Постанова № 66964197, 25.05.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

25.05.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі суддіМишинчук Н.С., з участю адвоката ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього в інтересах ОСОБА_2 на постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 27 квітня 2017 року.

Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, непрацюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягненняу виді штрафу 10200 грн. та позбавлення прав керування транспортними засобамистроком на1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 320 грн. 00 коп. судового збору.

За постановою суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 2 квітня 2017 року о 03 годині 10 хвилин по вул. Шевченка в м. Іршава Закарпатської області керував транспортним засобом марки ВАЗ 2161 державний номерний знак 90167РЕ в стані алкогольного спяніння.

Висновок судді про доведеність виниОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтуєтьсяна протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №046961 від 12.04.2017 року, висновку № 63 від 12.04.2017 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що постанова суду незаконна та необґрунтована, а висновки викладені в ній однобокі, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Апелянт вказує, що суд поклав в основу доведеності винуватості ОСОБА_2 неналежні та недопустимі докази. Посилається на те, що освідування ОСОБА_2 на стан алкогольного спяніння було проведено з порушенням встановленого порядку та вимог відповідної інструкції, оскільки висновок про результати проведеного огляду зроблений без складання акту медичного огляду, що підтверджується листом головного лікаря ОСОБА_3 Окрім того, технічний засіб за допомогою якого проводився огляд на стан спяніння ОСОБА_2 станом на 12.04.2017 немає сертифікату відповідності. Зважаючи, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтвердили наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення відсутні, у звязку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції справу розглянув з дотриманням норм процесуального права, дослідив усі докази, яким дав правильну оцінку про наявність складу правопорушення та доведеність вини особи у його вчиненні.

Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, порушення чого тягне відповідальність передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд першої інстанції при встановленні обставин правопорушення врахував усі докази, які були додані до протоколу та під час розгляду справи захисником.

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП як безпідставні і такі спростовуються наступним.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 046961 серії БР від 12.04.2017, ОСОБА_2 12.04.2017 о 03 год. 10 хв. керував транспортним засобом марки ВПАЗ2101 номерний знак НОМЕР_1 у с. Вільхівка по вул. Центральній, 92 у стані алкогольного спяніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України . У вказаному протоколі ОСОБА_2 власноручно написав пояснення, підтвердивши факт вживання алкогольного напою (а.с. 1) у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Жодних застережень у ньому щодо змісту протоколу чи незгоди з діями працівників поліції з приводу незаконного притягнення до адміністративної відповідальності за керування в стані алкогольного сп`яніння, під час складання протоколу, ОСОБА_2 у протоколі не зазначено, не додано пояснень і на окремому аркуші.

Вбачається, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного спяніння проведено на підставі направлення інспектора поліції у звязку із виявленими ознаками алкогольного спяніння, а саме:нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя. Дане направлення за своїм змістом відповідає встановленій законом формі (а.с 15).

Огляд на стан алкогольного спяніння ОСОБА_2 проведено з дотримання процедури у відповідному закладі охорони здоровя, такий здійснений уповноваженою особою лікарем ОСОБА_6, який встановив перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного спяніння. Такий огляд проводився і за участю зав.прийомним відділенням - лікарем ОСОБА_7 Було встановлено, що стан спяніння особи становить 0, 8 проміле, що майже в три рази перевищує допустиму норму.

Згідно листа головного лікаря ОСОБА_3 огляд на стан спяніння ОСОБА_2 визначений газоаналізатором «АЛКОНТ 01 СУ», який входить до переліку спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану спяніння, затвердженого Наказом №33 від 01.03.2010 МВС України (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 року за N 262/17557 ). У цьому ж таки листі вказано про повірку приладу, термін якої чинний до 16.02.2018, та на вимогу захисника надано копію свідоцтва про повірку.

Висновок щодо результатів медичного огляду підписаний ОСОБА_2, у ньому будь-яких заперечень чи зауважень з приводу виявленого стану алкогольного спяніння - 0, 8 проміле, він не висловлював (а.с 2).

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що процедура проведення освідування визначена ст. 266 КУпАП була дотримана .

У суді першої інстанції ОСОБА_2 підтвердив факт вживання алкогольного пива та керування транспортним засобом після його вживання .

Те, що під час огляду на стан сп`яніння лікарем не був оформлений акт, а тільки висновок, не дає підстав для визнання недійсним його результатів та у сукупності з іншими наявними доказами не спростовують факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, а відтак і вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З наведених підстав апеляційна скарга є необгрунтованою.

Керуючись ст 294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 27 квітня 2017 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: