Вирок № 66989247, 08.06.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/1543/17

Провадження №1-кп/242/423/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Пирогової Л. В., секретар судового засідання Клименко А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12017050500000500 від 21.03.2017 року у відношенні ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у Пояменгському л\п Каргопільського району Архангельської області, є громадянкою України, з середньою освітою, не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі; раніше не судимої, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, -

ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Барибінка Ленінського району Тульської області, є громадянкою України, з середньою освітою, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, не працює; має на утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимої; проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, -

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Селидове Донецької області, є громадянином України, з освітою 8 класів, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, не працює; раніше відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимого; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, -

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Донецьк, є громадянином України, з середньо-спеціальною освітою, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, не працює; раніше не судимого; проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, -

-обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Морозюк Л. М., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2017 року близько о 7 годині, точного часу слідством не встановлено, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з метою наруги над могилою та викрадення предметів, що знаходяться у місці поховання, маючи при собі возик, прийшли до кладовища «Михайлівське», що розташовано за адресою: вул. Михайлівська, м. Селидове Донецької області. Перебуваючи на території кладовища «Михайлівське», ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до місця поховання невстановленої особи, розташованого в першому ряді другої ділянки. Підійшовши до вказаної ділянки, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою вилучення металевої огорожі ділянки місця поховання, порушуючи загальноприйняті етичні засади суспільства щодо поваги до померлих і місця їх поховання, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і їх дії нікому не відомі, приблизно о 7 годині 30 хвилин, точного часу не встановлено, стали оскверняти місце поховання невстановленої особи, а саме: застосовуючи фізичну силу, витягли металеву огорожу, яку погрузили на возик, таким чином викравши металеву огорожу, після чого з викраденим з місця вчинення злочину пішли, у подальшому розпорядилися викраденим на власний розсуд.

Крім того, 21.03.2017 року близько о 10 годині 30 хвилин, точного часу слідством не встановлено, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, з метою наруги над могилою та викрадення предметів, що знаходяться у місці поховання, маючи при собі возик, прийшли до кладовища «Михайлівське», що розташовано за адресою: вул. Михайлівська, м. Селидове Донецької області. Перебуваючи на території кладовища «Михайлівське», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 підійшли до місця поховання невстановленої особи, розташованого на другій ділянці між рядами з могилами. Підійшовши до вказаної ділянки, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою вилучення металевої огорожі ділянки місця поховання, порушуючи загальноприйняті етичні засади суспільства щодо поваги до померлих і місця їх поховання, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і їх дії нікому не відомі, приблизно о 11 годині 00 хвилин, точного часу не встановлено, стали оскверняти місце поховання невстановленої особи, а саме: застосовуючи фізичну силу, витягли металеву огорожу, яку погрузили на возик, таким чином викравши металеву огорожу, після чого з викраденим з місця вчинення злочину пішли, у подальшому розпорядилися викраденим на власний розсуд.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого їй злочину визнала повністю та показала, що 20.03.2017 року, з кладовища Михайлівське у м. Селидове вона зняла разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а 21.03.2017 року- разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 металеві огорожі з покинутої могили, які потім продали, а гроші поділили між собою. Обставини, викладені в обвинувальному акті визнає повністю. У скоєному щиро кається, просить її строго не карати.

Обвинувачена ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого їй злочину визнала повністю та показала, що 21.03.2017 року, з кладовища Михайлівське у м. Селидове вона зняла разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 металеву огорожу з покинутої могили, яку потім продали, а гроші поділили між собою. Обставини, викладені в обвинувальному акті визнає повністю. У скоєному щиро кається, просить її строго не карати.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 20.03.2017 року, з кладовища Михайлівське у м. Селидове він зняв разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а 21.03.2017 року - разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 металеві огорожі з покинутої могили, які потім продали, а гроші поділили між собою. Обставини, викладені в обвинувальному акті визнає повністю. У скоєному щиро кається, просить його строго не карати.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 20.03.2017 року, з кладовища Михайлівське у м. Селидове він зняв разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 металеву огорожу з покинутої могили, яку потім продали, а гроші поділили між собою. Обставини, викладені в обвинувальному акті визнає повністю. У скоєному щиро кається, просить його строго не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_6, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з,явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

На підставі частини третьої ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з,ясовано, що обвинувачені та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз,яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених та дослідивши матеріали кримінального провадження, що їх характеризують, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Суд визнає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення в рамках висунутого обвинувачення, дії обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 297 КК України як наруга над могилою, вчинена повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, дії обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 297 КК України як наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, спосіб та характер вчиненого діяння, наслідки вчиненого злочину; особу винної, яка не працює; характеризується негативно за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження скоєння нею нових злочинів, буде покарання у виді обмеження волі в межах, установлених санкцією ч. 3 ст. 297 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України. Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_1, яка має постійне місце реєстрації та проживання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання і тому суд вважає необхідним прийняти рішення про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов,язки.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, спосіб та характер вчиненого діяння, наслідки вчиненого злочину; особу винної, яка не працює; характеризується задовільно за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 та попередження скоєння нею нових злочинів, буде покарання у виді обмеження волі в межах, установлених санкцією ч. 3 ст. 297 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України. Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_2, яка має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який хворіє, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без відбування покарання і тому суд вважає необхідним прийняти рішення про звільнення обвинуваченої ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов,язки.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, спосіб та характер вчиненого діяння, наслідки вчиненого злочину; особу винного, який не працює; характеризується задовільно за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів, буде покарання у виді обмеження волі в межах, установлених санкцією ч. 3 ст. 297 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України. Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_4, який має постійне місце реєстрації та проживання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання і тому суд вважає необхідним прийняти рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, спосіб та характер вчиненого діяння, наслідки вчиненого злочину; особу винного, який не працює; характеризується задовільно за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_5 упродовж судового провадження давав визнавальні показання щодо обставин вчинення правопорушення і не оспорював фактичних обставин їх учинення, що дало суду підстави розглядати провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Цим обвинувачений сприяв здійсненню правосуддя, а отже, і розкриттю правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових злочинів, буде покарання у виді обмеження волі волі в межах, установлених санкцією ч. 3 ст. 297 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України. Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_5, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченого за період кримінально-процесуального провадження, чим фактично досягнута мета покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без відбування покарання і тому суд вважає необхідним прийняти рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Запобіжний захід у відношенні обвинувачених не застосовувався.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 297 КК України та призначити їй покарання за ч. 3 статті 297 КК України у виді обмеження волі на строк п,ять років.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання звільнити з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 297 КК України та призначити їй покарання за ч. 3 статті 297 КК України у виді обмеження волі на строк чотири роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного їй покарання звільнити з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 статті 297 КК України у виді обмеження волі на строк п,ять років.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 статті 297 КК України у виді обмеження волі на строк чотири роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі - металеві фрагменти огорожі у кількості 5 штук залишити КП «Комунальник» Селидівської міської ради.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченим.

Суддя