Рішення № 66961547, 06.06.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 червня 2017 р. Справа № 918/234/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркет Плюс"

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення простроченої кредиторської заборгованості, пені, трьох відсотків річних та штрафу за договором поставки в сумі 23251 грн. 11 коп.

За участю представників:

від позивача: представник Романович І.В.

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркет Плюс" (надалі - Позивач або ТОВ "Продмаркет Плюс") звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі - Відповідач або ФОП ОСОБА_2) в якому просить стягнути з останньої 12 507,35 грн. заборгованості, 511,84 грн. пені, 54,82 грн. 3 % річних, 10000,00 грн. штрафу та 177,10 грн. інфляційних.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору поставки № ПМР-416 від 04.01.2016 р. поставив Відповідачу товар на загальну суму 19237 грн. 48 коп., вартість якого останнім сплачена лише частково.

06.06.2017 року Позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 10 930,61 грн. заборгованості. Подана позивачем заява відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

Крім того, 06.06.2017 року до суду від Позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд припинити провадження у справі № 918/234/17 в частині стягнення 511,84 грн. пені, 54,82 грн. 3 % річних, 10 000,00 штрафу та 177,10 грн. інфляційних. Враховуючи, що заява про відмову від позову підписана уповноваженою особою позивача, її зміст не суперечить чинному законодавству та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд визнав за можливе її прийняти.

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2017 року позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позовній заяві та з урахуванням поданих заяв про зменшення позовних вимог та відмову від частини позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника в судові засідання 19.04.2017 р., 10.05.2017р., 23.05.2017 р. та 06.06.2017 р. не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представника позивача, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

04 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТ ПЛЮС" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець) було укладено Договір поставки № ПМР-416 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати, а Покупець - прийняти і оплатити товари (в подальшому "Товар") на умовах викладених в цьому Договорі (п. 1.1. Договір).

Відповідно до п. 1.2. та п. 1.3. Договору, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару визначаються в накладних, які оформлюються Постачальником відповідно до поданого Покупцем усного замовлення, або закріплюються у відповідному Додатку до цього Договору. Загальна вартість Товару за цим Договором дорівнює сумі вартостей всіх партій Товару, зазначених у відповідних накладних, на підставі яких здійснюється передача Товару згідно цього Договору.

Згідно з п. 3.1., п. 3.2., п. 3.6. Договору Товар передається Покупцю партіями на підставі усного замовлення або Додатку до цього Договору. Умови щодо предмету Поставки (Товару), передбачені п. 1.2. цього Договору, письмово закріплюються у відповідній накладній або у Додатку до цього Договору. Датою поставки вважається дата фактичного передання Товару від Постачальника Покупцеві. Дата поставки узгоджується Сторонами під час прийняття усного замовлення або закріплюється у відповідному Додатку до цього Договору. З моменту підписання Покупцем відповідної накладної Поставка вважається належним чином виконаною Постачальником.

Покупець зобов'язаний оплатити Товар протягом (але не пізніше) 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту Поставки, передбаченого п. 3.2. цього Договору (п. 6.2. Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1. цього Договору, та закінчується "31" грудня 2016 року, але, в будь-якому випадку, не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Якщо за двадцять календарних днів до закінчення строку дії даного Договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії даного Договору, то цей договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 11.1. та п. 11.2. Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання Договору Позивач передав товар, а Відповідач отримав товар згідно товарно - транспортних накладних № Р1230341 від 30.12.2016 р., № Р1231009 від 31.12.2016 р., № Р0111182 від 11.01.2017 р., № Р0114047 від 14.01.2017 р. та № Р0119456 від 21.01.2017 р., загальною вартістю 19 237 грн. 48 коп. (а.с. 17-22).

Відповідно до п. 6.2 Договору Відповідач зобов'язався провести оплату за товар, однак вартість отриманого товару оплатив частково. Відтак, сума основного боргу Відповідача складає 10 930 грн. 61 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Оскільки вказані товарно - транспортні накладні містять найменування сторін, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

На час розгляду справи доказів сплати Відповідачем заборгованості Позивачу в сумі 10 930 грн. 61 коп. матеріали справи не містять.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 10 930 грн. 61 коп. заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, 06.06.2017 року від ТОВ "Продмаркет Плюс" надійшла заява, відповідно до якої позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 511,84 грн. пені, 54,82 грн. 3 % річних, 10 000,00 грн. штрафу, 177,10 грн. інфляційних та просить суд в цій частині припинити провадження у справі № 918/234/17.

Частиною 4 статті 22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

У випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

За таких обставин, враховуючи, що заява про відмову від позову підписана Позивачем, її зміст не суперечить чинному законодавству та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 511,84 грн. пені, 54,82 грн. 3 % річних, 10 000,00 грн. штрафу, 177,10 грн. інфляційних, у зв'язку з відмовою в цій частині.

Поняття і види доказів викладені у статті 32 ГПК України, згідно якої доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 36 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі ст.49 ГПК України на Відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій, в зв'язку з чим Позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.

Керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТ ПЛЮС" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, код ЄДРПОУ 39896873) 10 930 (десять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 61 коп. заборгованості та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТ ПЛЮС" про відмову від позову в частині.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 511,84 грн. пені, 54,82 грн. 3 % річних, 10 000,00 грн. штрафу, 177,10 грн. інфляційних.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано "07" червня 2017 року.

Суддя Марач В.В.