Ухвала суду № 66955193, 31.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2017 р. м. Київ К/800/41363/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області про визнання протиправним рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області про визнання протиправним рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в зарахуванні йому до пільгового стажу для призначення пенсії за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788) періоду роботи ковалем ручного кування з 1992р. по 2000р. та зобов'язання відповідача здійснити таке зарахування з часу подання заяви до органу Пенсійного фонду України.

Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 13.05.2015р. позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.09.2014р. у справі №153/1466/14 встановлено факт виконання ОСОБА_4 робіт коваля повний робочий день зі шкідливими умовами праці в період з 1997 року по 09.11.2000р. в КСП «Колос», реорганізованому в подальшому в СТОВ «Довіра», а рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 18.02.2015р. у справі №153/192/15-ц встановлено факт виконання ОСОБА_4 робіт коваля повний робочий день зі шкідливими умовами праці в період з 03.05.1992р. по 1996 рік включно в КСП «Колос», реорганізованому в подальшому в СТОВ «Довіра».

На підставі вказаних рішень ОСОБА_4 звернувся до пенсійного органу з заявою про підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 03.04.2015р. №614/06-35/02 позивача було повідомлено про те, що рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, йому відмовлено в зарахуванні періоду його роботи з 1992р. по 2000р. як такого, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2 відповідно до п.«б» ст.13 Закону №1788, з посиланням на те, що посада, на якій він працював, не передбачена Списками, а також не надані документи про результати атестації робочих місць; рішеннями ж суду встановлено лише факт роботи ковалем.

Вважаючи зазначене рішення незаконним, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказаними судовими рішеннями встановлено факт роботи позивача повний робочий день зі шкідливими умовами праці, а посада коваля ручного кування передбачена Списком №1, затвердженим як постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173, так і постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10 та Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994р.

Суд же апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вказав про відсутність в матеріалах справи доказів проведення атестації робочого місця позивача за умовами праці, що є необхідною умовою для призначення йому пільгової пенсії на підставі п.«а» ст.13 Закону №1788; крім того, як із записів трудової книжки позивача, так і зі змісту рішень Ямпільського районного суду Вінницької області вбачається, що він працював ковалем, тоді як право на пільгову пенсію за віком відповідно до Списку №1 (в будь-якій редакції) мають лише ковалі на молотах і пресах та ковалі ручного кування (по розділу "Металообробка").

Згідно зі статтею 100 Закону №1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п."а" ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

За змістом пунктів 13 - 15 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. №18-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.12.2006р. за №12/12105 (який визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника), Управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яка, в свою чергу, приймає рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляє до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі, а також повідомляє заявника про прийняте рішення.

Таким чином, за змістом наведених норм у випадку ліквідації підприємства без визначення правонаступника за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів спеціальна Комісія пенсійного органу повинна ухвалити рішення про підтвердження чи про відмову в підтвердженні певного стажу роботи особи.

Проте, суди, розглядаючи справу, ґрунтували свої висновки на листі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 03.04.2015р. №614/06-35/02, яким позивачеві лише доведено про прийняте Комісією рішення, тобто, останній носить суто інформативний характер, водночас таке рішення в матеріалах справи відсутнє (хоча вимога саме про його скасування ставилась ОСОБА_4 як в позовній заяві, так і в заяві про збільшення позовних вимог), при цьому, з останніх не вбачається, що воно витребовувалось судами, що, як наслідок, свідчить про недослідження та невстановлення дійсних мотивів та підстав відмови в зарахуванні стажу позивача.

До того ж, у вищевказаному листі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 03.04.2015р. №614/06-35/02 повідомляється про прийняте Комісією рішення про відмову в зарахуванні періоду роботи позивача з 1992р. по 2000р. як такого, що дає право на призначення пільгової пенсії відповідно до п.«б» ст.13 Закону №1788 за Списком №2.

Крім того, сам орган, що прийняв оскаржуване рішення, до участі у справі залучений не був.

Разом з тим, апеляційний суд, беручи до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену останнім в постановах від 10.09.2013р. у справі №21-183а13, від 25.11.2014р. у справі №21-519а14, від 10.03.2015р. у справі №21-51а15, від 17.03.2015р. у справі №21-585а14, щодо необхідності підтвердження характеру виконуваних позивачем після 21.08.1992р. робіт результатами атестації робочого місця за умовами праці, питання її проведення на підприємствах, де працював позивач, як такої, не досліджував, а лише вказав про відсутність відповідних доказів в матеріалах справи; до того ж, не висловив своєї позиції з приводу зарахування такого стажу позивача, набутого до 21.08.1992р.

Положення ч.2 ст.71 КАС України щодо наявності у суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, обов'язку доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у даній справі також враховані не були.

Як передбачено ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід дослідити усі обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 13.05.2015р. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Стародуб О.П.

Швець В.В.