699 903,68 грн.,

№1469 від 27.02.2017 на суму 2 110 566,36 грн.

Позивач посилається на обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище накладними (залізничними накладними), є таким, що настав:

Відповідачем свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконані у повному обсязі, що не заперечується позивачем та підтверджується платіжними дорученнями, однак такі оплати проводились із порушенням строків, визначених у п.5.1 договору, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню та 3% річних.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена п.8.6. договору. Так, у разі порушення покупцем термінів оплати за поставлений товар, передбачених п.5.1., покупець сплачує постачальнику, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, за кожен день прострочення оплати.

Згідно із ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу.

При перевірці розрахунків сторін, судом встановлено невірне визначення позивачем періодів прострочення, не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, допущення арифметичних помилок, у зв'язку з чим пеня, за розрахунком суду, складає 44 420,30 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути три відсотки річних за загальний період з 14.01.2017 по 27.02.2017 у сумі 4 972,06 грн.

У зв'язку із допущенням позивачем аналогічних помилок, що і при нарахуванні пені, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 705,03 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення пені на 50%, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При розгляді заяви про зменшення розміру штрафних санкцій суд має дослідити наявність чи відсутність виняткових обставин для звільнення винної сторони від відповідальності.

Проаналізувавши надані сторонами докази, вбачається що прострочення оплат є незначним, оскільки найбільшим періодом прострочки позивач зазначає 17 днів.

Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені та 3% річних у загальному розмірі 49 125,33 грн.) є непропорційно великим порівняно із відсутністю заборгованості із основного боргу. При цьому, господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України 904/5926/13 від 30.01.2014.

Оскільки суд має право зменшити лише неустойку, а отже пеню, господарський суд вважає за можливе, задля дотримання балансу інтересів сторін, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені не на 50%, а на 30% від розміру пені, яка підлягає до стягнення, що буде становити: 31 094,21грн. (44 420,30 грн. - 30%).

За викладеного, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню 35 799,24грн., з яких пеня у розмірі 31 094,21 грн. та 3% річних у розмірі 4 705,03 грн.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на відповідача без урахування зменшення такої неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 306,99 грн.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49051, м. Дніпро, вул. Винокурова, 4, ідентифікаційний код 33718431) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 11, ідентифікаційний код 00186542) три відсотки річних у сумі 4 705 (чотири тисячі сімсот п'ять) грн. 03 коп., пеню у сумі 31 094 (тридцять одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 21 коп., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1 306 (одна тисяча триста шість) грн. 99 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 08.06.2017